Котя_люлю• 25 сентября 2021
Коли я Ви перестали «тріпани» нерви батькам?
І чи усвідомили, що робили не правильно? Сину-18… ніби і трішки легше ніж в 16, але деколи хочеться просто виставити за двері.
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляДея Торис
так уже можно и выставить))))
Шкода. Сьогодні просто від безсилля заплакала.
Все будет, но потом• 25 сентября 2021
Я наоборот считаю что родители меня просто нервной, замкнутой и недоверчивой сделали.
Снегопадка• 25 сентября 2021
брат моего мужа трепет нервы в 36 лет (не алкаш), юрист с мерзким характером, вечный капризный ’братишка’....убила бы скот......
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляВсе будет, но потом
Я наоборот считаю что родители меня просто нервной, замкнутой и недоверчивой сделали.
Чому Ви так вважали? Дайте відповідь, будь ласка. Мій також сам по собі.
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляМастерЮля
Вообще не трепала нервы, была спокойным ребёнком.
Я також. Тому не знаю, що і як робити.
А я с косою• 25 сентября 2021
Моим со мной вообще повезло, Мама часто говорит, что до 18 и не замечали, что у них есть второй ребёнок
Все будет, но потом• 25 сентября 2021
Ответ дляКотя_люлю
Чому Ви так вважали? Дайте відповідь, будь ласка. Мій також сам по собі.
Влезание в личное пространство, высмеивание меня перед друзьями, мат в мою сторону и т п есть ее мнение и неправильное
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляСамоучка
А Вы?)) это важнее, так как гены то ваши
Я взагалі безпроблемною росла. Чоловік також. А то щось не зрозуміле з дитиною робиться. Для нього ми вороги номер 1
АБВГДейка• 25 сентября 2021
Я вообще не трепала - всегда послушная была. У меня даже переходной возраст какой-то странный был - все в себе.
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляВсе будет, но потом
Влезание в личное пространство, высмеивание меня перед друзьями, мат в мою сторону и т п есть ее мнение и неправильное
Що розуміється в особистий простір? Нічого не розповідає, замкнутий і насторожений. Видно, що ми його дратуємо і він просто нас терпить бо нема куди іти.
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Чумачечая Весна• 25 сентября 2021
Моей 23. Треплет.
Сестра моя перестала лет в 30... я была послушной всегда, после школы точно перестала
Сестра моя перестала лет в 30... я была послушной всегда, после школы точно перестала
Все будет, но потом• 25 сентября 2021
Ответ дляКотя_люлю
Що розуміється в особистий простір? Нічого не розповідає, замкнутий і насторожений. Видно, що ми його дратуємо і він просто нас терпить бо нема куди іти.
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Запросто пройтись обыскать по моим вещам. Звонить родителям моих друзей, одежда только одобрена должна быть. И вообщем чувство что отношение что я местная шалава, просто доказать не может.
Дуняша• 25 сентября 2021
Сейчас старшему 19, перестала быть мамой, стала друганом. Говорим на его языке. Слушаю, анализирую, иногда охреневаю, поддерживаю
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляВсе будет, но потом
Запросто пройтись обыскать по моим вещам. Звонить родителям моих друзей, одежда только одобрена должна быть. И вообщем чувство что отношение что я местная шалава, просто доказать не может.
Ніхто не обшукує його речі, не чіпає лишній раз. Живе своїм життям.
Деколи може просто цілий день не виходити з кімнати. Ми йому не потрібні(((
Деколи може просто цілий день не виходити з кімнати. Ми йому не потрібні(((
Не обижаюсь• 25 сентября 2021
Ответ дляКотя_люлю
Що розуміється в особистий простір? Нічого не розповідає, замкнутий і насторожений. Видно, що ми його дратуємо і він просто нас терпить бо нема куди іти.
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Я помню себя очень похожей на ваше описание в подростковом возрасте. Да, очень угнетает, что некуда деться и вынуждень жить по правилам родителей. Стиснув зубы терпела, а это не придает позитива.
И вроде и родители в основном нормальные, не без минусов,но все же. Это не решало ничего, я просто понимала, что у меня совершенно другое в голове, все нестандартное и даже озвучить было странно и незачем.
Я понимала, что мне остро надо жить отдельно, своей жизнью. И когда наконец отделилась, я изменилась и подтаяла, начала жить свое.
Думаю, у многих молодых людей схожее - им некуда деться, от этого и депрессия.
И деньги важны. Если денег хватает, все намного проще
И вроде и родители в основном нормальные, не без минусов,но все же. Это не решало ничего, я просто понимала, что у меня совершенно другое в голове, все нестандартное и даже озвучить было странно и незачем.
Я понимала, что мне остро надо жить отдельно, своей жизнью. И когда наконец отделилась, я изменилась и подтаяла, начала жить свое.
Думаю, у многих молодых людей схожее - им некуда деться, от этого и депрессия.
И деньги важны. Если денег хватает, все намного проще
Ищу-брожу• 25 сентября 2021
Выставила в 18 лет. В общагу в другой город. И сразу мы стали как то роднее и желаннее встречи. Долго вместе тоже не можем находится. Ну а что сделаешь..
Кривая спроса• 25 сентября 2021
Я была вредной, нервы иногда трепала и переговаривалась, вредный характер. Курила, пила, гуляла, но при этом школа с медалью и красный диплом в универе. Все были в шоке, как это сочеталось. А вот так ))
Эскиз бесконечности• 25 сентября 2021
Все относительно...
Когда я родила в 27,хотя на момент рождения ребенка уже не жила с его отцом,и стала матерью одиночкой,мама сказала,что я ей этим ’на голову насрала и размазала’... Хотя,у меня и в мыслях не было ей ’нервы трепать’...
Когда я родила в 27,хотя на момент рождения ребенка уже не жила с его отцом,и стала матерью одиночкой,мама сказала,что я ей этим ’на голову насрала и размазала’... Хотя,у меня и в мыслях не было ей ’нервы трепать’...
Баксы_сдам• 25 сентября 2021
Сыну 18, никогда не давал повода, подростковый период прошел незаметно.
Дочка во втором классе, даёт жизни. Сейчас отхожу от очередного нравоучения и нервотрёпки. Чувствую бессилие.
Двое детей, воспитание одинаковое, условия лучше, чем со старшим. Но все методы не действуют. Подросткового периода жду с ужасом.
Дочка во втором классе, даёт жизни. Сейчас отхожу от очередного нравоучения и нервотрёпки. Чувствую бессилие.
Двое детей, воспитание одинаковое, условия лучше, чем со старшим. Но все методы не действуют. Подросткового периода жду с ужасом.
автор
Котя_люлю
• 25 сентября 2021
Ответ дляНе обижаюсь
Я помню себя очень похожей на ваше описание в подростковом возрасте. Да, очень угнетает, что некуда деться и вынуждень жить по правилам родителей. Стиснув зубы терпела, а это не придает позитива.
И вроде и родители в основном нормальные, не без минусов,но все же. Это не решало ничего, я просто понимала, что у меня совершенно другое в голове, все нестандартное и даже озвучить было странно и незачем.
Я понимала, что мне остро надо жить отдельно, своей жизнью. И когда наконец отделилась, я изменилась и подтаяла, начала жить свое.
Думаю, у многих молодых людей схожее - им некуда деться, от этого и депрессия.
И деньги важны. Если денег хватает, все намного проще
И вроде и родители в основном нормальные, не без минусов,но все же. Это не решало ничего, я просто понимала, что у меня совершенно другое в голове, все нестандартное и даже озвучить было странно и незачем.
Я понимала, что мне остро надо жить отдельно, своей жизнью. И когда наконец отделилась, я изменилась и подтаяла, начала жить свое.
Думаю, у многих молодых людей схожее - им некуда деться, от этого и депрессия.
И деньги важны. Если денег хватает, все намного проще
Так. Він і говорить, що він по іншому дивиться на світ.
Вчиться добре, підзаробляє, але цього не вистачить жити окремо. Я розумію, що мав би він можливість знімати квартиру, відразу ж пішов.
А мені боляче… питаю, хочеться поговорити, зрозуміти. Мені ж лише 38. Ніби ж не вічність у віку між нами…
Вчиться добре, підзаробляє, але цього не вистачить жити окремо. Я розумію, що мав би він можливість знімати квартиру, відразу ж пішов.
А мені боляче… питаю, хочеться поговорити, зрозуміти. Мені ж лише 38. Ніби ж не вічність у віку між нами…
Колхозница• 25 сентября 2021
Ответ дляКотя_люлю
Що розуміється в особистий простір? Нічого не розповідає, замкнутий і насторожений. Видно, що ми його дратуємо і він просто нас терпить бо нема куди іти.
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Ніколи не прииижували в не обзивали, не висміювали.
Хочеться бути присутніми в його житті.
Людині-18, а він, як ніч..
Пусть уезжает учиться в другой город, страну. Вы просто разных взглядов люди с ним, вот и все. Это нормально.
Колхозница• 25 сентября 2021
Ответ дляКотя_люлю
Так. Він і говорить, що він по іншому дивиться на світ.
Вчиться добре, підзаробляє, але цього не вистачить жити окремо. Я розумію, що мав би він можливість знімати квартиру, відразу ж пішов.
А мені боляче… питаю, хочеться поговорити, зрозуміти. Мені ж лише 38. Ніби ж не вічність у віку між нами…
Вчиться добре, підзаробляє, але цього не вистачить жити окремо. Я розумію, що мав би він можливість знімати квартиру, відразу ж пішов.
А мені боляче… питаю, хочеться поговорити, зрозуміти. Мені ж лише 38. Ніби ж не вічність у віку між нами…
Останьте от него, живите своими интересами- это вызывает уважение. Не выпрашивайте внимания- это вызывает жалость и раздражение, от которого хочется сбежать, а некуда.
Белочкой зови• 25 сентября 2021
Ответ дляКотя_люлю
Так. Він і говорить, що він по іншому дивиться на світ.
Вчиться добре, підзаробляє, але цього не вистачить жити окремо. Я розумію, що мав би він можливість знімати квартиру, відразу ж пішов.
А мені боляче… питаю, хочеться поговорити, зрозуміти. Мені ж лише 38. Ніби ж не вічність у віку між нами…
Вчиться добре, підзаробляє, але цього не вистачить жити окремо. Я розумію, що мав би він можливість знімати квартиру, відразу ж пішов.
А мені боляче… питаю, хочеться поговорити, зрозуміти. Мені ж лише 38. Ніби ж не вічність у віку між нами…
Сепаруйте його, бо він сам не може завершити процес. Нехай знімає кімнату. Допоможіть йому з цим. В перший місяць більше, але щомісяця потроху зменшуйте свою долю, нехай заміщує своїми заробітками. Буде почуватися крутим і вільним. Якщо ні - прибийте питання депресії і подібної психіатрії. Не стигматизуйте це питання.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу