Я хотела забеременеть долгое время , а сейчас не рада

Ви бачили скільки Автору років? Що вона ще могла розуміти...

Не все в 18 лет тупые и рожают, чтобы просто родить.

Всі.

По себе людей не судят, как говорится)

ну дак це типова порадниця.
спочатку у 18 років першмй шлюб, перша дитина.
потім розлучення (бо ранні шлюби в 99% випадків розпадаються) і новий шлюб.
а тут же ж треба ОБОВ´ЯЗКОВО новому чоловікові народити нову дитину, навіть, якщо він і не думає про тих дітей.

а тоді шкодування, переживання. от, що буває, коли живеш шаблонами, а не власними усвідомленнями.

Чесно кажучи, в мене теж так було. Два роки спроб, і ось нарешті дві смужки на тесті - а перші емоції - це страх, паніка і думки ’ куди я влізла????´´. Але зараз в мене 37 тиждень - і я вже не можу дочекатись зустрічі з моїм малятком

Мне, конечно, скажут, что я злая. Но я не могу себе представить, чтобы я хотела от своих детей куда-то уехать на неделю. А их трое :) Есть люди, которым дорог их личный комфорт - настолько, что дети воспринимаются как помеха. Рожать детей стоит только тогда, когда воспринимаешь их как счастье, а не как обузу. И никакие гормоны не могут ничего изменить - разве что обострить и усугубить те чувства и эмоции, что и так живут внутри.

Мне, конечно, скажут, что я злая. Но я не могу себе представить, чтобы я хотела от своих детей куда-то уехать на неделю. А их трое :) Есть люди, которым дорог их личный комфорт - настолько, что дети воспринимаются как помеха. Рожать детей стоит только тогда, когда воспринимаешь их как счастье, а не как обузу. И никакие гормоны не могут ничего изменить - разве что обострить и усугубить те чувства и эмоции, что и так живут внутри.

У вас разве нет желания побыть с мужем вдвоём ?
Уехать куда-то с ним ?

Можно с вами пообщаться ?
Может вы на своём примере, поможете мне понять - что со мной и как избавится от этих мыслей

Звичайно))
Не слухайте тут білопольтових. Такі жіночки, що не знають як це без дітей відпочивати, з великою вірогідністю потім дорослим своїм дітям життя не дадуть. Але це їх діло. І в них немає жодного морального права засуджувати подружню пару, яка хоче провести романтичний вікенд без дітей.

Ваші емоції абсолютно нормальні, страх, тривога притаманні кожній жінці. З часом ви звикнете до нової ситуації і почнете кайфувати, адже вам так пощастило знову стати мамою маленької людини.

Я теж дуже дивувалась зі своєї реакції, ми ж так довго хотіли цю дитину, кожного місяця коли починались чергові місячні я бцла у відчаї до сліз. І ось коли заповітні дві смужки з´явились, я була сама не своя не могла в це повірити, і так це був страх, неначе мені треба ступити крок у невідоме/прірву. Потім я заспокоїлась, почала відчувати щастя і вдячність, що наш малюк таки обрав нас. І до сих пір іноді на мене набігає паніка (це моя перша дитина), але все одно я вже не можу уявити як інакше. Я вже люблю її всім серцем.
І ви також полюбите ваше дитя і з усім впораєтесь