Що я вами пишаюся, дівчата.
Я нами пишаюся, усіма нами.
Знаєте, інколи у мене були думки, які я завжди гнала від себе - а що як война? Як змогли мої дідусі та бабусі через це все пройти, зберегти дітей, виростити, допомагати країні - и все це в умовах голоду, холоду. Це ж так довго в них було, в нас такого точно не буде.
І кожного раз як я навіть припускала такую думку, то розуміла що нікуди не втечу, що буду залишатися, помагати чим зможу.
І я бачу навколо себе багато таких самісіньких людей - вони вірять, вони готові боротися, бо для них це також важливо.
Тому дякую усім, хто з Україною, особисто, чи подумки - неважливо.
Важливо, що таких багато.
Я нами пишаюся, усіма нами.
Знаєте, інколи у мене були думки, які я завжди гнала від себе - а що як война? Як змогли мої дідусі та бабусі через це все пройти, зберегти дітей, виростити, допомагати країні - и все це в умовах голоду, холоду. Це ж так довго в них було, в нас такого точно не буде.
І кожного раз як я навіть припускала такую думку, то розуміла що нікуди не втечу, що буду залишатися, помагати чим зможу.
І я бачу навколо себе багато таких самісіньких людей - вони вірять, вони готові боротися, бо для них це також важливо.
Тому дякую усім, хто з Україною, особисто, чи подумки - неважливо.
Важливо, що таких багато.
4
0
Дякую вам. Я теж, як і ви, часто думаю про свою бабусю і дивуюся, як її вдалося вижити -- в голод, війну, з малими дітьми. Діда вбили, вона виживала самотужки. І в тій трагедії теж була винна людожерська російська влада, тільки тоді вона називалася радянською, але суть та сама.
Сегодня пересмотрела свои темы в профиле. И в шоке какие проблемы меня интересовали ещё две недели назад. Сейчас только одна, когда я обниму всех своих родных
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу