Вчора зрозуміла, що ми біженці

Ото вы нежные ) я моюсь давно каким то вонючим дегтярным шампунем , на руках кожа трескается от полоскания все время в холодной воде . Волосы на могу расчесать , нет ничего для волос ( а дома уход лебел оставила и фен и вообще все ( Но я думаю как бы остаться в живых ! девочки , надо держаться

Ви занадто агресивна і зверхня. Вам вже весь форум про це пише. Не позорьте Львівян. Загалом вони зовсім не такі.

То что она гнёт ничего не меняет, самолёты рашистов могут долететь туда сегодня. Поймет от чего и куда бегут люди. И я ни в коем случае не желаю что бы это произошло. Мы тоже жили спокойно и не ждали, но прилетело так прилетело

Вот позорище, заткнулись бы уже. Просто стыдно читать

Мне все равно, Чем мыть, плачу я не от этого. А от самой сути происходящего. Держимся, куда ж деваться)

Віка, ви де зараз? Все ок? Чомусь на днях згадала про вас, хоч ми і не спілкувались ніколи.

Де вона про таке писала? Ви перша накинулися

Тому зараз ви виплеснули все краще із себе?
То ви б з себе почали, бо ваша агресія зашкалює.
Різні менталітети… то такі як ви розпалюють ворожнечу між своїми же. Саме такими висловлюваннями. То ви краще за всіх інших? Менталітет у вас різний? Серйозно? То ви всіх під один зачекали і розповіли, що ви найвища каста якась? То серед нас і серед вас завжди є гниди, але не всі такі. І то ви ще не були мабуть у нашій шкурі, у нашому стресі, не ховалися тижнями в підвалі. Тоді і поговоримо. Хоча я навіть такій як ви цього не побажаю… Бридко читати. Як у лайно окунулася. А ми про рашу тут сперечаємося. Тут свої гірше ворогів.
В саме для вас. Я і моя родина до сліз вражена гостинністю зу. Ми їм про це 1000 раз сказали і подякували. Але добре, що не ви зустрілися на моєму путі…

Дивіться, ось таке на днях розсилали:
В Палаці Мистецтв міста Львів привезли усю гум.допомогу з усієї Європи! Вони вже просять активніше розбирати, так як нема місця на нові поставки! Є усе необхідне: продукти харчування, одяг, взуття, прокладки, порошок, візочки для малят та суміші, постіль, подушки...усе що тільки можна!
Єдине що потрібно- документи (паспорт) з пропискою не Львівською та не Львів.обл.

Палац Мистецтв в самому центрі, на території палацу Потоцьких. Одягу має бути багато, у мене самої зібрана сумка підліткового вдома стоїть, нема куди віддати, ніде не приймають.

Центр видачі одягу та взуття Гуманітарного штабу нині запрацював у Львові. Переселенцям тут надають жіночий, чоловічий, підлітковий, дитячий одяг, а також взуття. Волонтери Центру допомагають підібрати теплі речі та навіть іграшки для діток. Про це повідомила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.
Центр працює щодня, з 9:00 по 17:00, у приміщенні Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського, що на вулиці Дорошенка

Нас во Львове очень хорошо встретили люди. Мы стояли возле атб и тут меня накрыло я рызрыдалась. Прохожие подходили спрашивали какая нужна помощь, обнимали, поддерживали. Спасибо им за неравнодушие!

А що поганого в бажанні заробити і не просити? Я ніколи в житті нічого не просила, все сама заробила . Я не вмію просити і не вважаю, що мені винні. Мені легше голодною спати лягти, чим просити шматок хліба.

Я люблю Львів і люблю Харків, а ще люблю рідні Суми та Вінничину, де зараз проживаю!
Але ви таке пишете?!!! Львів на атоми…
А нічого, що треть країни на передовій? Щоб ви мали можливість «кавусю» подавати. Почитайте що вчора відбувалося в Маріуполі і не пишіть про Львів на атоми!
Дай Бог щоб ви не мали можливості відчути те, що відчувають біженці, але спробуйте хоча б зрозуміти ту бурю емоцій від зруйнованого життя!
P.s. Вірю і знаю, що кожен робить все що можливо на благо ккраїнців❤️🇺🇦

Ми в своєму місті, але люди стали неймовірними! Люди сплотилися, стали подільчивими 👍👍👍 все буде Україна 💙💛

Читаю тему і розумію, що люди вже звикли до війни і починають проявляти найкращі сторони своєї натури,сумно…
Я теж зі Львова,біженці кругом і всюди, люди різні, потреби різні але ж такий складний час невже не можна просто залишатись людьми?
Є купа центрів, де допомагають волонтери, треба лише витратити більше часу, так можливо навіть постояти годину/другу у черзі, а можливо і прийти наступного дня, але стверджувати, що ніхто не допомагає, то вже велика брехня

Мародери... У Львові з першого дня війни місця збору гуманітарки переповнені. Ми коли принесли що могли, аж незручно стало, бо підприємці привозили все великими партіями, при нас розвантажували мікроавтобус з кормом, і тут ми такі з пакетом ліків і кульком котячої сушки.

Я позавчера купила крем. Это счастье. ((((
А после поезда, после пересадок когда чистишь зубы - это кайф вообще! )))) И бальзам, да, две недели без бальзами. Ничего страшного, конечно, но как потом классно.
А когда в постели в первый раз спишь после всех скитаний - вообще невероятно!!!!

Мій друг казав що є місця де безкоштовно можна харчуватися. Якесь кафе веганське. Вчора їм з дівчиною куртки дали. Не треба бути гордою і відмовлятися. Не знаєте наскільки це довго. Гроші ще знадобляться. Хочете я дам його номер він вам допоможе?

Я смотрела статистику, дают, но сильно не всем.
Я бы просила, если бы только с ребенком уехала. Я - инвалид, я бы не смогла полноценно работать, чтобы содержать ребенка, пришлось бы просить.
Я в курсе про барак и невыезд.
В Словакии, где я сейчас, около сотни выдали азилов по состоянию вроде на позавчера на 25 тыс временного убежища. Т.е. дают, просто единицам.

Соседи, друзья остались. Еду привозят иногда, пайки дают. Люди помогают друг другу.
Я в Словакии, здесь нет централизованной помощи. Накормили при переходе через границу, обогрели. Накормили в миграционном центре, когда мы бумаги оформляли. А так - все сами...

Дівчат, не сваріться, напишіть адреси, де можна отримати допомогу

Ви повинні зрозуміти,що людина,яка побачила жахи війни і тікала від неї не завжди може себе вести адекватно.У мене подруга почала навіть ходити увісні і кричати,після тижневого перебування в Ірпені. Тому потрібно бути толерантніше!

Это где?

Якесь суцільне нівелювання і приниження потреб інших в кожній темі( мабуть, немає жодного, кого б не зачепила війна. Найстрашніше - смерть, безсумнівно. Але і втрата житла, роботи теж страшно. Кожен стресує через своє. Звісно, того, хто живе в підвалі може обурювати пошук корму для тварин чи скарги на неможливість вимити волосся. Інші в пошуках ліків, треті опинились в чужій країні без підтримки. І кожне локальне питання для людини - воно для неї важливе. Навіть якщо для іншої пусте і немає значення. Невже важко оминати теми, які не про ваші проблеми? Годі вже жерти, шпиняти, ображати одне одного. Можеш допомогти, порадити - дій, не можеш - шукай іншу тему за інтересом.

Понти тільки у вас.

Ми забули комп’ютер в готелі дорогому, так керівниця навіть не дозволила цей комп’ютер десь покласти, молили дівчат на ресепшн за 200 доларів передали за 50 км нашому товаришу

Дівчата, я вже 2 тижні в Іспанії, виїхала через Румунію, там дуже сильно допомогли місцеві волонтери і прості мешканці з ночівлею та харчуванням. Чим далі від України тим менше допомоги, але не все так погано.
Я в маленькому містечку в 100 км від Барселони. Місцеві волонтери (українці та росіяни) трохи допомагають з одягом, харчами, засобами гігієни. Біженство дають усім бажаючим, треба звернутися до Червоного хреста, вони відправляють в готелі з 3-разовим харчуванням на невизначений термін, шукають соціальне житло, яке може бути в будь-якому куточку Іспанії, відмовитися від нього не можна, бо втрачаєш статус біженця. Біженці не мають права працювати.
Є ще інша программа - тимчасовий захист, поки що на рік. Треба звертатися до соціальних служб при меріях. Там допомогають з пропискою, бо без неї не можна отримати медичну допомогу і діти не можуть ходити до школи. Кажуть, що будуть видавати трохи продуктів.

А почему вы так агрессивно пишите это девушке на форуме? Вы лично видели ее в ресторане? Слышали как она ’ганьбила ваши традиции’? Нет? Тогда жалоба на вас - за оскорбление и поклеп.

Щоб не натрапити на таку благодійницю, як ви, люди не йдуть і не просять допомоги

Немає ще тих грошей.