Закидайте тапками, напишіть багато «приємного», це буде десь корисно і знаю моя проблема дрібниця у порівнянні з тим що зараз. Обережно, буде дуже багато тексту.
Відчуваю себе сук#ю та зрадницею по відношенню до покійного чоловіка. Я напевно повинна думати постійно про нього, плакати, не шукати нікого і нічого. Це є, але вже менше і ще так складається що починаю трохи захоплюватися іншим. Влітку була у Румунії, там зустріла свого хорошого друга дитинства. Ми ніколи не втрачали зв’язок з ним, але інтенсивного спілкування не було, так - як справи, як життя та подібне, один раз приїхав коли у мене була важка травма.
Після літа багато спілкуємося, деякий час я навіть хотіла позбутися його. Так як проявляв багато активності, мені подарунки, я відмовлялась, запрошував навіть на відпочинок. Одного разу промовився що є почуття, я пояснювала, що не можу відповісти йому, що є обставини, але гарно з’їхав потім, що це бокал вина і ми тільки друзі.
Ось 9 днів тому приїхав вже до мене в Україну, післязавтра повертається. Привіз дещо хлопцям, задонатив на армію. Моїй дитині теж, то розвиваючі ігри, книжки, то одяг. Проводив з нами багато часу, десь навіть допоміг один раз, з малою посидів, поки я працювала. Всюди платить, гроші відмовляється брати, навіть залишив n євро, я не помітила, потім повертала. Ось спитала ти дійсно щось відчуваєш. Відповів: що дуже подобаюсь, що хотів б мати стосунки, ідеально було б нас забрати і якщо ситуація погіршиться, то буде наполягати, що якщо захочу, то є де жити або у передмісті Бухареста або у Клуж-Напоці, але погоджується з тим що не хочу нікуди. Пропонує спробувати напочатку щось типу гостьового шлюбу, що буде до нас приізджати, постійно не може через сімейний бізнес, але 10, може 15 днів на місяць, коли як, також і ми до нього. Так і краще до Чернівців нам переїхати, що ніколи ні у чому не будемо потребувати. Я можу подумати і він прийме любий варіанти потім розберемося.
З’явилось декілька запитань. Це божевілля на фоні моєї втрати, стресу, війни, самотності з дитиною та як можу думати, ще навіть року не пройшло з втрати чи це щось інше? Варто взагалі пробувати таке і обирати тихе, спокійне та стабільне життя, допомогу у всьому і дитина тягнеться до нього чи чекати нове кохання, почуття та пристрасть? Це виглядає, як тут люблять говорити - аби «штани» мати у домі?
Ви мудрі, досвідчені тут і можете оцінити ситуацію більш тверезо, ніж я.
Відчуваю себе сук#ю та зрадницею по відношенню до покійного чоловіка. Я напевно повинна думати постійно про нього, плакати, не шукати нікого і нічого. Це є, але вже менше і ще так складається що починаю трохи захоплюватися іншим. Влітку була у Румунії, там зустріла свого хорошого друга дитинства. Ми ніколи не втрачали зв’язок з ним, але інтенсивного спілкування не було, так - як справи, як життя та подібне, один раз приїхав коли у мене була важка травма.
Після літа багато спілкуємося, деякий час я навіть хотіла позбутися його. Так як проявляв багато активності, мені подарунки, я відмовлялась, запрошував навіть на відпочинок. Одного разу промовився що є почуття, я пояснювала, що не можу відповісти йому, що є обставини, але гарно з’їхав потім, що це бокал вина і ми тільки друзі.
Ось 9 днів тому приїхав вже до мене в Україну, післязавтра повертається. Привіз дещо хлопцям, задонатив на армію. Моїй дитині теж, то розвиваючі ігри, книжки, то одяг. Проводив з нами багато часу, десь навіть допоміг один раз, з малою посидів, поки я працювала. Всюди платить, гроші відмовляється брати, навіть залишив n євро, я не помітила, потім повертала. Ось спитала ти дійсно щось відчуваєш. Відповів: що дуже подобаюсь, що хотів б мати стосунки, ідеально було б нас забрати і якщо ситуація погіршиться, то буде наполягати, що якщо захочу, то є де жити або у передмісті Бухареста або у Клуж-Напоці, але погоджується з тим що не хочу нікуди. Пропонує спробувати напочатку щось типу гостьового шлюбу, що буде до нас приізджати, постійно не може через сімейний бізнес, але 10, може 15 днів на місяць, коли як, також і ми до нього. Так і краще до Чернівців нам переїхати, що ніколи ні у чому не будемо потребувати. Я можу подумати і він прийме любий варіанти потім розберемося.
З’явилось декілька запитань. Це божевілля на фоні моєї втрати, стресу, війни, самотності з дитиною та як можу думати, ще навіть року не пройшло з втрати чи це щось інше? Варто взагалі пробувати таке і обирати тихе, спокійне та стабільне життя, допомогу у всьому і дитина тягнеться до нього чи чекати нове кохання, почуття та пристрасть? Це виглядає, як тут люблять говорити - аби «штани» мати у домі?
Ви мудрі, досвідчені тут і можете оцінити ситуацію більш тверезо, ніж я.
показать весь текст
2
Гладиолус• 20 сентября 2022
Автор, спробуйте, здається хороший чоловік до вас залицяється. Ви дуже хвилюєтеся за те , що пройшло мало часу відколи помер перший чоловік. То витримайте вже той рік трауру і розвивайте нові стосунки. Щастя вам.
10
Чу Ча• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Він помер від ковіду, я вже не раз про це писала. У шлюбі були недовго, трохи менше року(( Я тільки встигла удочерити його доньку(((
Ого...а скільки років доньці?
6
кружкаЭсмарха• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Він помер від ковіду, я вже не раз про це писала. У шлюбі були недовго, трохи менше року(( Я тільки встигла удочерити його доньку(((
Капец, такое и нарочно не придумаешь. Гостевой брак тем и хорош, как по мне, что вы не сразу в омут прям с головой. И мужчина этот на расстоянии. Можно пробовать присматриваться. А там и время пройдёт до полного года с момента смерти мужа, если для вас важно этот срок ’выдержать’
15
Персонаж Аноним• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Він помер від ковіду, я вже не раз про це писала. У шлюбі були недовго, трохи менше року(( Я тільки встигла удочерити його доньку(((
Дитині скільки?
Да,рік зовсім вийшов не легкий
Да,рік зовсім вийшов не легкий
5
Оле Лукойе• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
7 місяців тому(
В мене рік і три 3 дні тому. Навіть заздрю Вам, я ще в депресії... не змогла б так. Та і він таку планку мені зробив, що навряд її хтось с чоловіків подолає. Буду одна далі, вже вирішила. Може якби він був поганим чоловіком мені зараз було б краще, а не хотілося померти
3
Ненька наша• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Він помер від ковіду, я вже не раз про це писала. У шлюбі були недовго, трохи менше року(( Я тільки встигла удочерити його доньку(((
мама дитини де?
5
Ответ дляrybka21
ну тут треба розібратись, якщо у вас просто блок психологічний стоїть на стосунки з чоловіком, а не з ’людиною’, то його треба просто зняти. а якщо немає потягу статевого до нього зовсім, то вже геть інше.
хоча хто знає, як воно далі буде.
в мене була така історія, що ото була приємна турбота, всі дєла...а пристрасть так і не з’явилась. вийшла заміж, бо він кохав. а через декілька років втекла, бо остогид.
а в моєї подруги навпаки, заміж виходила від відчаю, що коханий кинув, каже - перші роки аж здригалася од відрази, як у ліжко з чоловіком, не знає, як і сина народила. а потім якось і кохання прийшло, і пристрасть.
немає тут рецептів.
одне вам скажу - ніякої зради в тому, щоб вам мати сім’ю, чоловіка, а дитині гарного вітчима - немає.
хоча хто знає, як воно далі буде.
в мене була така історія, що ото була приємна турбота, всі дєла...а пристрасть так і не з’явилась. вийшла заміж, бо він кохав. а через декілька років втекла, бо остогид.
а в моєї подруги навпаки, заміж виходила від відчаю, що коханий кинув, каже - перші роки аж здригалася од відрази, як у ліжко з чоловіком, не знає, як і сина народила. а потім якось і кохання прийшло, і пристрасть.
немає тут рецептів.
одне вам скажу - ніякої зради в тому, щоб вам мати сім’ю, чоловіка, а дитині гарного вітчима - немає.
Він гарний, симпатичний, правда трохи менший за мене, він 179 см, у мене не було чоловіків нижче, але це ж дрібниця. Поки шаленої пристрасті немає, але фізіологічно, то сексу хотіла б.
6
Ответ дляfrumoasa17
7 місяців тому(
автор, это так хорошо что у вас появился мужчина. Горе утраты так сложно переживать....
У вас ребенок, вам нужно держаться и этот позитив на фоне тяжелых событий огромный ++++ для вашей психики!
Не теряйте эти отношения, мертвым мертвое, живое живым...
я рада за вас.
У вас ребенок, вам нужно держаться и этот позитив на фоне тяжелых событий огромный ++++ для вашей психики!
Не теряйте эти отношения, мертвым мертвое, живое живым...
я рада за вас.
23
Исправлялочка• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Я пройдусь по вам. Не любили вы мужа. Года нет, а уже практически новый мужик. Вдовы годами страдают, плачвт, не находят новых отношений, а тут такое. Я наю мужчину, который так и не женился, вот это верность была, а вы...
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
соглашусь с ВАМИ ! не было ЛЮБВИ ! моя мама после смерти отца 6 лет не могла смотреть ни на кого-ей было 29 и женихов хватало достойных....а здесь 7 месяцев??
да здесь просто расстаются люди-дольше не могут смотреть на нового ...
да здесь просто расстаются люди-дольше не могут смотреть на нового ...
3
муха в кедах• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
7 місяців тому(
Погиб на войне? Простите, если неприятно
Гладиолус• 20 сентября 2022
Ответ дляОле Лукойе
В мене рік і три 3 дні тому. Навіть заздрю Вам, я ще в депресії... не змогла б так. Та і він таку планку мені зробив, що навряд її хтось с чоловіків подолає. Буду одна далі, вже вирішила. Може якби він був поганим чоловіком мені зараз було б краще, а не хотілося померти
Співчуваю вам. Якщо ви православна , то дуже допоможе вам заспокоїтися і жити далі якщо будете читати псалтир за упокій душі чоловіка. І усопшому користь і вам легше стане.
1
муха в кедах• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Если пробежаться по темам, то и года нет
А где темы?
ВсеПроВсехЗнаю• 20 сентября 2022
Ответ дляЦаревна_несушка
А зачем хранить верность умершему до конца жизни? Чтобы что? Чтобы сплетницам было что рассказать кому-то?
До чого тут ’хранить’? Якщо померла людина дійсно була близькою і було кохання, то тривалий час взагалі ні на кого дивитись не хочется. Бо болить, бо не стало частини тебе. але якщо просто жили разом по інерції, то нічого дивного що чуть не в похорон вже скачуть на/під інших
3
Оле Лукойе• 20 сентября 2022
Ответ дляГладиолус
Співчуваю вам. Якщо ви православна , то дуже допоможе вам заспокоїтися і жити далі якщо будете читати псалтир за упокій душі чоловіка. І усопшому користь і вам легше стане.
Хаха. Бога нема, я в діда Мороза швидше повірю
Ненька наша• 20 сентября 2022
Ответ дляОле Лукойе
В мене рік і три 3 дні тому. Навіть заздрю Вам, я ще в депресії... не змогла б так. Та і він таку планку мені зробив, що навряд її хтось с чоловіків подолає. Буду одна далі, вже вирішила. Може якби він був поганим чоловіком мені зараз було б краще, а не хотілося померти
Співчуваю... Тримайтесь.
А чому помер? Скільки років?
А чому помер? Скільки років?
Чу Ча• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
3 рочки.
Манюнька.
Дайте йому і собі шанс. Щоб потім не шкодувати.
Дайте йому і собі шанс. Щоб потім не шкодувати.
14
ВсеПроВсехЗнаю• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Як людина так, як чоловік не знаю, але мені приємна турбота, піклування. Поруч з ним я трохи забуваю про все, таке і літом було.
так це зараз 7 місяців, а літом взагалі... Не партесь, померлий вам був так позаяк, міняйте, поки є на кого
3
Оле Лукойе• 20 сентября 2022
Ответ дляНенька наша
Співчуваю... Тримайтесь.
А чому помер? Скільки років?
А чому помер? Скільки років?
Вам просто цікаво, а мені душу вивертати. Навіщо...
8
Ответ дляGvenna
У вас і нік румунський.
Може це знак?
Може це знак?
Так я і є румунка та молдованка. Все дитинство, юність провела у цих країнах.
5
Ответ длямуха в кедах
Погиб на войне? Простите, если неприятно
Ні, ковід, 2 лютого не стало.
миссАрфография• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Я пройдусь по вам. Не любили вы мужа. Года нет, а уже практически новый мужик. Вдовы годами страдают, плачвт, не находят новых отношений, а тут такое. Я наю мужчину, который так и не женился, вот это верность была, а вы...
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
А автор адекватный человек. Не вам судить кто-кого любил или нет. Все люди разные и по разному переливают утрату. А вдовы которые «годами плачут» - такой себе при ер для подражания. Это люди застрявшие в своём горе и своими руками уничтожающие свою единственную, прошу заметить жизнь.
Это не здорОво и требует помощи психолога или психо-терапевта.
Это не здорОво и требует помощи психолога или психо-терапевта.
39
Ромашка_Бегемотовна• 20 сентября 2022
Ответ дляИсправлялочка
соглашусь с ВАМИ ! не было ЛЮБВИ ! моя мама после смерти отца 6 лет не могла смотреть ни на кого-ей было 29 и женихов хватало достойных....а здесь 7 месяцев??
да здесь просто расстаются люди-дольше не могут смотреть на нового ...
да здесь просто расстаются люди-дольше не могут смотреть на нового ...
Нашли чем гордиться, тем что мама долго горевала, да уж
23
миссАрфография• 20 сентября 2022
Ответ дляБезВзяток
Моя бабуся покійна після смерті чоловіка так і була одна. А помер він у 52. Прожила ще 30 років. Хоч і були в неї залицяльники, двоє. Один з них помер раніше і за день до смерті бабусі ще й приснився чомусь.
І вона прожила щасливі і сповненні життя ці 30 років?
17
ВсеПроВсехЗнаю• 20 сентября 2022
Ответ дляПерсонаж Аноним
До 40 днів
І якщо порушити до року,що буде? В церкву не впустять?
Таких норм взагалі немає,тобто 11 міс 30 днів не можна,а в 12 міс і 1 день можна?
І якщо порушити до року,що буде? В церкву не впустять?
Таких норм взагалі немає,тобто 11 міс 30 днів не можна,а в 12 міс і 1 день можна?
Норма є, але у кожного вона своя. Залежить від емпатії, від стосунків у парі, від тих почуттів, що були. Тому для одних норма один і важко знайти заміну, та й довгий час навіть не до пошуків, а іншим - норма міняти партнера, як шкарпетки. І те, і друге має право на існування
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
з корабля - на бал