Смешнюча• 12 декабря 2016
дорогие советчицы,подскажите. нужно закрыть ФОП в соломенском р-не.
Деятельности не было 8 лет. На общей системе налогообложения. В связи с выходном нового закона необходимо закрыть фон,дабы не платить ежемесячный платёж. Подскажите,как происходит процедура закрытия. С чего начать,куда обратиться? И насколько все это сложно. Все спасибо
13
0
4. Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів:
1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням;
1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням;
Підстава і дата зняття з обліку в органі ДФС
Порядок дій податкових органів після отримання відомостей про подання заяви про припинення підприємницької діяльності описано у п. 11.22 Порядку №1588.
Підставою для зняття підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі, є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням.
ВАЖЛИВО! Втрата підприємницького статусу не означає автоматичне зняття з обліку в органі ДФС. Спочатку підприємцю треба подати податкову звітність за останній звітний період і розрахуватися із бюджетом по податках.
Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізособа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Також про це читайте тут>>
Крім того, така фізособа має:
забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності,
в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Порядок дій податкових органів після отримання відомостей про подання заяви про припинення підприємницької діяльності описано у п. 11.22 Порядку №1588.
Підставою для зняття підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі, є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням.
ВАЖЛИВО! Втрата підприємницького статусу не означає автоматичне зняття з обліку в органі ДФС. Спочатку підприємцю треба подати податкову звітність за останній звітний період і розрахуватися із бюджетом по податках.
Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізособа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Також про це читайте тут>>
Крім того, така фізособа має:
забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності,
в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Документальні перевірки ДФС
Зверніть увагу, що орган ДФС може призначити та провести документальну перевірку такої фізособи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ (ст. 102 ПКУ).
Така перевірка необов’язкова. Але якщо підприємець декларував доходи протягом останніх трьох років, її, як правило, проводять.
Детальніше про проведення такої перевірки читайте тут >>>
Зверніть увагу, що орган ДФС може призначити та провести документальну перевірку такої фізособи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ (ст. 102 ПКУ).
Така перевірка необов’язкова. Але якщо підприємець декларував доходи протягом останніх трьох років, її, як правило, проводять.
Детальніше про проведення такої перевірки читайте тут >>>
Окремий порядок зняття з обліку для ФОП-платників ЄСВ
Так, зняття з обліку таких платників здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст .5 Закону про ЄСВ).
Враховуючи те, що ЄСВ зараз адмініструють органи ДФС, то перевірку підприємця щодо ЄСВ контролюватимуть саме податківці.
Згідно з розділом IV Порядку обліку платників ЄСВ, після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.
Аналогічна норма міститься і в ч. 6 ст. 15 Закону № 1058 щодо зняття з обліку в органі ПФУ. Тому, у звичайному випадку для зняття з обліку в ПФУ достатньо відомостей від держреєстратора, але ПФУ має право провести перевірку щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Так, зняття з обліку таких платників здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст .5 Закону про ЄСВ).
Враховуючи те, що ЄСВ зараз адмініструють органи ДФС, то перевірку підприємця щодо ЄСВ контролюватимуть саме податківці.
Згідно з розділом IV Порядку обліку платників ЄСВ, після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.
Аналогічна норма міститься і в ч. 6 ст. 15 Закону № 1058 щодо зняття з обліку в органі ПФУ. Тому, у звичайному випадку для зняття з обліку в ПФУ достатньо відомостей від держреєстратора, але ПФУ має право провести перевірку щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Що з банківськими рахунками, відкритими для підприємницької діяльності?
Згідно з п. 69.7 ПКУ, підприємець зобов’язаний інформувати банки, в яких в нього відкриті рахунки, про свій статус. Найчастіше про цю норму згадують при відкритті рахунку з метою здійснення підприємницької діяльності, але вона працює і у випадку припинення такої діяльності.
Далі банк і підприємець діють відповідно до укладеного договору та законодавства.
Наприклад, такі рахунки можуть закриватися за заявою підприємця. Крім цього, ч. 3 ст. 11 Закону № 755 дає можливість банкам (за їх запитом) отримувати дані з ЄДР в електронному вигляді. І, оскільки припинення підприємницької діяльності є причиною закриття підприємницького рахунку, то після отримання інформації від власника рахунку і підтвердження цієї інформації з ЄДР, банк закриває рахунок (п. 20.1 Інструкції № 492).
Наявність незакритих рахунків контролюють податківці, адже за п. 69.2 ПКУ банки повинні повідомляти орган ДФС про закриття рахунку підприємця.
Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (фактично – не отримане повідомлення про їх закриття), орган ДФС повідомляє цим установам відомості про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі (пп. 7 п. 11.22 Порядку № 1588).
Згідно з п. 69.7 ПКУ, підприємець зобов’язаний інформувати банки, в яких в нього відкриті рахунки, про свій статус. Найчастіше про цю норму згадують при відкритті рахунку з метою здійснення підприємницької діяльності, але вона працює і у випадку припинення такої діяльності.
Далі банк і підприємець діють відповідно до укладеного договору та законодавства.
Наприклад, такі рахунки можуть закриватися за заявою підприємця. Крім цього, ч. 3 ст. 11 Закону № 755 дає можливість банкам (за їх запитом) отримувати дані з ЄДР в електронному вигляді. І, оскільки припинення підприємницької діяльності є причиною закриття підприємницького рахунку, то після отримання інформації від власника рахунку і підтвердження цієї інформації з ЄДР, банк закриває рахунок (п. 20.1 Інструкції № 492).
Наявність незакритих рахунків контролюють податківці, адже за п. 69.2 ПКУ банки повинні повідомляти орган ДФС про закриття рахунку підприємця.
Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (фактично – не отримане повідомлення про їх закриття), орган ДФС повідомляє цим установам відомості про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі (пп. 7 п. 11.22 Порядку № 1588).
Що ще потрібно подати податківцям?
При знятті з обліку в контролюючому органі потрібно здати усі оригінали та засвідчені податківцями копії документів, які раніше цим контролюючим органом видавалися.
Це стосується, насамперед, ліцензій та свідоцтв (навіть тих, які вже не діють). Пам’ятаєте свідоцтва платника ПДВ та єдиного податку, які свого часу відмінили, але податківці їх не вимагали повернути та не радили викидати? Так ось, настав час їх здати контролерам. При цьому здати такі свідоцтва варто разом із заявою про припинення реєстрації платником ПДВ або єдиного податку. І ось чому.
Податківці наполягають: у разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (це прописано і в п. 294.6 ПКУ).
Втім, податківці ж і пояснюють: підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи у зв’язку з держреєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від держреєстратора повідомлення про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:
I та II групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;
III група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.
При знятті з обліку в контролюючому органі потрібно здати усі оригінали та засвідчені податківцями копії документів, які раніше цим контролюючим органом видавалися.
Це стосується, насамперед, ліцензій та свідоцтв (навіть тих, які вже не діють). Пам’ятаєте свідоцтва платника ПДВ та єдиного податку, які свого часу відмінили, але податківці їх не вимагали повернути та не радили викидати? Так ось, настав час їх здати контролерам. При цьому здати такі свідоцтва варто разом із заявою про припинення реєстрації платником ПДВ або єдиного податку. І ось чому.
Податківці наполягають: у разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (це прописано і в п. 294.6 ПКУ).
Втім, податківці ж і пояснюють: підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи у зв’язку з держреєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від держреєстратора повідомлення про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:
I та II групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;
III група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.
Подання звітності за останній звітний період
Спочатку про те, яким буде останній звітний період при припиненні підприємницької діяльності.
Логічно, якщо звітність річна - то звітним періодом буде календарний рік. Але зазначатимуться в такій звітності дані про підприємницьку діяльність з 1 січня звітного року по день внесення до ЄДР відповідного запису про припинення підприємницької діяльності.
Особливу увагу зверніть на ЄСВ: місяць, у якому було припинено підприємницьку діяльність, належить до звітного періоду (місяця), за який сплачується ЄСВ, незалежно від дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Наприклад, навіть якщо ФОП на єдиному податку і втратили статус підприємця на початку грудня 2016 року, сплатити ЄСВ доведеться за весь грудень місяць.
Щодо строків подання – чинне законодавство не вимагає від підприємця подавати звітність в особливі періоди:
- податкова звітність подається у строки, встановлені п. 49.18 ПКУ;
- звіт з ЄСВ - у строки, встановлені п. 3 розділу ІІІ Порядку № 435 (оскільки п. 8 цього розділу встановлює лише межі звітного періоду, за який подається цей звіт, а не строки його подання).
Звичайні строки подання встановлено і для звітності, яка подається підприємцем і про найманих (але, звісно, звільнених до припинення підприємницької діяльності) працівників.
Складається звітність за останній звітний період у звичайному порядку. На сьогодні помітки про те, що звітність подається саме у зв’язку із припиненням підприємницької діяльності законодавчо передбачені тільки в річному Звіті з ЄСВ (додатку 5). Так, згідно з Порядком № 455, ліквідаційний документ – це звіт страхувальника із зазначенням типу форми «ліквідаційна», який подається за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення таких осіб.
В декларації з єдиного податку або декларації про доходи такий тип форми не передбачений. Але на місцях (особливо, якщо податкова звітність подається підприємцем в паперовому вигляді, оскільки договір про визнання електронних документів після припинення підприємницької діяльності буде розірвано) податківці іноді вимагають дописувати в «шапці» звітності, що вона є ліквідаційною і дату припинення підприємницької діяльності. Робити це чи ні - вирішувати вам. У будь-якому разі такий допис не є обов’язковим реквізитом податкової звітності (п. 48.3 ПКУ), а отже не прийняти звітність без нього податківці не можуть (п. 49.8 ПКУ).
Спочатку про те, яким буде останній звітний період при припиненні підприємницької діяльності.
Логічно, якщо звітність річна - то звітним періодом буде календарний рік. Але зазначатимуться в такій звітності дані про підприємницьку діяльність з 1 січня звітного року по день внесення до ЄДР відповідного запису про припинення підприємницької діяльності.
Особливу увагу зверніть на ЄСВ: місяць, у якому було припинено підприємницьку діяльність, належить до звітного періоду (місяця), за який сплачується ЄСВ, незалежно від дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Наприклад, навіть якщо ФОП на єдиному податку і втратили статус підприємця на початку грудня 2016 року, сплатити ЄСВ доведеться за весь грудень місяць.
Щодо строків подання – чинне законодавство не вимагає від підприємця подавати звітність в особливі періоди:
- податкова звітність подається у строки, встановлені п. 49.18 ПКУ;
- звіт з ЄСВ - у строки, встановлені п. 3 розділу ІІІ Порядку № 435 (оскільки п. 8 цього розділу встановлює лише межі звітного періоду, за який подається цей звіт, а не строки його подання).
Звичайні строки подання встановлено і для звітності, яка подається підприємцем і про найманих (але, звісно, звільнених до припинення підприємницької діяльності) працівників.
Складається звітність за останній звітний період у звичайному порядку. На сьогодні помітки про те, що звітність подається саме у зв’язку із припиненням підприємницької діяльності законодавчо передбачені тільки в річному Звіті з ЄСВ (додатку 5). Так, згідно з Порядком № 455, ліквідаційний документ – це звіт страхувальника із зазначенням типу форми «ліквідаційна», який подається за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення таких осіб.
В декларації з єдиного податку або декларації про доходи такий тип форми не передбачений. Але на місцях (особливо, якщо податкова звітність подається підприємцем в паперовому вигляді, оскільки договір про визнання електронних документів після припинення підприємницької діяльності буде розірвано) податківці іноді вимагають дописувати в «шапці» звітності, що вона є ліквідаційною і дату припинення підприємницької діяльності. Робити це чи ні - вирішувати вам. У будь-якому разі такий допис не є обов’язковим реквізитом податкової звітності (п. 48.3 ПКУ), а отже не прийняти звітність без нього податківці не можуть (п. 49.8 ПКУ).
Сплата податків після припинення підприємницької діяльності
Незважаючи на факт припинення підприємницької діяльності (внесення відповідних даних про припинення до ЄДР), така фізособа повинна забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності в установленому чинним законодавством порядку.
Тут теж слід врахувати, що спеціальні строки за такими розрахунками не встановлені, тож:
- якщо вони проводитимуться на підставі поданої фізособою звітності - сплатити податки та ЄСВ треба не пізніше граничного терміну, встановленого законом для самостійно визначеного грошового зобов’язання.
Наприклад, ПДФО за себе підприємець сплачує згідно п. 57.1 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Рахуємо: декларація про доходи подається протягом 40 днів після закінчення року, плюс 10 днів – це і є граничний термін кінцевого розрахунку з бюджетом;
- якщо податок (штрафи, пеня) буде донараховано податківцями на підставі проведеної перевірки - сплатити податок потрібно буде протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу) (п. 57.3 ПКУ). Аналогічні строки сплати встановлено і щодо ЄСВ (штрафів, пені), донарахованих внаслідок перевірки (п. 5 розділу VI, п. 8 розділу VII Інструкції № 449 ).
Оскільки підприємницькі рахунки в банку при припиненні підприємницької діяльності закриваються, то сплачувати грошове зобов’язання до бюджету доведеться або з інших рахунків фізособи, або готівкою через каси банку.
Незважаючи на факт припинення підприємницької діяльності (внесення відповідних даних про припинення до ЄДР), така фізособа повинна забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності в установленому чинним законодавством порядку.
Тут теж слід врахувати, що спеціальні строки за такими розрахунками не встановлені, тож:
- якщо вони проводитимуться на підставі поданої фізособою звітності - сплатити податки та ЄСВ треба не пізніше граничного терміну, встановленого законом для самостійно визначеного грошового зобов’язання.
Наприклад, ПДФО за себе підприємець сплачує згідно п. 57.1 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Рахуємо: декларація про доходи подається протягом 40 днів після закінчення року, плюс 10 днів – це і є граничний термін кінцевого розрахунку з бюджетом;
- якщо податок (штрафи, пеня) буде донараховано податківцями на підставі проведеної перевірки - сплатити податок потрібно буде протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу) (п. 57.3 ПКУ). Аналогічні строки сплати встановлено і щодо ЄСВ (штрафів, пені), донарахованих внаслідок перевірки (п. 5 розділу VI, п. 8 розділу VII Інструкції № 449 ).
Оскільки підприємницькі рахунки в банку при припиненні підприємницької діяльності закриваються, то сплачувати грошове зобов’язання до бюджету доведеться або з інших рахунків фізособи, або готівкою через каси банку.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу