Вдовы(

Плохо, прошло полгода, а я никак не могу себя собрать

Я втратила чоловіка в 45 років. Раптово це сталось. Коли після всіх процедур ( виклик швидкої, поліції, відвезення тіла на розтин) сиділа і не могда збагнути що ж сталось? Сліз не було, перший раз розплакалась, коли син приїхав. Потім після похорону була з місяць довга і тужлива біль , яка йшла з серця в землю. Я навіть не можу це добре пояснити, але саме такою вона була і я розуміла, що мене чоловік тягнув за собою. Він ’там’ тужив за мною. Я з ним розмовляла, бо відчувала його присутність. Через місяць попустило: настав повний штиль в душі. Тихо-тихо так... Книга життя мого чоловіка була закрита.
Потім стала помічати, що чоловіки дуже навіть звертають увагу на мене. Я не противилась новому коханню. Пережила його як у 16 років. Це була нагорода за мої страждання. Пройшло 4 роки, але я знаю і це знає і мій теперішній мужчина, що ніхто і ніколи не замінить мені мого першого чоловіка, бо ми були одне ціле. Кожен день про нього згадую і коли ставили пам’ятник, так плакала, ніби щойно його втратила.
Я зараз щаслива, іноді здається, що навіть щасливіша , ніж замолоду, але нікому я так не була потрібна і ніхто так мною не опікувався, як мій рідний шлюбний чоловік.

Все зависит от времени и от цели, которую вы себе ставите в жизни. Через месяц мне казалось, что и моя жизнь закончилась. Через год я жила работой и сыном. Через 12 лет у меня прекрасная семья, двое детей, любимый и любящий муж. Нет, ничего не забылось. Напротив, из памяти стерлись сложные моменты отношений, а остались только светлые воспоминания. Периода острого горя не избежать и это абсолютно нормально, но если дальше вы поставите себе цель - ЖИТЬ, то вы будете жить, а если положите всю себя на ’алтарь памяти и вечного одиночества’... то это тоже ваш выбор. Только ВАШ.

Полтора года уже прошло после смерти мужа, а так сильно тоскую, что ужас, мне так его не хватает (((

Вы так хорошо и правильно написали, я хочу жить, и не хочу быть одинокой....но так не хватает его плеча

Чоловік помер 4 роки тому,молодша донька народилась через 2 місяці після його смерті.Весь цей час жила сімейними клопотами,коли діти засинали хотілося вити від туги...
Зараз дітям 14,10,8та 4 роки- вони моя радість і гордість