Поскаржитись. Не будьте ніколи як я, не повторюйте мої помилки.

Я розлучаюсь. Я - тряпка, яка терпіла побої, яка все пробачала і., навіть, зради. Він зраджує мені. Я сама себе знецінилась. Я просто хотіла любові там, де її немає і не було. Проблема в мені, я це все дозволила і вчасно не пішла. В моєму житті нічого правильно не складається. Винна в цьому я. Я сама свідомо була з людиною, яка мене не любила і не любить. Яка завжди була жадна до мене, яка зі мною не спала, яка мене не обіймала і не цілувала. Я невдаха, яка не змогла дати своїй дитині сім’ю. Роботи нема, грошей теж, гарного вигляду теж. Я просрала життя, освіти немає теж. Головою не думала, це теж правда. Я нещаслива в усіх аспектах життя. Я нічого не вмію і не знаю. Що я тепер буду робити я не знаю, але те що я - непотріб, добре усвідомлюю. Для мене розлучення було щось страшним. Бо після цього я себе ніколи не зберу по кусочках, бо я настільки неадекватна, що досі після всього люблю цю людину, не можу розлюбити і забути. Мені тільки до психолога, який не факт, що допоможе. У мене колись було багато мрій, планів, амбіцій . Не залишилось нічого. Я виглядаю в 24 на 44, груба, не гарна, без роботи і без нічого, без таланту жодного, розлучена і з дитиною. Хтось подумає, а нащо тут ти скаржишся, якщо сама так собі в житті нашкодила? А пишу це тут, щоб ви ніколи не були, як я. Я нікого більше не зустріну, хто мене би любив, а я і так не зустрічала по факту. Просто я маю чомусь всередині дуже багато любові, яку так мріяла б віддавати комусь. Світ жорстокий, нащо я така мама дитині? Просто жах. Я ніколи не думала, що до такого дійду і буду настільки бідна фінансово і морально. Тому ніколи не варто зарікатися ні від чого...В моєму житті одні проблеми і проблеми. Болячки, зайвих 20 кг які ніколи не скину. Ні чоловіка коханого, ні сім’ї ні машини ні одягу ні поваги ні друзів ні грошей ні житла нічого. Мораль така: не будьте як я.