Кто обращался к психологу. Какие результаты?

Мы с мужем ходили к семейному психологу.Стало лучше .

Вдвоем ходили на сеансы?
Терапия длилась долго?

И вдвоем,и по одному...месяца 2-3 ходили ,но не каждую неделю в конце уже...Давались задания ,для улучшения качества отношений,выполняли)))Мне это помогло стать мягче,женственнее.На мужа по другому посмотрела .

Я была в терапии несколько лет, но это работа не с психологом, а с психоаналитиком. Изменилось все после этого. Во всех сферах жизни. Но за вас никто ничего не сделает, это огромная работа над собой и это оказалось сложнее, чем делать карьеру, например. Я прошла этап ярости и злости на своего специалиста. Мне казалось она отобрала у меня все что было. Это самое тяжелое в психоанализе(( шоры с глаз падают и ты как маленький ребёнок в чужом огромном городе-не знаешь куда идти и зачем.

Я была в терапии несколько лет, но это работа не с психологом, а с психоаналитиком. Изменилось все после этого. Во всех сферах жизни. Но за вас никто ничего не сделает, это огромная работа над собой и это оказалось сложнее, чем делать карьеру, например. Я прошла этап ярости и злости на своего специалиста. Мне казалось она отобрала у меня все что было. Это самое тяжелое в психоанализе(( шоры с глаз падают и ты как маленький ребёнок в чужом огромном городе-не знаешь куда идти и зачем.

Вдвоем ходили на сеансы?
Терапия длилась долго?

Вам помог психоанализ?
Разные мнения встречала, пишут что это не доказательные методы, типо Юнга,Фрейда…

У мене ж було відчуття,що все згоріло і я в тому попелиці сиджу сама.
А навкруги руїни.

Якщо ви в Україні - психологічна допомога зараз лише короткотермінова, спрямована виключно на актуальну проблему, всі довгострокові терапії в Україні під час війни заборонені. Оскільки неможливо дотриматися основного принципу роботи - безпеки психолога і клієнта

У нас есть шутка такая, в нашей компании почти все (кроме двух человек) ходили на терапию, самое интересное - что почти все к одному и тому же специалисту.

Мой муж - с переменным успехом, сменил 3 специалистов в ходе терапии, суммарно около 2,5-3 лет был в терапии. Проблема, с которой шел, то усугубляется, то улучшается без видимых причин, полностью не решена. Почти все, что говорили спецы (ну кроме медикаментозной поддержки) - говорю ему и я бесплатно.

Семейная пара - ходили с серьезными кризисами на грани развода, терапия помогла оба раза.

Еще одна семейная пара в кризисе - все попытки парной терапии провалились. Пошли по отдельным спецам. Мужу ’все быстро стало ясно’, жена дольше, проблемы выделили, но над ними надо работать. Проблему физическую жены окончательно не решили (как и мужу моему).

Еще одна пара - решили на парной терапии быстро проблему, но они и шли изначально ее решать, а не разводиться.

Еще одна пара - девушка продолжила работу со специалистом года полтора-два. Итог ’на словах все ясно, на практике...’. Парень по ее настоянию сходил, после 2 сеансов ’все понял, все решил’. Пара рассталась.

Припускаю, що ви особисто не були у психолога.
Бо по деяким фразам здається, що ви думаєте, що психолог має вирішити проблему, давати якісь поради.

Насправді робота з психологом - це важка робота самої людини над собою. Це не навчання чи поради.

Я чудово знаю, що таке робота із психологом або психотерапевтом. Більше того, я чудово знаю, чому інколи вона марудна, а подекуди навіть спеціаліст відмовляється працювати із людиною - тому що все, що залишилось, це самій людині бодай виконувати все те, що вона опанувала під час попередніх сесій.

Але мені цікаво інше. Коли психолог чи психотерапевт навчає прийомам або фізичним вправам під час панічної атаки чи тривожності - ви яким словом це називаєте? Не навчання а....? Або коли терапевт пояснює природу якогось стану, це....що?

Порада психотерапевта щодо медичних призначень або конкретних кроків для вирішення проблеми - це ви називаєте? Не порада, а...?

Під певними ’прийомами’ та ’вправами’ я припускаю що ви маєте на увазі спеціальні практики. Практика - тому що людина практикує одразу на сеансі у супроводі психолога. А ви розмежували, цитата: ’на словах все ясно, на практике...’.

Медичні призначення - це не порада (волосся стало дибки від такого). Призначення медикаментозного лікування може робити лікар психоневролог, наприклад. З яких пір призначення лікарів ми називаємо ’порадю’? І не кожен психотерапевт має право на це.

І не повинен дипломований психолог давати ´покрокових порад´ для вирішення проблеми. Дуже великі питання до такого спеціаліста.

Ох йой.

1. Якщо ви називаєте прийом чи вправу практикою, воля ваша. Але ж ви кажете, що терапевт нічого не навчає))

2. До мого виразу ’на словах все ясно, на практике...’ - тут ви щось своє дофантазували, бо я мала на увазі дуже поширений вислів про те, що у багатьох діло із словом розходиться. Тобто, людина на сеансі, обговорюючи ситуацію Х, чітко розуміла, як їх необхідно діяти, щоб запобігти повторенню Х. А натомість, діяла за звичайним патерном, що призводило знову ж таки, до ситуації Х.

3. Медичне призначення - це порада доти, поки людину не направили на примусове лікування. Остаточне рішення щодо вживання медичного препарату приймає людина особисто, тому так - за своєю суттю це порада.

4. А ви не пробували не перекручувати мої слова? Конкретний крок, який може запропонувати (порадити) терапевт і ’покрокові поради для вирішення проблеми’ (що можна сприйняти як ’готова гарантована інструкція’) це все ж таки різні речі.

Я не маю мети вас переконувати.

Не хочеться щоб вашими порадами скористалася людина, якій потрібна психологічна допомога.

Бо це на голову не налазить.

Автор, есть куча разных направлений. Побыстрее и помедленнее, так сказать) я выбрала Юнгианский метод. Искала именно психотерапевта, психологи после 2 годичного обучения не вызывают доверия.
Сын тоже общался с подростковым психотерапевтом, но у него была точечная проблема, которую он решил для себя за 8-10 сеансов.