Мамина ласка хлопчикові - потрібна чи ні?

Как же точно. Я не помню слов любви от мамы и обнимашек, поэтому знаю как это нужно и важно.

Нет разницы в детях в этом смысле.
Пользуйтесь радостьб,пока не стукнуло ему 12 лет+/-,потом он отдалится и будет проявляться мужской характер

Сыновьям 7 и 9, нежности и любви им дарю очень много, и они мне в ответ тоже.

Мне 37 лет и моя мама всегда мне говорила, что любит, целовала меня, поддерживала и общалась, никогда не оскарбляла, научила любить. Правда получала и по попе и это запечатлилось и оставило осадок, своего ребенка не бью

Не спрашивайте ни чьих советов. Делайте ваши отношения с сыном такие от которых и вам и ему хорошо.

Про себя скажу, что по сто раз на день говорю сыну, что люблю его, благодарю за то, что он выбрал нас, что он у нас есть
Я не требую ничего и не строга с ним, не заганяю сына в рамки, воспитываю его индивидуальностью, не стадом
Он послушный и хорошо учится, все говорят, что хорошо воспитан

Автор, дякую！
Давно хотіла подібну тeму створить.
Та ж сама ситуація, маю двох сиe
Нів 4.5 і 2.5 роки. Нe тe, що цілую, а вилизую.
Нe можу мисо пройти, щоб нe доторкнутися, нe вдихнути запаху іх солодкого волосся. Кожного дня кажу, що люблю. Старший вжe автоматом сам пeрeд сном приходить побажать добраніч і кажe, що люблю.
Молодшого цілую з голови до ніг як тільки дeсь упіймаю, він моя копія, так схожий на дівчинку. На мeнe находить такий сум, що нe довго вжe мeні отак вилизувати іх, вжe школяра молодших класів в кращому випадку обійняти і в щічку чмокнути, а нe як я люблю шийку, носик, ручки.
Я нe знаю як правильно. Можливо, я щось роблю нe так.
Алeя від цього щаслива, так я бачу своє матeринство. Мeні хочeться увібрати і запамятати вeсь іхній смак і запах, цe найщасливіший час мого життя, плки вони малeнькі.
Я вмію бути і строгою, мама можe накричати, наказати, обмeжити. Хочу, щоб вони з погляду мого розуміли, що нe праві. Алe в той час і хочу, щоб запам´ятали з дитинства мамину ніжність і ласку.
Я коли старшого заводжу в свдочок завжди бажаю йому гарного дня і всі знають, що називаю його “пташка”, а він мeні кажe ”і тобі гарного дня, мама”. Виховатeлька нe пeрeстає цим милуватись і тeж його в групі зовуть Діма пташка. Старший дужe любить тримати руку, коли засинає, коли пeрeживає. Ми з чоловіком завжди наиагаємося йому чeрeз ці стискання рук додати впeвнeності, сміливості, спокій, любов.
Як всі діти, моі бувають нeслухняні.
Алe іноді по справжньому іхня доброта і ніжність дивує.
Сьогодні соматолог сказала мeні після прийому “спасибі Вам, мама, за таку дитину.” мeні настільки було приємно, що сльоза пробилася.
Сини завжди жаліють і обіймають, коли я засмучeна. Особливо пeрeживають, коли плачу. Цю дитячу щирість ні з чим нe пeрeплутаєш.
Хочу, щоб вони виросли нe чeрствими до близьких і чужих. Особливо до дружин і дітeй.
Чоловік у мeнe тeж добрий, ніжний і ласкавий. Йому навіть трішки б строгості нe завадило

Своего обнимаем и целуем и я и муж. Без всяких задних мыслей. Ребенышь от нас убегает и сопротивляется. Замучили его лаской))))

и мой папа. Необласкан был. Никогда слова хорошего не было, всегда - критика. Обидно было страшно. Никогда и не обнял, не поцеловал. Нет, покупал вещи-уроки-заботился при болезнях, при поступлении в вуз. Но хотелось чтоб обнял и сказал - ты же моя доченька. Не умеет. С внуками совсем другой

гг, и кошкам милое слово приятно. Конечно, всем нам необходима любовь и ее проявления в объятиях, словах. И малым и старым

увереннее в себе и счастливее - да

Глупости. Любовь ещё никогда боком не вылазила. А вот её отсутствие как раз да.
Сыну 5,5 лет, воспитываю его сама, отец редко в его жизни появляется. Постоянно говорю, что люблю его и он часто сам говорит, говорю, что горжусь им и верю в него, много чего. Обнимашки и поцелуи постоянно. И это не мешает ему отдавать мне его последние 20 грн с копилки, чтоб я кофе себе купила, не мешает ему носить мне сумки, даже когда вижу, что ему реально тяжело. Не мешает помогать мне и беречь маму (к этому я тоже руку приложила, он знает, что в семье не только его хотелки есть, маме тоже нужно).
Время покажет, как будет дальше. Но он у пеня один, а у вас ещё и дочь. И представьте, что о любви говорите вы только дочке, обнимает её и целуете, а сына нет. Сын это видит и что думать будет? А лет через 5-10 что скажет? Последствия ревности и такого неравенства могут быть более плачевны, чем слова любви.

зачетно женщина забросила провокацию, но и сама в сети попала)

А как можно не обнимать, не целовать своего ребенка, которого долго просила у Бога, потом выносила, родила, кормила, и он стал неотъемлемой частью тебя? Сдерживать себя и идти против природы? Дурацкие какие-то методы... Единственное что, я планирую конечно прислушиваться к потребности моего сына к этим проявлениям моей нежности (пока ему 1,8), но с возрастом если буду чувствовать что ему это меньше нужно, то насильно приставать небуду.

синочку 3,5 рочки, донечці - 7,5) Хлопчики як на мене більш мамині) Так, цілую, обнімаю, бо він цього дуже потребує. Любовью діток розбалувати неможливо!!! ТОму впевнена, що ви все робите правильно, як люба нормальна мама. Хто його має обіймати??? В мене чоловік ріс в сім*ї зі строгим вихованням. Мама його не обнімала майже ніколи (не памятає він таких моментів). Зараз у них стосунків нормальних немає. І добре, що він не такий як його батьки в плані виховання діток. Ласка, любов, віра потрібна всім і кожному. Обіймайте частіше своїх діток! І хлопців і дівчат!)

старшенькі вони вже не такі стають мазунчики) Потихеньку будуть віддалятись і це нормальне явище. А поки манюні - хочуть обніматись і цілуватись) Це щастячко)