Сыро_Ежка• 27 октября 2021
Заклик Лікаря КОВІДного відділення
""...І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь.""
""Дозвольте запросити вас на екскурсію до свого світу. Дозвольте показати. Показати, що означає бути лікарем в ковідному відділенні.
Працювати в ковідному — це втрачати здоровий глузд.
Лікарі ковідного відділення працюють по 24, 30, 48 годин. Приходять додому на півдня, а потім знову повертаються до відділення. І так тижнями, місяцями, уже й роками. І ось ми вже боремося не тільки з ковідом. Ще з панічними атаками, які приходять від думки про необхідність повернутись до відділення. З безсонням, бо чергуємо по 10 і більше діб на місяць, і після цих діб важко знову вчитись спокійно спати та усвідомлювати, що ніхто не помре під час твого сну. З депресією, бо більше не можемо. Але треба.
Працювати в ковідному — це бути самотнім.
Дні народження, весілля, свята. Цього всього для нас не існує. Бо ковід не бере перерв та вихідних. Тому ми теж. Та як можна відвідувати будь-які події, коли ти постійно боїшся когось заразити? Та як люди можуть запрошувати на будь-які події, коли постійно бояться тебе? Тому чергування заміняють лікарям життя, а персонал ковідного відділення (частково) родину.
Працювати в ковідному — це відчувати власну безсилість.
Ми приходимо до відділення аби дізнатись, що комусь із наших пацієнтів стало гірше, хтось заінтубований, хтось помер. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, які померли ще до зупинки серцебиття. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, яким вже не можемо допомогти. Ми бачимо занадто багато смертей. І пам’ятаємо кожну. І живемо з цією пам’яттю.
Працювати в ковідному — це ламатись.
Ламатись кожного чергування. А після — намагатись склеїти себе до купи. І знову ламатись. І знову клеїти…
Працювати в ковідному — це, врешті-решт, зламатись.
Ми чуємо у свою адресу «м’ясники, психи, вбивці». Ми відчуваємо на собі гнів та ненависть родичів пацієнтів. Ми втрачаємо глузд, родини і себе.
І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь""
Автор: Уляна Кащій ()"
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь.""
""Дозвольте запросити вас на екскурсію до свого світу. Дозвольте показати. Показати, що означає бути лікарем в ковідному відділенні.
Працювати в ковідному — це втрачати здоровий глузд.
Лікарі ковідного відділення працюють по 24, 30, 48 годин. Приходять додому на півдня, а потім знову повертаються до відділення. І так тижнями, місяцями, уже й роками. І ось ми вже боремося не тільки з ковідом. Ще з панічними атаками, які приходять від думки про необхідність повернутись до відділення. З безсонням, бо чергуємо по 10 і більше діб на місяць, і після цих діб важко знову вчитись спокійно спати та усвідомлювати, що ніхто не помре під час твого сну. З депресією, бо більше не можемо. Але треба.
Працювати в ковідному — це бути самотнім.
Дні народження, весілля, свята. Цього всього для нас не існує. Бо ковід не бере перерв та вихідних. Тому ми теж. Та як можна відвідувати будь-які події, коли ти постійно боїшся когось заразити? Та як люди можуть запрошувати на будь-які події, коли постійно бояться тебе? Тому чергування заміняють лікарям життя, а персонал ковідного відділення (частково) родину.
Працювати в ковідному — це відчувати власну безсилість.
Ми приходимо до відділення аби дізнатись, що комусь із наших пацієнтів стало гірше, хтось заінтубований, хтось помер. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, які померли ще до зупинки серцебиття. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, яким вже не можемо допомогти. Ми бачимо занадто багато смертей. І пам’ятаємо кожну. І живемо з цією пам’яттю.
Працювати в ковідному — це ламатись.
Ламатись кожного чергування. А після — намагатись склеїти себе до купи. І знову ламатись. І знову клеїти…
Працювати в ковідному — це, врешті-решт, зламатись.
Ми чуємо у свою адресу «м’ясники, психи, вбивці». Ми відчуваємо на собі гнів та ненависть родичів пацієнтів. Ми втрачаємо глузд, родини і себе.
І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь""
Автор: Уляна Кащій ()"
показать весь текст
498
0
Не пропускаю, моя цитата про чуму, а ваша про холеру.
Группа врачей и профессоров, присланная Наркомздравом, практической помощи экспедиции не оказывает, до последнего времени отсиживается в Астрахани». На это обращал внимание и Проппер-Гращенков в своем докладе: «свою отрицательную роль, как для чумологов, оказавшихся абсолютно изолированными и малограмотными в вопросах общей микробиологии и эпидемиологии, так и для общих врачей, которые совершенно невежественны в вопросах диагностики и терапии чумных заболеваний. Необходимо полное осведомление врачей о диагностике и лечении чумы, особенно работающих в эндемических районах».
Группа врачей и профессоров, присланная Наркомздравом, практической помощи экспедиции не оказывает, до последнего времени отсиживается в Астрахани». На это обращал внимание и Проппер-Гращенков в своем докладе: «свою отрицательную роль, как для чумологов, оказавшихся абсолютно изолированными и малограмотными в вопросах общей микробиологии и эпидемиологии, так и для общих врачей, которые совершенно невежественны в вопросах диагностики и терапии чумных заболеваний. Необходимо полное осведомление врачей о диагностике и лечении чумы, особенно работающих в эндемических районах».
Ответ дляДинамоКит
Ааа.. это которая якобы в медуниверситете училась.. ) Да, конечно заболтали бормотуху на коленке, и давай ее всем подряд колоть.. начиная с новорожденных! И как же мы все выжили, от такого беспредела?! 
А расскажите мне пожалуйста, какие стадии КИ были в в 50х голах в Союзе? Может я чего-то не знаю?
Неправда. Я уже писала, что муж моей сестры врач в ковидном отделении. Он настоял, чтобы мы все вакцинировались, потому что видит, что вакцина помогает. Вакцинированных в отделении пара человек, и то в возрасте и с сопутствующими заболеваниями.
не читала... зато сидела в больничке когда поступали 5 новых больных... и краеам уха слышала что все они были вакцинированны...
И? Везде пишут, что вакцинация добровольная. Личное право каждого решать ’дохнуть’ или нет. Но, почему-то же нужно заставить.
Я вас не заставляю, если что. Вы уже приняли решение и несите за него ответственность. Мы маму вакцинировать не успели, корона ее убила. Теперь живём с этим.
Но пишете, что все сдохнут, даже не умрут. Очень мило и совсем не манипуляция.
Вот именно, что несу ответственность в любом случае. Даже если ноги откажут от волшебной вакцины, то ответственность все равно будет на мне - для этого же подписываются бумажки.
Вот именно, что несу ответственность в любом случае. Даже если ноги откажут от волшебной вакцины, то ответственность все равно будет на мне - для этого же подписываются бумажки.
И да, напоследок, люди которые берутся сравнивать вакцинацию от коронавируса с вакцинацией от болезней, которые дают стойкий, часто пожизненный иммунитет, не манипулируйте, а сравнивайте с гриппом и заодно расскажите, почему мы его до сих пор не победили.
А что, не было таких случаев, я придумала? Какая разница каков тот процент, если есть вероятность в него попасть и из здорового человека стать лежачим. Наверное вы не умеете.
хз о чем вы... причем тут моз и советчица... ну тупость людская необъятна... то даже спорить не буду...
Немногие умеют сравнить смерть, инвалидность и, возможное легкое течение болезни без всяких прививок.
А мою маму 4 года назад убил инсульт ишемический. А папу 9 лет назад - рак, как и нашу молодую невестку 2 года назад. а сестру двоюродную в 30 лет убил рассеянный склероз. И таких навскидку могу только за пару лет десятков три назвать. Их родные живут с этим тоже.
А скольких убьют очереди в прививочных центрах на пике заболевания, куда людей согнали принудительно?
Товкучка у чергах на вакцинацію: епідеміолог пояснив, чим це загрожує
Портал ’Апостроф’ розібрався, чому центри вакцинують ованія можуть перетворитися в одні з найбільш небезпечних джерел поширення коронавируса.
Справа в тому, що він призвів до утворення гігантських черг, тому що у багатьох людей просто не залишилося вибору, окрім як зробити щеплення і отримати ковід-сертифікат.
Стояння у черзі на щеплення несе за собою не просто ризики. Обов´язковим наслідком такого підходу буде активізація епідемічного процесу. Натовпами в центрах вакцинації ми абсолютно штучно створюємо набагато гіршу ситуацію. У цих натовпах ніякого дистанціювання немає, а маски, за відсутності дистанції, при тривалому знаходженні в тісноті в приміщеннях, що не провітрюються, не врятують від зараження, - каже лікар-епідеміолог Олексій Галимський.
А скольких убьют очереди в прививочных центрах на пике заболевания, куда людей согнали принудительно?
Товкучка у чергах на вакцинацію: епідеміолог пояснив, чим це загрожує
Портал ’Апостроф’ розібрався, чому центри вакцинують ованія можуть перетворитися в одні з найбільш небезпечних джерел поширення коронавируса.
Справа в тому, що він призвів до утворення гігантських черг, тому що у багатьох людей просто не залишилося вибору, окрім як зробити щеплення і отримати ковід-сертифікат.
Стояння у черзі на щеплення несе за собою не просто ризики. Обов´язковим наслідком такого підходу буде активізація епідемічного процесу. Натовпами в центрах вакцинації ми абсолютно штучно створюємо набагато гіршу ситуацію. У цих натовпах ніякого дистанціювання немає, а маски, за відсутності дистанції, при тривалому знаходженні в тісноті в приміщеннях, що не провітрюються, не врятують від зараження, - каже лікар-епідеміолог Олексій Галимський.
Ну как причем? Министерству вранья дали денег на рекламу вакцинации - вот оно их и тратит на такие темы в том числе. Причем сами же признавались, что с некоторыми людьми работают только запугивания и закручивания гаек.
давышо, 0,00000? Где, если в мире есть признанные случаи?
А про 98% живых выздоровевших поговорить не хотите? а пропочти пол-миллиона только в Украине умирающих каждый год от других болезней тоже не хотите поговорить?
А про 98% живых выздоровевших поговорить не хотите? а пропочти пол-миллиона только в Украине умирающих каждый год от других болезней тоже не хотите поговорить?
Не знаю гдее там врачи по 48 часов работаю . У меня мама лежала на Кондратюка в 8 й, Киев, прошлую волну. Медсестер не дозваться, врач делает обход. Раз в день . Фсе...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу