Харьковчане, кто решил переехать на ЗУ?

Я була в Харкові по роботі, років 15 тому, жила там 3 місяці. Мені було не затишно, запам’ятався парк, фонтани, морозиво. На рахунок людей і колективу на роботі, була трохи шокована. Зовсім непривітні люди, злі, кожного ранку в транспорті хтось сварився, особливо пенсіонери. Впевнена, що все вже змінилося, бачила фото, відео, дуже гарне місто, але коли я повертаюся додому, то готова цілувати рідну землю, так мені добре і затишно в рідному місті.

Де всі знаходять таких гидких людей?? Я з Дніпра. Зараз на ЗУ, була майже по всій Україні. На ЗУ бачила лише приємних та гостинних господарів, в інших частинах також.
Дуже хочу переїхати на ЗУ, сподіваюсь після перемоги зробити це.

Потому что Харьков не может сравниться ни с одним городом ЗУ. Я имею ввиду современность, доступность, внешний вид города. После Харькова везде будет ’не то пальто’. Чего стоят только туалеты в парке Горького.
И тут речь не о доме - квартире. Тут речь о доме- городе

ПыСы-если что, я не из Харькова.

Я і є на ЗУ зараз. Була таки по туристичним місцям, тут не заперечую.

Про чекання рузького миру- знаю, що і в Дніпрі таке кажуть, і, на жаль, знаю тих падлюк, хто справді чекав. Зараз вони чомусь у Європу подались.

Гадаю, всюди є різні люди. Сподіваюсь, ми не матимемо проблем з переїздом, бо доньці ще в школі навчатись.

Наше місто найкраще, дуже європейське) Я зараз мала можливість порівняти з містами ЄС, то в нас нічим не гірше. Але радити тим, хто його не сприймає, не буду.

Я про Львів, тут дуже гостро. Не тому, що я хочу чи ні)) Знайомі дітям репетиторів беруть, бо в школі буде тяжко вчитися. Я нікого не гноблю - це факт.

та, ну! може це Вам здається. В нащому маленькому містечку ніхто (принайм з моїх знайомих) не зважає на якій мові розмовляють.

Якщо починати розмову в стилі ’мнє должни’, то і відповідь відповідна. Є всюди гидкі люди, але часто поведінка - це віддзеркалення початкового звернення.
Про мову теж дивує. Про російську мову. Жити в Україні і обурюватись, що треба говорити, вчитись українською... Дивина. В корінних львівських росіян з тим проблем нема вже багато років - в магазинах, на навчанні, на роботі всі говорять українською. Вдома - якою хочуть і з тим проблем ні в кого нема. Вони самі обурюються тим, хто приїхав і вважають, що їх іноземну мову, в Україні мають розуміти. В багатьох школах з 1991 року російську не вчать. З якого дива її розуміти?
І не треба розводити - російськомовні захищають і воюють. Вони свій дім захищають на мході і півдні. Багато військових зараз на сході з західних і центральних областей. Там вони швидше захищають дім російськомовних, які зараз на заході від війни переховуються і ніхто не витикає - от я ж українець україномовний і поїхав захищати російськомовні регіони. Захищають Україну і не розповідають байки про мову.

Поругаться в транспорте - то сятое)
Я с утра хожу в атб или на рынок с бабками ругать, у нас такая разрядка

У школах все добре. Донька деякий час навчалась у місцевій школі онлайн. Дуже приємна вчителька, дуже, впевненна що проблем не було б зовсім у класі, вона б просто не припустила б такого. На тренуваннях дітки різні, як місцеві, так і впо. Усі дуже гарно ставляться. Це іде більше від людей більш старшиз. Молоді більш сучасні. А батьки, в більшості молоді. Я і сама в туристичне поїхала жити зараз, але там набагато дорожче )

Вот это то, о чем я говорила, наглядный пример)))

Десь автор поділася як зняли анонімів. Яснапанятна для чого тема була

А что сейчас все школы не на украинском ?
Давно уже никто не читает предметы на русском, во многих школах русский и литературу не читают вообще, у меня были.
Я в Киеве закончила украинскую школу и Универ на украинском, но в быту всегда на русском говорю, мне так комфортнее.
Вот в Швейцарии никогда бы не жила в кантоне, где говорят на немецком, очень противный для меня язык.
Украинский люблю, фильмы на нем только смотрю, но жить хочу там, где могу говорить по русски и никто мне за это не будет хамить.

Якщо починати розмову в стилі ’мнє должни’, то і відповідь відповідна. Є всюди гидкі люди, але часто поведінка - це віддзеркалення початкового звернення.
Про мову теж дивує. Про російську мову. Жити в Україні і обурюватись, що треба говорити, вчитись українською... Дивина. В корінних львівських росіян з тим проблем нема вже багато років - в магазинах, на навчанні, на роботі всі говорять українською. Вдома - якою хочуть і з тим проблем ні в кого нема. Вони самі обурюються тим, хто приїхав і вважають, що їх іноземну мову, в Україні мають розуміти. В багатьох школах з 1991 року російську не вчать. З якого дива її розуміти?
І не треба розводити - російськомовні захищають і воюють. Вони свій дім захищають на мході і півдні. Багато військових зараз на сході з західних і центральних областей. Там вони швидше захищають дім російськомовних, які зараз на заході від війни переховуються і ніхто не витикає - от я ж українець україномовний і поїхав захищати російськомовні регіони. Захищають Україну і не розповідають байки про мову.

В Івано-Франківську не залишилось ні одного старого світлофора. Цікаво, де він таке побачив. Доречі, дуже багато в нас харків’ян, виробництва переїхали, програмісти, лікарі, вчителі і просто мамочки з дітками.

Та і я в курортній місцині, в тій, що ви любите))

Сподіваюсь на краще, те місто що я обрала- подобається, не хочу мегаполісу.

Останній абзац неприємно читати.
Всі військові захищають ВСЮ Україну. Не ділячи її на свою та чужу.

Про вчать- син зараз в 10 класі. До минулого року школа була російськомовна і вчили російську типу як іноземну другу.
І я вчилась російською в союзі, бо підстаркувата тітка. Розумію обидві, в родині російською, чоловік не вчив українську, вчить зі мною зараз.
Бачу, таки є різні люди, і не всі привітні. Ну що ж, сподіваюсь не зустріти таких

Я не можу з Вами погодитись, нажаль. І взігалі вважаю, що мені ніхто нічого не винен. Ось приклад. Моя мама з дочкою у супрмаркеті размовляюсь російською між собою, підходить до них бабуся і кажи ’якби ви розмовляли українською путін би на вас на напав’, мама ій відповіла ’дякую, ми вивчаємо’, інший приклад, коли з дитиною рк захотіли грати,тому що вона розмовляла російською, дитину знайлмих послали ’в жопу’ з тієї ж самої причини, на ринку за спиною перктирали’якби діти наічались в укр школах, такого б не бцло’, моя дочка гралася з собакою, коли хозяїн почув російську мову, одразу ж перестав посміхатись і забрав собаку... намагаючь бути з усіма привітною, але не усі такі ж самі, хоча дійсно хороших дуже багато, як і усюди. Як і у Харкові вистачає дибілів.

Киев - нет. Какие ещё города можно рассмотреть?

Я в Харькове, мадам. Если вам нечего сказать по теме - идите мимо. Все же элементарно.

Так я і не ділю Україну на свою і чужу. Це відповідь тим, які якраз ділять своїми словами на захист російської мови, що російськомовні воюють. Що якби на заході був такий підхід, то це би звучало так -ваші російськомовні регіони, от ви там самі і воюйте. Але такого нема,є Україна - її захищають, є українська мова, історія - її вчать. А вдома - це вдома, це особиста справа. І розмовляти мовою загарбника в регіонах, де, особливо зараз, до тої мови з історичних поичин добре не ставились, навіть не старатись вчити українську, а ще обурюватись, що погано сприймають. А ще відмазуватись хлопцями і дівчатами які на війні - це просто низько.

В школах українською, і дітям російськомовним важко. Вчать граматику, читають.

В Харькове своя атмосфера, это как-то тяжело объяснить.

Потому что Харьков не может сравниться ни с одним городом ЗУ. Я имею ввиду современность, доступность, внешний вид города. После Харькова везде будет ’не то пальто’. Чего стоят только туалеты в парке Горького.
И тут речь не о доме - квартире. Тут речь о доме- городе

ПыСы-если что, я не из Харькова.

Це ви де таке бачили? Не знаю про інши області, але у Харкові давно майже усі школи українські, діти до цього звикли, чьому це їм буде важко в укр школах після укр шкіл? ) доречі, моя дочка навчалась в часній школі, де російскою викладали, але їй зовсім не важко було і в місцевій українській, тому що мова в них кожного дня у школі була, усф мультики українською, для неї вона ж така сама рідна, як і російська вона спокійно спілкується з дітьми місцевими українською )) вони ж не діти ссср, як ми, тому вони просто билінгви

В школах українською, і дітям російськомовним важко. Вчать граматику, читають.

Ну це особисто ваша думка, яка відрізняється від багатьох інших. Особисто для мене Харків був гнітючим містом, сірим

я наоборот принципиально на укр говорю. Никогда бумажку не брошу на землю, как местные. И вообще веду себя как и дома, как культурный человек, чтоб сломать их стереотипы о нас.