Сыро_Ежка• 27 октября 2021
Заклик Лікаря КОВІДного відділення
""...І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь.""
""Дозвольте запросити вас на екскурсію до свого світу. Дозвольте показати. Показати, що означає бути лікарем в ковідному відділенні.
Працювати в ковідному — це втрачати здоровий глузд.
Лікарі ковідного відділення працюють по 24, 30, 48 годин. Приходять додому на півдня, а потім знову повертаються до відділення. І так тижнями, місяцями, уже й роками. І ось ми вже боремося не тільки з ковідом. Ще з панічними атаками, які приходять від думки про необхідність повернутись до відділення. З безсонням, бо чергуємо по 10 і більше діб на місяць, і після цих діб важко знову вчитись спокійно спати та усвідомлювати, що ніхто не помре під час твого сну. З депресією, бо більше не можемо. Але треба.
Працювати в ковідному — це бути самотнім.
Дні народження, весілля, свята. Цього всього для нас не існує. Бо ковід не бере перерв та вихідних. Тому ми теж. Та як можна відвідувати будь-які події, коли ти постійно боїшся когось заразити? Та як люди можуть запрошувати на будь-які події, коли постійно бояться тебе? Тому чергування заміняють лікарям життя, а персонал ковідного відділення (частково) родину.
Працювати в ковідному — це відчувати власну безсилість.
Ми приходимо до відділення аби дізнатись, що комусь із наших пацієнтів стало гірше, хтось заінтубований, хтось помер. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, які померли ще до зупинки серцебиття. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, яким вже не можемо допомогти. Ми бачимо занадто багато смертей. І пам’ятаємо кожну. І живемо з цією пам’яттю.
Працювати в ковідному — це ламатись.
Ламатись кожного чергування. А після — намагатись склеїти себе до купи. І знову ламатись. І знову клеїти…
Працювати в ковідному — це, врешті-решт, зламатись.
Ми чуємо у свою адресу «м’ясники, психи, вбивці». Ми відчуваємо на собі гнів та ненависть родичів пацієнтів. Ми втрачаємо глузд, родини і себе.
І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь""
Автор: Уляна Кащій ()"
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь.""
""Дозвольте запросити вас на екскурсію до свого світу. Дозвольте показати. Показати, що означає бути лікарем в ковідному відділенні.
Працювати в ковідному — це втрачати здоровий глузд.
Лікарі ковідного відділення працюють по 24, 30, 48 годин. Приходять додому на півдня, а потім знову повертаються до відділення. І так тижнями, місяцями, уже й роками. І ось ми вже боремося не тільки з ковідом. Ще з панічними атаками, які приходять від думки про необхідність повернутись до відділення. З безсонням, бо чергуємо по 10 і більше діб на місяць, і після цих діб важко знову вчитись спокійно спати та усвідомлювати, що ніхто не помре під час твого сну. З депресією, бо більше не можемо. Але треба.
Працювати в ковідному — це бути самотнім.
Дні народження, весілля, свята. Цього всього для нас не існує. Бо ковід не бере перерв та вихідних. Тому ми теж. Та як можна відвідувати будь-які події, коли ти постійно боїшся когось заразити? Та як люди можуть запрошувати на будь-які події, коли постійно бояться тебе? Тому чергування заміняють лікарям життя, а персонал ковідного відділення (частково) родину.
Працювати в ковідному — це відчувати власну безсилість.
Ми приходимо до відділення аби дізнатись, що комусь із наших пацієнтів стало гірше, хтось заінтубований, хтось помер. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, які померли ще до зупинки серцебиття. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, яким вже не можемо допомогти. Ми бачимо занадто багато смертей. І пам’ятаємо кожну. І живемо з цією пам’яттю.
Працювати в ковідному — це ламатись.
Ламатись кожного чергування. А після — намагатись склеїти себе до купи. І знову ламатись. І знову клеїти…
Працювати в ковідному — це, врешті-решт, зламатись.
Ми чуємо у свою адресу «м’ясники, психи, вбивці». Ми відчуваємо на собі гнів та ненависть родичів пацієнтів. Ми втрачаємо глузд, родини і себе.
І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь""
Автор: Уляна Кащій ()"
498
0
Да да да да )))
Сегодня узнала :дали разнарядку по больницам , чтоб писали что в больницах лежат 80% не вакцинированных , а на самом деле лежат больше сейчас как раз вакцинированных .
Сегодня узнала :дали разнарядку по больницам , чтоб писали что в больницах лежат 80% не вакцинированных , а на самом деле лежат больше сейчас как раз вакцинированных .
Ответ дляПросто звязда
Та сколько можно уже этого спама везде...
им надо вжухать вакцину просроченую
Ну так лежат люди 60-70+, с кучей хроники, лишним весом, диабетом, гипертонией.
А заставить их вакцинироваться нельзя! Вакцинируя 20-40 летних эпидемию не остановишь. Эти люди и так болеют дома и часто легко. Вот как я. Да мне ни разу помощь врача во время короны и не понадобилась. Сидела дома на даче, пила компот, отдыхала.
А заставить их вакцинироваться нельзя! Вакцинируя 20-40 летних эпидемию не остановишь. Эти люди и так болеют дома и часто легко. Вот как я. Да мне ни разу помощь врача во время короны и не понадобилась. Сидела дома на даче, пила компот, отдыхала.
манипулятивный, давящий на жалость/чувство страха текст.
в реанимационных отделениях до ковида также были огромные нагрузки и также ничего радостного, это место, где люди тяжело болеют. разве это новость?
в реанимационных отделениях до ковида также были огромные нагрузки и также ничего радостного, это место, где люди тяжело болеют. разве это новость?
Наоборот, вакцинированнные легко перенесут и с Аскорбинкой. Так мне сказали медики. Вот пусть сидят с легким насморком дома, а врачи давали клятву, спасать больных.
Ответ длявкрации
пишите исчо
Та мне абсолютно сиренево что думают заваксы. 🤷🏼♀️К их и вашему несчастью это правда.
Сорри, не дописала выше. Та и моя тоже. Короче мы все в пролете. Они сами решат, что с нами всеми сделать.
А налогов сколько в месяц вы платите и в целом ваша семья? А то выходит очень странно, я с мужем тыс 25-30 налогов в месяц плачу и должна оплатить лечение вот таких не совсем человеков, как вы.
Сегодня муж узнал что его родной дядя еле вычухался после прививки , в больнице лежал , до неё ни разу ковидом не болел. А потом зомбоящик сделал своё дело. Дяде 63 года
Напомнило как в прошлом году медсестра из Китая, а потом итальянская медсестра с надрывом просили носить маски
У вас з математикою і логікою все ок? Вакцинованих менше 20%, але вони у лікарнях в більшості? І всі це приховують, тільки ви в курсі ситуації у лікарнях по всій Україні?
А откажут в итоге вакцинированным, чтобы те не портили статистику, ещё и будут отговаривать от тестов, потому что вакцинированным болеть не положено. Вспоминаем, как вакцинированным детям вместо кори и краснухи записывают аллергию, а вместо коклюша - бронхит.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу