В каком возрасте вы родили первого ребёнка?

В 22 года. Считаю рано . А теперь рада. Мне 44, ребенок взрослый и самостоятельный.
А то тут сказки рассказывают, как прекрасно рожать после 40. А 20-25 лет, чтоб поднять ребенка на ноги. Рожать дело не хитрое. А иметь маленького ребенка в 50-55 лет сложно.

Меня в роддоме в 25лет, зато этим летом в 37л, когда я просила КС потому, что старая(а если честно просто боялась рожать), с меня поржали ,говорят не старая , вот вчера в 45л одна родила и норм

Тьотя (батькова сестра) в 45 народила єдиного сина. Зараз їй 60 йому 15, ладнають норм не гірше ніж інші підлітки з батьками. Деколи навіть краще. Для сина вже відкладені кошти на навчання із запасом. Також куплене житло, зараз здають в оренду. Гроші всі повністю з оренди відкладають на ’спокійну’ старість + частину свого доходу. Мають бізнес з чоловіком, декілька продуктових магазинів. Тягарем на сина у старості не будуть. Хіба дуже довго проживуть і син сам виявить бажання дбати про них. Є і запасний план: якщо хтось із них дійсно ’зляже’ то другий продасть їхнє житло + дачу, залишать лише житло сина і можливо бізнес, якщо син буде займатися. Всі кошти з продажу+ відкладене будуть використані для комфортного проживання у хорошому приватному пансіонаті під наглядом спеціалістів і в компанії таких же стареньких. Можливо з приємними бонусами у вигляді басейну, оздоровчих процедур і т. д. Так що про няньок на старість, як тут люблять писати мова навіть не йде. Маю приклади своїх однокласників, з молодими батьками, яких вони навіть погано знають. Бо ще з 2-3 класу ті повиїжджали за кордон і працюють там до тепер, приїжджали по житті 1-2 рази на рік. За те молодими народили. Виростили дітей бабусі і дідусі. І тут питання: то виховання внуків без батьків зрілий вік дозволяє, а виховати свою дитину ні? Просто дивний в нас народ працюють щоб заробити і на дітей і на внуків, все їм залишити, а потім діти ще жаліються, що батьків треба доглядати. Ні! Дати дитині старт в житті і все, решту за бажанням хоче дитина тебе доглядати, чи допомагати у старості ти їй у подарунок своє майно, а ні самому про себе дбати, а діти з внуками хай провідують, беруть на свята додому (якщо є можливість по стану здоров´я), ніхто дверей пансіонату не закривав. Мені зараз 30, є синочок 9 місяців, у 35-38 хочемо ще 1дитинку, далі буде видно. Працюю в ІТ-галузі, чоловік успішно рлзвиває свою справу, раніше також найманим працівником був. Зараз мені ’світить’ можливість дистанційної роботи на постійній основі з досить непоганим доходом. Для виховання діток супер. Висновок: ніколи не прив´язуйте можливість добре виховати дитину до віку батьків, тут не далеко завжди є залежність.