Заповiт, дайте поради будь ласка...

Тiтка прожила з чоловiком 35 рокiв, в цивiльному дружиною. Проживали в його квартирi. Спiльних дiтей немаэ, по одному сину вiд попереднiх шлюбiв. В цих вiдносинах, залишилось все ii кохання, турбота, життя, пiдтримуэмо як можливо, але дуже складно, хвилювання, щоб не пiшла за ним(( Зараз також проходить важкi операцii для здоров,я, можливо залишиться iнвалiдом. За рiк до смертi, чоловiк написав заповiт на тiтку, з позначкою, що якщо з нею шось трапиться до прийняття спадщини, або вона вiдмовиться, або буде усунена(?) заповiдаэ своэму эдиному онуку. Тобто тiтка доживаэ в квартирi, а потiм квартира залишаэться онуку. В останнiй волi покiйного, про сина, жодного слова, спiлкування мiж ними майже не було, в останнi роки пару сухих зустрiчей i дзвiнкiв, покiйний дуже сумував з цього приводу...Тяжко хворiв, але вiд сина нуль пiдтримки, моральноi, про фiнанси взагалi мова не йде, все було на плечах тiтки, останнi 8 рокiв. Але, не пройшло й декiлька мiсяцiв пiсля поховання, звичайно, син на порозi... Заповiт його не влаштовуэ, просить оформити спадщину на нього. Тiтка вiдмовилась, вона йому не довiряэ, а вiн iй. В останнiй його розмовi такi слова : Я подаю до суду, вiйна, я виграю, але доживати в квартирi я вам не дозволю...