Брошенные дети, которым за 30, как поступаете с родителями?

Якщо при цьому батьки харчувалися м´ясом і носили брендовий одяг-то ще можна вас зрозуміти.
Вас гидко читати...або ви просто обмежена

Вообще-то тема называется ’брошенные дети...’

можна я вам відповім? є батьки, які саме не годували, не одягали і далі по списку. елементарно: мама влаштовує життя, а дитина у бабусі з дідусем, від мами уваги 0, фінансових вкладень 0, участі у житті дитини 0. але вона МАМА, дала життя, бла-бла-бла...
невже ви ніколи не стикалися з таким у житті?

это они меня взяли. А я их за это люблю и ценю. и знаете. мне до них расти и расти в духовном плане

Я могу вам рейд провести по таким семьям. Рано или поздно детей у них таки заберут, или соцслужба или родственники. Но реально есть дети у которых нет одежды, которые не посещают школу и если бананчик, но не помнят когда ели вообще. Или вчера сухую мивину, а сегодня ничего

А нічого, що батьки мають обов´язки перед неповнолітньою дитиною, це, в першу чергу, відсутність фізичного і психічного насильства, а не тільки нагодувати і одягнути?

Якщо ви не уявляєте, що між батьками і дітьми можуть бути не лише гарні стосунки, що не всі батьки люблять своїх дітей,то обмежена точно не замиленная

нет. борщ из одуванчиков ели все одинаково

Щоб мати собі служанку на старості, яка б її утримувала а вага б мала об каго ноги витирати

Не тільки виховувала, а ще й підносила так, що все для цієї дівчинки;) Чули про психологічне насилля та спотворення реальності ? Вирости і залишитись при здоровому глузді дуже важко після такого. Не здала в дитбудинок, тому що родичі її б заклювали, а це той тип жінок, яким дуже важливо носити статус добропорядної і жертовної матусі, але мало хто помічав, що робиться за дверима, все маскувалось пвд те, що скромні достатки.

Что значит как? Да молча. Мой благоверный ушел, когда старшей пять лет было - с тех пор ни алиментов, ни помощи, ни общения. И что, дети должны считать что отец у них был и их растил?

Ви дуже поверхнева людина. Керуєтеся лише власним досвідом. Бо ви не маєте образ,значить ви молодець. А інші не такі
Така вся ’в білому пальто’.
А я вас скажу,що окрім ’вічно жаліючихся на батьків’ ,які насправді притягують за вуха образи,є безліч дітей ,котрих справді батьки не хотіли,виганяли з хати на мороз, котрі носили штопані-перештопані труси в той час коли мама купляла в Універмазі для себе закордонні речі.

Ви про що???????

Напишите вашу историю

Я выше писала. есть исключения.
есть кошки едят своих детей.

но сейчас пошла мода копаться в своих комплексах, и находить источник своих бед в родителях

Вы не поняли! Клеенные сапоги это забота при отсутствии денег, а не забитый болт на Вас и туфли фореве, которые Вам подарили родственники... а за туфлями и сапоги очень много интересных калечащих моментов.

Ну так, у каждого своя картинка мира и оценки каждый дает исходя из сложившейся у него, автору как раз может и полезно будет узнать, что бывает по разному и сосуд или на половину пуст или на половину полон

+100
на фейсбуке местный волонтер выложила фотки детей, которым помогает: два пацана абсолютно счастливо уплетают хлеб. просто хлеб, без ничего. они не сироты, просто ’бідна родина’, сельская при чем, вроде на своей земле проще детей прокормить. но некоторые в розовоочечные этого не понимают.

ужас а не комментарий

тема - дно

на щастя вам ніколи не зрозуміти.
коли тобі 5 років, ти сидиш голодна під столом, іграшок немає. сусіди із жалості приносили іноді їсти. а мати в цей час до ночі десь п´яна бухає з компанією таких же самих. а ти сама, боїшся, під столом. і їсти тільки старе лушпиння з-під картоплі. ходила в садочок - тому і вижила. дідусь і бабуся - царство небесне, допомагали. вчилася в школі якнайкраще. вчителі бачили це і допомагали.
в школі був обід. іноді, це єдиний прийом їжі за день.
одяг приносили із селі люди, поношений, але він грів узимку.
отак виживають ці діти(((
я одна серед них.
мати від розгульного життя осліпла, інсульт. зараз потребує моєї допомоги.
я допомагаю, на щастя, відпустила ту біль і сором за своє дитинство. мені 36. я вижила. але я точно знаю, що матері в мене не було і немає. є хвора жінка до якої у мене почуття жалю і все.

Ой не знаю моїй 50 років і хоче пити, курити, мужиків водити, періодично в лікарню попадає стрес у неї (розлад особистості)....до мене дзвоне сільський голова і каже роби щось знею ...що я зроблю як треба про свою сімю думати....а ще на нею гроші тратити....по записується в селі в магазинах, мені дзвонять треба віддати...кажу не треба було записувати....уже продукти купляла передавала, вона вимінювали на сигарети...в селі не була років 5 і напевне не скоро буду...чесно легше похоронити....тут хоч не помагають і не мішають....більшість жаліються ой батьки мають, а допомогти не хочуть....а я мрію щоб саме себе обезпечувала і дивилася та мене не трогала...виростила мене бабуся, хоча жила з мамою в 16 р після 9 класу як пішла вчитися все мене там більше тижня в дома не було...

Намекают и всячески вешают обязанности. Брат непутевый для всех, но для родителей успешный политик-бизнесмен;)

Я даже иногда себе поражаюсь ... Я пережила насилие отчима , нелюбовь матери ( которая родила меня в 16 , бросила отцу - его матери , и забрала в 5 лет для получения квартиры ) . И потом пинком под зад . Все годы била меня и об стенку и шнуром от стирали - но никогда я её не могла назвать мамкой ...только мамой . И опять меня предать и отказаться . Отдать бабушке на воспитание ( единственному человеку который меня любил) . Я уже не буду писать про нищету с больной бабушкой и пьющим отцом ( всегда называла его по имени ...язык не поворачивался сказал папа) . Стыд в школе что нечего одеть ...
Быть у городе и не заходить ,рассказывать своим подругам (Одну встретила в 17 и узнала что мать хвастается как мне помогает и в гости приходит ) ...это дно . Слава богу , что у меня любящий муж и детки за это огромное спасибо .
Наверное с детства у меня расшатанная нервная система от переживаний ... Но на людях и внутри себя - я кремень ...иногда могу быть жестокой.

Ну и у меня не совсем все, но не скрывали, что юзают ради денег. Не общаюсь.

Насколько вы счастливый человек, что даже не можете себе представить, что бывает иначе

наверное вы правы. среди моего окружения близкого и не очень не было такого что бы мама в шоколаде, а ребенок голый и босой.
даже знакомая одна по школе, не хорошей профессией заоабаты#ет, выпивает - но как умеет дочку любит и опекает.
возможно у меня узкий кругозор

Знаете, иногда лучше молчать.
Именно в этой теме ваши комментарии неуместны.

Не надо представлять, вон передач куча один за всех, касается каждого, по новостям передают, как закрыли детей двоих, один умер от голода, тот случай в Кирове, когда трехлетня девочка умерлаа. Просто человек живёт своём мире, не телевизор, не ютуб не включает наверно

капец. бедная девочка, сколько вы пережили

Хм у меня на 90 проц совпадение с вами. Мне пофиг на вой, что я им должна и безсовестная. Не общаюсь. На похороны не пойду. Квартир мне не даваали и не дадут, все сестре, а я сама пробилаась в жизни.