Прости,сынок,что я тебя таким воспитала...

Моій старшій дитині-3 рочки.Живемо ми у чоловіка вдома,з його батьками.Щоб не стісняти іх сильно собою,я старалась поменьше попадатись ім на очі,не грубити,бути вихованою.Так і вчу свою дитину.За увесь час дитина ні разу не по писала обоі,не зруйнувала батьківского майна.
Разом з тим він досить любить спілкування та по балуватись,по бігати,по кричати.Думала,що я все правильно роблю,і що в усіх такі діти!Але приіхав чоловіків брат з жінкою і дитиною.Свою дитину вони не виховують ніяк.Вона робить шкоду,лазить у речах нишпорить усюди,вони тільки дивляться,ніхто нічого не каже.Після іхнього від´ізду знаходила у своій новенькій пр. машині хліб!!!та обписані обоі- (мого хлопчика ще не було).Моя дитина дивиться мій планшет,той підходить ,забирає,хоча у них є свій,а мій вирішує гратись іншою іграшкою,а не бореться за своє!
У моєі дитини був день нарождення,і йому кум дарує самокат.Хоч мій хлопчик і не вміє на ньому кататися,йому цікаво розкрити свій подарунок,а те дитя всіх одпихає!я!я відкрию самокат,тиж ще не вмієш!І його батьки стояли і мовчали,і я нічого сказати не могла,так, вважаю,що я не маю виховувати чужу дитину,і справді,мій не вміє на самокаті кататись.
В загалі- випадків безліч висновок один.У них дитина дуже нагла і егоістична!!!А я за свою стала турбуватись..чи легко йому в житті буде таким "не напряжним" хлопцем,чи наглим легше по життю,і братись за перевиховання треба зараз?