Ответ дляoksanav
Аналогічно. Мені теж розповідали. І я їм теж вірю. Дідусь про те, як воював, про заградотряди, бабуся про голод. І казали: ’Ти знай, тільки нікому не кажи!’ Тоді не говорили про це ще. І в мене був шок. Як так? Цього не може бути! Про це ніде не написано! Ні в тогочасних підручниках історії, ні в літературі! Пізніше вже розсекретили архіви, була змога знайти звістку про ’неблогонадьожних’ родичів, які згнили в сталінських таборах.
І я не захищаю владу, взагалі не вникаю, що вони там роблять, мені є чим зайнятись.Але те що чую все відповідає моїм поглядам з раннього дитинства, саме так мене вчили діди і прадіди.Я виросла на повстанських піснях воїнів УПА і моєю улюбленою піснею дитинства, була ’Там під львівським замком’.А коли ще в 80-х напевно, бо до школи не ходила, знайшла в якійсь книжці портрет Леніна і запитала, хто це, мама мені відповіла, він тобі не потрібний, хлопчик.Наша влада нічого нового не придумує, це все було і жило в серці Західної україни, куди радянська влада так і не змогла повністю добратись і вбити національну свідомісь.