Угадай украинское слово, значение

ЦЕРАТА або ЦАРАТА

вгадаєте? тільки що побачила что слово не говір, а використовується в описі на сайті

《каракатий》Житомирщига та Хмельниччина, Тернопільщига. Я все думала як то моя бабуся вміє придумувати слова.

Ще вона завжди мрійливо так казала:《коби моі внученьки мали талан в житті...》

УМБРЕЛЛА( Ужгород)
Ну так как можно в инете загуглить, и написать- сразу пишу что зонтик)

ЗУ? Так там его так и называют
Велосипед у них такого слово нет)

катрани то акули?

ЦЕРАТА або ЦАРАТА

вгадаєте? тільки що побачила что слово не говір, а використовується в описі на сайті

Ось цікава стаття

Як і тепер, у старі часи нечистий був одним із головних ’персонажів’ народних лайок. Однак, щоб, заваруй Боже, не накликати його на себе, навіть лаючись, люди уникали називати його на ім´я, особливо в хаті та ще при святих образах. Натомість, про нього говорили ’тот, препав бы!’, ’антихрист’ або ’анціяш’, ’рогатий’, ’сатана’, ’щезник’ і т.д. В селі Цуцилів на прикарпатській Гуцульщині авторові цього матеріалу на початку 1990-х люди розповідали про одну хату на околиці, що її вже кілька разів перепродували, та ніхто в ній не може жити, бо там живе ’малий’.

Крім того, говорили, наприклад: ’Анціяш бы тя не вхопив!’, не просто остерігаючись називати нечисту силу на ім´я, але й боячись вимовити власне сам прокльон, щоб він не впав на того, хто його промовляє.

Оберігаючись від нечистого та від злих людей-ворожбитів, на Верховині хрестилися, кажучи: ’Осцина бы ´му!’, ’Цураха бы ´му!’ Останній вислів, до речі, дуже давній; він споріднений з дохристиянськими заклинаннями-оберегами типу ’Цур(ь) та пек йому!’

Чи не найпопулярнішою та найколоритнішою закарпатською лайкою був і зараз лишаєтьсяфрас. Тепер це слово також уживають у значенні ’чорт’, хоча раніше воно означало страшну хворобу, частіше епілепсію (казали – ’Фрас ´му є!’, якщо хтось так злостився, що аж слина текла з рота) або божевілля. Можливо, слово це споріднене зі словом франца, що означало ’французьку хворобу’, сифіліс. Тож, бажаючи комусь щось зле, казали: ’Фрас бы ´тти быв!’ А про жінку, що метушиться, мов дзиґа, говорили: ’Крутиться, як фрасова каріка!’

Лихослів´ям наші предки найчастіше накликали на співрозмовника саме страшну хворобу. Згадаймо: ’Ґута бы тя вбила!’ (’ґута’ – нагла смерть від мозкової кровотечі), ’Ґалиба бы тя з´їла!’ (’ґалиба’ – халепа, клопіт), ’Бери тя невоя!’ (’невоя’, походить від ’неволя’ – біда, злидні, а також, оригінально, знову ж – епілепсія; звідси ж – ’неволяшний’), ’Іди до фени!’ (’фена’ – виразка, гнійник; цікаво, що в чеській та словацькій мовах слово fena означає ’сука’).

Означені вислови були поширені також і в інших мовах карпатського реґіону – словацькій, угорській, румунській.

Якщо ж, не дай Боже, прокльон ’спрацьовував’ і людина помирала, то казали: ’Стався ´мукáмпец-доловрес!’ (де ’кампец’ з їдиш – кінець, гаплик, а ’dolores’– це вже з латини – біль, горе, печаль, страждання), тобто ’кінець стражданням’. Цей вислів уже, звичайно, не був лайливим, а радше висловом співчуття.

А ще – спільне для всіх мов карпатського ареалу ’Шляк би тя трафив!’ (чи не найпоширеніша лайка в Галичині, Польщі; побутує також у словацькій мові; оригінально ж на їдиш та по-німецьки мові також означає: ’Щоб тебе параліч/удар побив!’)

Первинне значення ’апоплектичний удар, параліч, інсульт’ має і популярне українське ’грець’, хоча у висловах ’Хай йому грець!’, ’Якого грецця тут робиш?’ тощо це слово також уживається в значенні ’чорт’.

Говорячи про використання назв хвороб у західноукраїнських прокльонах, згадаємо й галицьку ’холєру’: пам´ятаю, як на вокзалі в Ризі я легко знайшов потяг до Львова, саме почувши оту холєру, що її вигукували галичани, стоячи на пероні.
У Міжгірському чи Тячівському районах добре знають повітрулю ­– чарівну істоту, що вміє літати. А в недалеких звідти українських селах Мараморощини (Румунія) ’повітрулею’ називали сильний вітер і, знову ж таки, хворобу – вітряну віспу.
Коли дорослі сердились на дітей і казали: ’Роздеру тя, ги Гамана!’, то навряд чи задумувались, що Гаман (Аман) цей – лиходій, який хотів колись занапастити єврейський народ, і євреї до цього часу мають свято Пурим у пам´ять про своє спасіння від знищення. А ще любили казати: ’Роздеру тя, ги жабу!’, ’Роздеру тя на шкумаття!’

Погрожуючи, говорили: ’Доб´ю тя на кал!’, тобто ’на болото, грязь’, ’на ніщо’.
Були й менш злостиві вислови, як, наприклад: ’Іди у маттерину халамайду!’ (донедавна на Мараморощині халамантям називали старий єврейський одяг; чи не звідси – хламида?), ’Ти, дуня з трудоднями!’ (тут на радянський вислів, відомий в багатьох реґіонах колишнього СРСР, на Закарпатті, можливо, наклалось старе слово дуня – те саме, що і, перепрошую, закарпатська гузиця, чи польсько-галицька дупа), чи – коли згадували про якусь дурницю, то казали, зневажливо махнувши рукою, що це – ’пессій омах’ або ’песся гойдиця’... Тут уже фігурували, статеві органи, відповідно, пса чи суки.
Якщо хтось просив надто багато, то його під´юджували, кажучи: ’А небо і бурґи бы´сь не хóтів?’
А ще, коли хтось занадто вже набридав, то казали йому: ’Не онадж ´ня!’ Тут ’найсмачнішим’ є саме дієслово ’онаджити’ або ’унаджити’, яким узагалі можна замінити будь-яке інше дієслово. Дуже часто воно використовувалось як евфемізм до лайливих дієслів. До речі, є й споріднений із цим дієсловом іменник уного або ониєнь, який міг означати теж усе що завгодно (на кшталт ’оце саме’).
отсюда https://zak.de

Да угомонитесь уже, нет таких слов в ЛИТЕРАТУРНОМ УКРАИНСКОМ языке, это суржик все, я живу на востоке, украинским отлично владею, но этих слов не знаю, нет этих слов у нас в обиходе, также как нет москальского суржика на западной, что повсемесно у нас.

нееее, не Ґута бы тя вбила! а Ґута бы тя побила! ))))))))))

Прикольно, что я сейчас в Карпатах, в селе Гута :)))

та легко: газета

Да угомонитесь уже, нет таких слов в ЛИТЕРАТУРНОМ УКРАИНСКОМ языке, это суржик все, я живу на востоке, украинским отлично владею, но этих слов не знаю, нет этих слов у нас в обиходе, также как нет москальского суржика на западной, что повсемесно у нас.

Моя бабуся на Хмельниччині так клейонку називає.

Думаю, що тут Гута має інше значення). Колись так називали місце, де роблять вироби зі скла. Сіл з такою назвою в Україні немало.

згадала одне слово))) ПОДУШЕРОК , наголос на Е, Івано-Франківська обл.

ПРАЗНИК (Західна Україна)

св´ято

Весы

ЦЕРАТА або ЦАРАТА

вгадаєте? тільки що побачила что слово не говір, а використовується в описі на сайті

Бусол

А хто знає що таке БЛЯТ (Львів)?

а ще у нас БОЦЮН від польської мови теж зберігся

ФАЙНО? Зу
ТРЕМПЕЛЬ? Донбасс

ПАНТОФЛІ

Саме Храмове свято. В дитинстві мене це дуже дивувало, бо в селі у бабусі були свята і був Празник.