У кого мужья следователи?

как профессия относится к воспитанию и личным качествам человека?

да к любым моментам относится с подозрением... презумпция невиновности для него не существует...

больше 3-х лет работа в органах - это уже диагноз, они сами соглашаются...

мой в прошлом работал в уголовном розыске, со всем выше написанным абсолютно согласна... тяжело с ним... но я его люблю... он такой красивый и классный

знаю дуже багатьох слідчих - з одним жила у громадянському шлюбі 5 років. не коварні - смикалка чути вище середнього - а я люблю чоловіків на порядок розумніших. жорсткі - в певній мірі, важко оцінити - сама майже така ж. ну співчувати близькій любині вони будуть тільки в разі дійсно чогось глобального, і то не факт. найгірша риса більшості - озлобленість на всіх і все. серйозно. думаю через специфіку роботи. я з своїм зустрічалась до його роботи - за 3 роки він дуже помінявся. всіх його друзів знала теж з підліткового періоду - хто не помінявся - той пішов з роботи. і ще відчуття зверхності якоїсь. однозначно у всіх в більшій чи меншій мірі - якщо за рік - два роботи ми всі компанією сміялись з різних приколів про слідчих - то за років 3-4 це сприймалось як певна неповага до професії. словом дуже довго описувати всі чудові риси, які прививає дана професія - особисто я вирішила, що воно мені не треба;)

мой был следователем, сейчас адвокат по уголовным делам. Мягкий и пушистый, в общем. Но очень подозрительный - во всем ищет подвох и ни одну мелочь мимо себя не пропустит.

для вас это плохо или нормально?

а в чем тяжело?

характер у него тяжелый...он сам это признает... бескомпромисный товарисЧ он... но я готова за него и в огонь и в воду... что-то в нем есть такое, цельность натуры что-ли... и никогда не под кого он не прогнется...