Закидайте тапками, напишіть багато «приємного», це буде десь корисно і знаю моя проблема дрібниця у порівнянні з тим що зараз. Обережно, буде дуже багато тексту.
Відчуваю себе сук#ю та зрадницею по відношенню до покійного чоловіка. Я напевно повинна думати постійно про нього, плакати, не шукати нікого і нічого. Це є, але вже менше і ще так складається що починаю трохи захоплюватися іншим. Влітку була у Румунії, там зустріла свого хорошого друга дитинства. Ми ніколи не втрачали зв’язок з ним, але інтенсивного спілкування не було, так - як справи, як життя та подібне, один раз приїхав коли у мене була важка травма.
Після літа багато спілкуємося, деякий час я навіть хотіла позбутися його. Так як проявляв багато активності, мені подарунки, я відмовлялась, запрошував навіть на відпочинок. Одного разу промовився що є почуття, я пояснювала, що не можу відповісти йому, що є обставини, але гарно з’їхав потім, що це бокал вина і ми тільки друзі.
Ось 9 днів тому приїхав вже до мене в Україну, післязавтра повертається. Привіз дещо хлопцям, задонатив на армію. Моїй дитині теж, то розвиваючі ігри, книжки, то одяг. Проводив з нами багато часу, десь навіть допоміг один раз, з малою посидів, поки я працювала. Всюди платить, гроші відмовляється брати, навіть залишив n євро, я не помітила, потім повертала. Ось спитала ти дійсно щось відчуваєш. Відповів: що дуже подобаюсь, що хотів б мати стосунки, ідеально було б нас забрати і якщо ситуація погіршиться, то буде наполягати, що якщо захочу, то є де жити або у передмісті Бухареста або у Клуж-Напоці, але погоджується з тим що не хочу нікуди. Пропонує спробувати напочатку щось типу гостьового шлюбу, що буде до нас приізджати, постійно не може через сімейний бізнес, але 10, може 15 днів на місяць, коли як, також і ми до нього. Так і краще до Чернівців нам переїхати, що ніколи ні у чому не будемо потребувати. Я можу подумати і він прийме любий варіанти потім розберемося.
З’явилось декілька запитань. Це божевілля на фоні моєї втрати, стресу, війни, самотності з дитиною та як можу думати, ще навіть року не пройшло з втрати чи це щось інше? Варто взагалі пробувати таке і обирати тихе, спокійне та стабільне життя, допомогу у всьому і дитина тягнеться до нього чи чекати нове кохання, почуття та пристрасть? Це виглядає, як тут люблять говорити - аби «штани» мати у домі?
Ви мудрі, досвідчені тут і можете оцінити ситуацію більш тверезо, ніж я.
Відчуваю себе сук#ю та зрадницею по відношенню до покійного чоловіка. Я напевно повинна думати постійно про нього, плакати, не шукати нікого і нічого. Це є, але вже менше і ще так складається що починаю трохи захоплюватися іншим. Влітку була у Румунії, там зустріла свого хорошого друга дитинства. Ми ніколи не втрачали зв’язок з ним, але інтенсивного спілкування не було, так - як справи, як життя та подібне, один раз приїхав коли у мене була важка травма.
Після літа багато спілкуємося, деякий час я навіть хотіла позбутися його. Так як проявляв багато активності, мені подарунки, я відмовлялась, запрошував навіть на відпочинок. Одного разу промовився що є почуття, я пояснювала, що не можу відповісти йому, що є обставини, але гарно з’їхав потім, що це бокал вина і ми тільки друзі.
Ось 9 днів тому приїхав вже до мене в Україну, післязавтра повертається. Привіз дещо хлопцям, задонатив на армію. Моїй дитині теж, то розвиваючі ігри, книжки, то одяг. Проводив з нами багато часу, десь навіть допоміг один раз, з малою посидів, поки я працювала. Всюди платить, гроші відмовляється брати, навіть залишив n євро, я не помітила, потім повертала. Ось спитала ти дійсно щось відчуваєш. Відповів: що дуже подобаюсь, що хотів б мати стосунки, ідеально було б нас забрати і якщо ситуація погіршиться, то буде наполягати, що якщо захочу, то є де жити або у передмісті Бухареста або у Клуж-Напоці, але погоджується з тим що не хочу нікуди. Пропонує спробувати напочатку щось типу гостьового шлюбу, що буде до нас приізджати, постійно не може через сімейний бізнес, але 10, може 15 днів на місяць, коли як, також і ми до нього. Так і краще до Чернівців нам переїхати, що ніколи ні у чому не будемо потребувати. Я можу подумати і він прийме любий варіанти потім розберемося.
З’явилось декілька запитань. Це божевілля на фоні моєї втрати, стресу, війни, самотності з дитиною та як можу думати, ще навіть року не пройшло з втрати чи це щось інше? Варто взагалі пробувати таке і обирати тихе, спокійне та стабільне життя, допомогу у всьому і дитина тягнеться до нього чи чекати нове кохання, почуття та пристрасть? Це виглядає, як тут люблять говорити - аби «штани» мати у домі?
Ви мудрі, досвідчені тут і можете оцінити ситуацію більш тверезо, ніж я.
показать весь текст
2
Ромашкинная• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Я звичайна. Я намагалась познайомитися з дв.сестрами мами, так їм це не цікаво виявилось
Напевно через те що, спадок мені та доньці належить.
Напевно через те що, спадок мені та доньці належить.
Вы слишком мало были вместе с мужем, не успели прикипеть к нему, прирасти всей кожей с мясом. Вам плохо одной, хочется тепла рядом, заботы, поэтому и потянулись к новым отношениям. У каждого своя судьба. Возможно, вашему покойному мужу предназначено было устроить ребенка, он сделал это и ушел в мир иной. А вдруг этот мужчина - ваша судьба на долгие годы. Не тоните в нем пока, пусть события развиваются потихоньку, жизнь всё покажет и расставит по своим местам. Остальным - не суди, да не судим будешь.
17
дамаАмстердама• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Есть нормы траура.
нет никаких норм и правил, оставьте это забобоны при себе
6
Луноходик_Ик• 20 сентября 2022
Мені сподобалося як він себе поводить, з однієї сторони опікає (особливо показово те, що гроші залишив непомітно), з іншої дає свободу вибори, майже ідеальний
9
дамаАмстердама• 20 сентября 2022
Ответ дляПерсонаж Аноним
До 40 днів
І якщо порушити до року,що буде? В церкву не впустять?
Таких норм взагалі немає,тобто 11 міс 30 днів не можна,а в 12 міс і 1 день можна?
І якщо порушити до року,що буде? В церкву не впустять?
Таких норм взагалі немає,тобто 11 міс 30 днів не можна,а в 12 міс і 1 день можна?
боженьканакаже
1
АБВГДейка• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
7 місяців тому(
Автор, я вам співчуваю. І пам´яьаю вашу тему, ще весняну. Ви теж писали про цього друга, але тоді ви всім писали, що він тільки друг. І, це зрозуміло, ваша, рідна людина тільки загинула. Але живіть далі, якщо подобається, то чому ні. Себе хоронити не треба, кому від цього буде краще?
2
Улыбчик• 20 сентября 2022
Мой папа умер когда мне было 19 и я была бы только рада если бы моя мама встретила кого-то достойного
7
Ответ дляРомашкинная
Вы слишком мало были вместе с мужем, не успели прикипеть к нему, прирасти всей кожей с мясом. Вам плохо одной, хочется тепла рядом, заботы, поэтому и потянулись к новым отношениям. У каждого своя судьба. Возможно, вашему покойному мужу предназначено было устроить ребенка, он сделал это и ушел в мир иной. А вдруг этот мужчина - ваша судьба на долгие годы. Не тоните в нем пока, пусть события развиваются потихоньку, жизнь всё покажет и расставит по своим местам. Остальным - не суди, да не судим будешь.
Можливо і так, не встигла(
Шиворот Навыворот• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Я пройдусь по вам. Не любили вы мужа. Года нет, а уже практически новый мужик. Вдовы годами страдают, плачвт, не находят новых отношений, а тут такое. Я наю мужчину, который так и не женился, вот это верность была, а вы...
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Ну и зря женщины годами страдают. Мужики обычно уже через месяц замену покойной жене находят.
P.s. Ваш пример с верным мужчиной это исключение - таких один на миллион.
P.s. Ваш пример с верным мужчиной это исключение - таких один на миллион.
3
дамаАмстердама• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Він помер від ковіду, я вже не раз про це писала. У шлюбі були недовго, трохи менше року(( Я тільки встигла удочерити його доньку(((
а где мама девочки? простите за вопрос, но вы хороший человек, раз девочка с вами
Неваляшкина• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Можливо і так, не встигла(
То у вас двоє діток виходить? Ваш син і донечка від чоловіка?
Ответ дляНеваляшкина
То у вас двоє діток виходить? Ваш син і донечка від чоловіка?
У мене немає сина. Тільки моя удочерена донька.
8
Неваляшкина• 20 сентября 2022
Ответ дляАнгелочек с рожками
Обождите год хотя бы.
І що з того зміниться що вона просто сяде і буде чекати
4
Неваляшкина• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
У мене немає сина. Тільки моя удочерена донька.
Зрозуміла, перечитала ще раз, то мене збили з пантелику хлопці у тексті
Я бажаю вам щастя з донечкою.
І яке б рішення ви не прийняли, щоб воно було вірним і ви жодного разу не пошкодували про нього
Я бажаю вам щастя з донечкою.
І яке б рішення ви не прийняли, щоб воно було вірним і ви жодного разу не пошкодували про нього
5
дамаАмстердама• 20 сентября 2022
Ответ дляРомашка_Бегемотовна
Нашли чем гордиться, тем что мама долго горевала, да уж
с психикой больной люди.
4
Ответ длядамаАмстердама
а где мама девочки? простите за вопрос, но вы хороший человек, раз девочка с вами
Я там вище писала, мами немає теж вже, ще до зустрічі зі мною сталося.
А вона і буде зі мною, мене називають мамою, як можу її віддати кудись. Я про таку доньку мріяла все життя.
А вона і буде зі мною, мене називають мамою, як можу її віддати кудись. Я про таку доньку мріяла все життя.
30
дамаАмстердама• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Я там вище писала, мами немає теж вже, ще до зустрічі зі мною сталося.
А вона і буде зі мною, мене називають мамою, як можу її віддати кудись. Я про таку доньку мріяла все життя.
А вона і буде зі мною, мене називають мамою, як можу її віддати кудись. Я про таку доньку мріяла все життя.
Щастя вам!!! і діточкам!
6
Неваляшкина• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Я там вище писала, мами немає теж вже, ще до зустрічі зі мною сталося.
А вона і буде зі мною, мене називають мамою, як можу її віддати кудись. Я про таку доньку мріяла все життя.
А вона і буде зі мною, мене називають мамою, як можу її віддати кудись. Я про таку доньку мріяла все життя.
Можливо саме тому доля звела вас з цим чоловіком, щоб він передав вам свою кровинку, бо Бог вбачав у вас саме гарну маму для цієї дівчинки.
А тепер доля дарує вам шанс на хорошого чоловіка
Ви можете не поспішати з ним селитися, а прийняти пропозицію поки спілкування та зустрічей . А там далі життя все розставить на свої місця.
А тепер доля дарує вам шанс на хорошого чоловіка
Ви можете не поспішати з ним селитися, а прийняти пропозицію поки спілкування та зустрічей . А там далі життя все розставить на свої місця.
10
Ответ дляНеваляшкина
Можливо саме тому доля звела вас з цим чоловіком, щоб він передав вам свою кровинку, бо Бог вбачав у вас саме гарну маму для цієї дівчинки.
А тепер доля дарує вам шанс на хорошого чоловіка
Ви можете не поспішати з ним селитися, а прийняти пропозицію поки спілкування та зустрічей . А там далі життя все розставить на свої місця.
А тепер доля дарує вам шанс на хорошого чоловіка
Ви можете не поспішати з ним селитися, а прийняти пропозицію поки спілкування та зустрічей . А там далі життя все розставить на свої місця.
Він теж був хорошим чоловіком, не те що побігла за будь-кого, хто запропонував. У нас була пристрасть. Я теж мала від нього турботу та ласку.
9
ПриснитсяЖЕ• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Я пройдусь по вам. Не любили вы мужа. Года нет, а уже практически новый мужик. Вдовы годами страдают, плачвт, не находят новых отношений, а тут такое. Я наю мужчину, который так и не женился, вот это верность была, а вы...
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Согласна, да и намерения мужчины не внушают доверия, скорее всего интересует только секс, а ради этого будет петь дифирамбы.
ПриснитсяЖЕ• 20 сентября 2022
Ответ дляБершкомангоЗар
Ви навряд чи ще повністю відійшли від чсмерті чоловіка. Цей новий- він пластир для вас. Почекайте хоча б півроку, займіться своїм життям. Інакше ви ризикуєте, що нічого не вийде в нових відносинах. Будете порівнювати його з чоловіком, жалітися ітд.
Просто скажіть йому, що вам треба оговтатися від втрати, потрібен час.
І не слід керуватися тим, що дитині краще. Дивіться, як краще вам.
Просто скажіть йому, що вам треба оговтатися від втрати, потрібен час.
І не слід керуватися тим, що дитині краще. Дивіться, як краще вам.
100%
Ангелочек с рожками• 20 сентября 2022
Ответ дляНеваляшкина
І що з того зміниться що вона просто сяде і буде чекати
Чтобы муж сверху не обиделся и не стал наказывать.
1
Ангелочек с рожками• 20 сентября 2022
Хотя бы год он должен видеть что вы одна.
А после просите прощения и говорите что нашла другого
А после просите прощения и говорите что нашла другого
Я такая боевая• 20 сентября 2022
Ответ дляfrumoasa17
Він помер від ковіду, я вже не раз про це писала. У шлюбі були недовго, трохи менше року(( Я тільки встигла удочерити його доньку(((
Это не ваш ребенок ,которого вы воспитатываете сейчас ?
Неваляшкина• 20 сентября 2022
Ответ дляАнгелочек с рожками
Чтобы муж сверху не обиделся и не стал наказывать.
З якого дива він має ображатися. Автор вдочерила та виховує його дитину. Він має радіти там зверху , що у неї з´явиться підтримка .
І щаслива мати, щаслива дитина)
І щаслива мати, щаслива дитина)
14
Я такая боевая• 20 сентября 2022
Ответ дляОле Лукойе
В мене рік і три 3 дні тому. Навіть заздрю Вам, я ще в депресії... не змогла б так. Та і він таку планку мені зробив, що навряд її хтось с чоловіків подолає. Буду одна далі, вже вирішила. Може якби він був поганим чоловіком мені зараз було б краще, а не хотілося померти
Тоже ковид ?(
ПотеряласЯ Я...• 20 сентября 2022
Ответ длямуха в кедах
Не оправдывайтесь, живите своей жизнью и для себя. Страдания никого счастливым не сделают, никому не помогут и увы, мужа не вернут((
Знаете, как по мне, то гораздо мужественнее продолжать жить дальше, строить свое будущее, отношения, чем лить слезы в трауре. На первое нужно значительно больше сил, чем сидеть и рыдать.
Знаете, как по мне, то гораздо мужественнее продолжать жить дальше, строить свое будущее, отношения, чем лить слезы в трауре. На первое нужно значительно больше сил, чем сидеть и рыдать.
Ну вы тоже так с плеча не рубите и не обесценивайте чужие чувства. Силы либо есть , либо нет. Бывает, что горе забирает все силы, не надо женщин упрекать в отсутствии мужества.
1
Помилуйте мадам• 20 сентября 2022
Автор, у моей лучшей подруги умер отец в возрасте 70 лет. Его жене 60. Прошло 5 месяцев и она начала активно искать мужчину (живу не в Украине). И это нормально! Мы говорили об этом и она действительно мудрая женщина, она общалась с психологом и это норма. Вы должны жить, и жить на полную. Конечно, ей тоже моментами очень тяжело, они были вместе 30 лет (хоть он и изменял и последнии годы очень ее обижал), и она всегда будет с ним отчасти в ее мыслях. Но это прошлое, надо двигать вперёд. Успеха вам
4
Помилуйте мадам• 20 сентября 2022
Ответ дляЛатвийские_Номера
Я пройдусь по вам. Не любили вы мужа. Года нет, а уже практически новый мужик. Вдовы годами страдают, плачвт, не находят новых отношений, а тут такое. Я наю мужчину, который так и не женился, вот это верность была, а вы...
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
Также вам не замуж предлагают, а любовницей. Думайте.
У них нет денег на психотерапевтов просто.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу