Думаю перестать общаться с подругой. Как это сделать?

Имею ввиду, подруга ваша очень некрасиво поступила

Ну так делайте свой выбор и придерживайтесь его. Или вам тоже нужно одобрение и разрешение анонимных тёток на советчице?
Сами вы не можете принять решение?
К чему такие темы « ах вот она такая не такая , не позвонила , не захотела , не послушала, много говорила и т.д…».
Нет никакого ДСТУ на дружбу , что вот правильно только так и ни как иначе. Если человек вам в тягость выходите из отношений . Но обвинять кого-то в том что не соответсвует вашим ожиданиям это какая-то детская инфантильная позиция.

Так, це було не просто негарно, а підло з її боку. Тим паче, що я мала необережність запросити її бути хрещеною для малого. І тому розглядаю це як подвійну підлість з її боку. Не знаю, може, це виглядає зі сторони якось дивно і агресивно з мого боку, але спробуйте поставити себе на моє місце, коли людина, з якою ми дружили з п´ятого класу, раптом каже мені фразу на зразок: ’Не переживай, життя на цьому не закінчується, навіть повноцінні здорові діти не застраховані від хвороб, біда може трапитися з ким завгодно’. В той момент мені було так боляче, наче мене хтось вдарив прямісінько в серце! І досі боляче. При цьому я розумію, що таким недолугими способом вона хотіла мене ’підтримати’. І одразу пригадалися усі інші випадки, коли вона постійно скаржилася на життя (досить непогане, до речі), позичала гроші і не повертала, годинами плакала у мене на плечі, а на найменшу спробу отримати хоч якусь підтримку від неї відповідала щось на зразок: ’Та ти залізна людина, без емоцій, ти цього не зрозумієш’. Ой, вибачайте за довгий текст, але то реально така болюча для мене тема... Втрачати друзів боляче, але ще болячіше бути для когось ’жилеткою’ для нарікань на життя і при цьому не мати жодної моральної підтримки.

у меня был мужчина такой и я его послала

На вашу думку, після того, як мою дитину з особливими потребами ця людина, яку я вважала подругою, назвала ’неповноцінною’, їй можна щось пояснити? Читати лекції про мораль і совість? У майже 30 років такі лекції навряд чи будуть доречними. Садизм -- образити матір хворої дитини. Решта -- ваші домисли.

Я писала, в первую очередь о своей садистке. Я не ваша подруга, чтоб знать, как там у вас обстоят дела. Но считаю, что если уважают прошлое, то объясняют почему прекращают длительную дружбу.
Это кратковременные отношения прерывают без объяснений.
Не факт, что ваша подруга хотела вас обидеть, сказав, что ваш ребенок неполноценный. Очень сложно обозначить проблемного человека (человека, который отличается), как не скажешь, может быть обида.
Я долго была одинокой. И одна из моих подруг, бывало, говорила на других знакомых, одиноких, ’старая дева’, котам квартиру не отпишут... Я могла б обидеться и прекратить общаться, но я прямо сказала, что мне не нравятся такие высказывания, они меня задевают. И больше подруга такие колкости не говорила.
Человек, который не находится на вашем месте может не понимать, что он вас задевает. Это может быть не намеренно.
Это похоже, как сейчас называют людей других расс. Как не скажешь - можешь получить обвинение в расизме.
По-вашему, как подруга должна была называть вашего сына, чтоб вас это не задело?
Возможно, что проблема в вашем остром восприятии, а не в подруге.

Оскільки коментували ви саме мою відповідь, то й сприйняла я це стосовно себе особисто. Не думаю, що проблема у моєму сприйнятті. Є такий вислів: ’Поки ти здатний відчувати чужий біль, ти лишаєшся людиною’. Я намагаюся нікому не робити боляче, навіть тому, хто зробив боляче мені. Відверто щось виясняти і тим самим провокувати скандал чи якісь розбірки, не хочу. Не належу до того типу людей, яким подобаються подібні ’з´ясування відносин’. Краще тактовно, спокійно і тихо припинити спілкування, ніж обмазатися в болоті сварок. Ваш коментар дає зрозуміти, що ви не стикалися з реальними бідами в житті. Насправді це дуже добре, я рада за вас, сама колись такою була. Щиро бажаю вам, щоб ви і надалі не зустрічалися з подібними обставинами.

К сожалению, у меня в жизни очень много черных полос. Это и смерти самых близких и одиночество, болезни, операции, бесплодие...

’Не переживай, життя на цьому не закінчується, навіть повноцінні здорові діти не застраховані від хвороб, біда може трапитися з ким завгодно’.

Объективно, ваша подруга не назвала прямо вашего ребенка неполноценным. Вы сами в первом комментарии написали, что у вас особенный ребенок (или другим словом, не помню).

У меня бесплодие, отсутствие некоторых органов и это тоже неполноценность. Это констатация факта, а не оскорбление.

Не ображайтеся на мій коментар. Просто на секунду уявіть себе на моєму місці. Я теж зіткнулася з проблемою безпліддя, лікувалася багато років, результат, як ви розумієте, є. Але -- дитина хвора, і це на все життя, діагноз невиліковний. І за хворими родичами я теж доглядала, багато горя довелося у житті пізнати. Просто від друзів очікуєш якщо не підтримки, то хоча б не таких принизливих коментарів. Інакше це вже не друзі, а випадкові попутники у житті. Ділити людей на повноцінних і неповноцінних -- дно. Я тепер це чітко усвідомлюю, і того, хто собі таке дозволяє, у своє життя не пущу. У свої майже 30 нарешті навчилася цінувати своє життя.

Я не увидела, чтоб ваша подруга делила людей на полноценных и неполноценных. Так делит жизнь людей! Вы же сами написали, что ваш ребенок не такой, как большинство детей. Он не входит в норму.
Аналогично, как не является нормой бесплодие, это есть неполноценность. Это не оскорбление, а констатация факта. Вы остро реагируете и воспринимаете это, как оскорбление, хотя не факт, что подруга хотела вас обидеть.
Чтоб утверждать, что она этого хотела, нужно больше ситуаций оценивать.
В той ситуации, что вы описали, нет прямого указания на умысел.

Не знаю, можливо, для вас особисто таке висловлювання не було б образою. Але для мене -- це велика образа. Я впевнена, що ніхто і ніколи не має жодного права ділити людей на повноцінних і неповноцінних за станом здоров´я. Людина, про яку я писала, і до того достатньо зловживала моїм терпінням, позичала гроші, знаючи, що я самотужки виховую хвору дитину, і що мені важко фінансово, а у неї є чоловік і відповідна матеріальна підтримка з його боку. Я ніколи не скаржилася на свої проблеми, завжди її вислуховувала і намагалася підбадьорити, переконати у тому, що все в їх родині налагодиться, розвіяти її сумніви у невірності її чоловіка. З її боку підтримки жодної не було. Тому я й описала у цій темі все, що накипіло на душі. Коли виговорюєшся, навіть перед незнайомими співрозмовниками, стає хоч трошки легше. Бо зображати увесь час веселу, сильну і безпроблемну самостійну жінку досить важко. А тут мене ніхто не знає -- можу собі дозволити таку розкіш.

Моя тоже токсичная немного, я когда переболела коронавирусом в сентябре конце, то как-то мировоззрение поменялось, поняла, что все эти постоянные разговоры о мужиках, гулянки и тд, это просто ниочем, и надо что-то менять, какой-то я другой стала.

Кстати я тоже после короны , просто послала ее

Я недавно попрощалась с такой вампиршей , нашла малейший повод и рассталась .
Чувствую себя намного лучше , столько лет была бачком , то развод , то кучи мужиков , сейчас живет с хахалем тоже все не так , пусть он выслушивает, раньше бросить не могла - жалела после развода ее.

Поздравляю вас)). Вы меня понимаете