Закидайте тапками, напишіть багато «приємного», це буде десь корисно і знаю моя проблема дрібниця у порівнянні з тим що зараз. Обережно, буде дуже багато тексту.
Відчуваю себе сук#ю та зрадницею по відношенню до покійного чоловіка. Я напевно повинна думати постійно про нього, плакати, не шукати нікого і нічого. Це є, але вже менше і ще так складається що починаю трохи захоплюватися іншим. Влітку була у Румунії, там зустріла свого хорошого друга дитинства. Ми ніколи не втрачали зв’язок з ним, але інтенсивного спілкування не було, так - як справи, як життя та подібне, один раз приїхав коли у мене була важка травма.
Після літа багато спілкуємося, деякий час я навіть хотіла позбутися його. Так як проявляв багато активності, мені подарунки, я відмовлялась, запрошував навіть на відпочинок. Одного разу промовився що є почуття, я пояснювала, що не можу відповісти йому, що є обставини, але гарно з’їхав потім, що це бокал вина і ми тільки друзі.
Ось 9 днів тому приїхав вже до мене в Україну, післязавтра повертається. Привіз дещо хлопцям, задонатив на армію. Моїй дитині теж, то розвиваючі ігри, книжки, то одяг. Проводив з нами багато часу, десь навіть допоміг один раз, з малою посидів, поки я працювала. Всюди платить, гроші відмовляється брати, навіть залишив n євро, я не помітила, потім повертала. Ось спитала ти дійсно щось відчуваєш. Відповів: що дуже подобаюсь, що хотів б мати стосунки, ідеально було б нас забрати і якщо ситуація погіршиться, то буде наполягати, що якщо захочу, то є де жити або у передмісті Бухареста або у Клуж-Напоці, але погоджується з тим що не хочу нікуди. Пропонує спробувати напочатку щось типу гостьового шлюбу, що буде до нас приізджати, постійно не може через сімейний бізнес, але 10, може 15 днів на місяць, коли як, також і ми до нього. Так і краще до Чернівців нам переїхати, що ніколи ні у чому не будемо потребувати. Я можу подумати і він прийме любий варіанти потім розберемося.
З’явилось декілька запитань. Це божевілля на фоні моєї втрати, стресу, війни, самотності з дитиною та як можу думати, ще навіть року не пройшло з втрати чи це щось інше? Варто взагалі пробувати таке і обирати тихе, спокійне та стабільне життя, допомогу у всьому і дитина тягнеться до нього чи чекати нове кохання, почуття та пристрасть? Це виглядає, як тут люблять говорити - аби «штани» мати у домі?
Ви мудрі, досвідчені тут і можете оцінити ситуацію більш тверезо, ніж я.
Відчуваю себе сук#ю та зрадницею по відношенню до покійного чоловіка. Я напевно повинна думати постійно про нього, плакати, не шукати нікого і нічого. Це є, але вже менше і ще так складається що починаю трохи захоплюватися іншим. Влітку була у Румунії, там зустріла свого хорошого друга дитинства. Ми ніколи не втрачали зв’язок з ним, але інтенсивного спілкування не було, так - як справи, як життя та подібне, один раз приїхав коли у мене була важка травма.
Після літа багато спілкуємося, деякий час я навіть хотіла позбутися його. Так як проявляв багато активності, мені подарунки, я відмовлялась, запрошував навіть на відпочинок. Одного разу промовився що є почуття, я пояснювала, що не можу відповісти йому, що є обставини, але гарно з’їхав потім, що це бокал вина і ми тільки друзі.
Ось 9 днів тому приїхав вже до мене в Україну, післязавтра повертається. Привіз дещо хлопцям, задонатив на армію. Моїй дитині теж, то розвиваючі ігри, книжки, то одяг. Проводив з нами багато часу, десь навіть допоміг один раз, з малою посидів, поки я працювала. Всюди платить, гроші відмовляється брати, навіть залишив n євро, я не помітила, потім повертала. Ось спитала ти дійсно щось відчуваєш. Відповів: що дуже подобаюсь, що хотів б мати стосунки, ідеально було б нас забрати і якщо ситуація погіршиться, то буде наполягати, що якщо захочу, то є де жити або у передмісті Бухареста або у Клуж-Напоці, але погоджується з тим що не хочу нікуди. Пропонує спробувати напочатку щось типу гостьового шлюбу, що буде до нас приізджати, постійно не може через сімейний бізнес, але 10, може 15 днів на місяць, коли як, також і ми до нього. Так і краще до Чернівців нам переїхати, що ніколи ні у чому не будемо потребувати. Я можу подумати і він прийме любий варіанти потім розберемося.
З’явилось декілька запитань. Це божевілля на фоні моєї втрати, стресу, війни, самотності з дитиною та як можу думати, ще навіть року не пройшло з втрати чи це щось інше? Варто взагалі пробувати таке і обирати тихе, спокійне та стабільне життя, допомогу у всьому і дитина тягнеться до нього чи чекати нове кохання, почуття та пристрасть? Це виглядає, як тут люблять говорити - аби «штани» мати у домі?
Ви мудрі, досвідчені тут і можете оцінити ситуацію більш тверезо, ніж я.
показать весь текст
2
211
1
Ого, важно вам(( смерть чоловіка і одразу війна.
Приймайте підтримку і спілкування того чоловіка, вам буде легше. А там час покаже ще і як. Добре, що він з´явився у вашому житті.
А мама дівчинки де?
Приймайте підтримку і спілкування того чоловіка, вам буде легше. А там час покаже ще і як. Добре, що він з´явився у вашому житті.
А мама дівчинки де?
11
нащо їй той рік тримати, коли вона вже ціле літо з іншим чоловіком? Рік чи скільки там не ’тримають’, цей період людині просто не потрібен ніхто інший. А у автора з цим все в порядку. Вона вже давно готова до стосунків з другим
1
Автор,живите сегодня,ни кто не знает что будет завтра!как показала война…,вариант что приезжает и уезжает отличный!попробуйте
12
О, я таке пережила. Смерть чоловіка була раптовою. Шок і відчай... І незакінчений ремонт квартири. По 40 днях продовжувала його, зрозуміла, що мені важко бути самою, бо багато проблем рішав чоловік. Тут і знайомі чоловіки почали приділяти увагу і я вирішила не уникати стосунків. Я дуже хотіла бути щасливою. І цього досягнула. Плювати було на все, жити якось то треба далі. Вам раджу придивитись до свого знайомого і зробити вибір для себе. Не для людей, рідні, а для себе. А память про чоловіка все одно завжди буде з вами. Полегшає десь на 4 рік.
20
І мами немає, там якийсь інсульт був чи тромб, коли лопаються судини і кров заповнює простір у черепі. Взагалі сумно там все, якби я б їм не трапилася, то дівчинка могла піти до дит.дому чи у них було все добре, так як я здається заразила покійного чоловіка.
4
Автор, вам не за сто себя користь.
Вы должны жить дальше.
Мой двоюродный брат когда то начал встречаться с женщиной тоже где-то через пол года после смерти жены, у него дочке было 3 годика тогда. И никому от того хуже не стало, живут вместе уже семь лет.
Вы должны жить дальше.
Мой двоюродный брат когда то начал встречаться с женщиной тоже где-то через пол года после смерти жены, у него дочке было 3 годика тогда. И никому от того хуже не стало, живут вместе уже семь лет.
16
Не ціле літо, дні, ми навіть не цілувалися, він мене не торкається навіть. Тримає поки відстань.
5
Пробуйте.
Не полишайте себе, свої емоції та потреби, аби лиш ’люди чогось не сказали’
Гостьовий, то й гостьовий, от і прекрасно. Це краще, ніж якби пропонував щось серйозніше. А там час покаже, з цим будете чи з іншим.
Не полишайте себе, свої емоції та потреби, аби лиш ’люди чогось не сказали’
Гостьовий, то й гостьовий, от і прекрасно. Це краще, ніж якби пропонував щось серйозніше. А там час покаже, з цим будете чи з іншим.
3
Не выдумывайте про ’заразила’, заразы хватает на каждом шагу и непонятно как и где ею заражаются.
Да, вы и так спасли малышку от детдома, вы святая женщина. Искренне желаю вам быть счастливой!
Да, вы и так спасли малышку от детдома, вы святая женщина. Искренне желаю вам быть счастливой!
29
Автор, я вважаю все що не робиться, то так має статися у житті.
Можливо доля вас звела саме для того, щоб дитина знайшла прихисток з вами. Думаю що покійний чоловік навпаки радів би , щоб ви були під захистом а не самотня з дітками. Можливо ця людина яка зараз протчгує вам руку допомоги - це ваша доля.
Можна спочатку пожити окремо, придивитися один до одного. А там , як то кажуть, життя покаже.
Можливо доля вас звела саме для того, щоб дитина знайшла прихисток з вами. Думаю що покійний чоловік навпаки радів би , щоб ви були під захистом а не самотня з дітками. Можливо ця людина яка зараз протчгує вам руку допомоги - це ваша доля.
Можна спочатку пожити окремо, придивитися один до одного. А там , як то кажуть, життя покаже.
15
Вона пише, що не має до нього почуттів, що вона хотіла позбутися його.
Це свідчить про те, що не готова.
Психологічно, людині потрібен десь рік, щоб відійти від такої травми.
Але якщо вона шукає порятунку від самотності і болю у нових відносинах, то зіпсує їх. Адже у відносинах дарувати радість і позитив може людина, яка наповнила себе та відновила після стресу. Чоловік їй позитив дає, а що вона дасть у відповідь? Дірку від бублика?
Це свідчить про те, що не готова.
Психологічно, людині потрібен десь рік, щоб відійти від такої травми.
Але якщо вона шукає порятунку від самотності і болю у нових відносинах, то зіпсує їх. Адже у відносинах дарувати радість і позитив може людина, яка наповнила себе та відновила після стресу. Чоловік їй позитив дає, а що вона дасть у відповідь? Дірку від бублика?
2
Я звичайна. Я намагалась познайомитися з дв.сестрами мами, так їм це не цікаво виявилось
Напевно через те що, спадок мені та доньці належить.
Напевно через те що, спадок мені та доньці належить.
4
Не оправдывайтесь, живите своей жизнью и для себя. Страдания никого счастливым не сделают, никому не помогут и увы, мужа не вернут((
Знаете, как по мне, то гораздо мужественнее продолжать жить дальше, строить свое будущее, отношения, чем лить слезы в трауре. На первое нужно значительно больше сил, чем сидеть и рыдать.
Знаете, как по мне, то гораздо мужественнее продолжать жить дальше, строить свое будущее, отношения, чем лить слезы в трауре. На первое нужно значительно больше сил, чем сидеть и рыдать.
13
Автор, доля вам дає шанс стати щасливою та мати підтримку. Може то ваш чоловік з неба про вас піклується.
Яка різниця хто і що про вас подумає чи скаже?
Їм на вас пофігу насправді… багато з тих хто вас тут засужує, зі своїм життям собі ради дати не можуть, а вас повчають як переживати смерть чоловіка.
Я так зрозуміла, що вас бентежить більше думка оточуючих і що мало часу пройшло.
Яка різниця хто і що про вас подумає чи скаже?
Їм на вас пофігу насправді… багато з тих хто вас тут засужує, зі своїм життям собі ради дати не можуть, а вас повчають як переживати смерть чоловіка.
Я так зрозуміла, що вас бентежить більше думка оточуючих і що мало часу пройшло.
17
Опирайтесь на свої відчуття і почуття, а не ’що люди скажуть’.
Придивляйтесь до залицяльника, допомогу приймайте, але не попадайте в залежність. З переїздом точно не поспішайте
Придивляйтесь до залицяльника, допомогу приймайте, але не попадайте в залежність. З переїздом точно не поспішайте
2
Автор, муж моей лучшей подруги встретил новую женщину через полгода после её смерти. Я за него очень рада, он столько пережил. Она не заменила ему жену, но он опять стал похож на живого человека, и у детей есть мама
13
Чекати нове кохання, почуття та пристрасть - можно и не дождаться . Лучше сделать и жалеть , чем не сделать и жалеть . А вдруг , узнав ближе этого человека, Вы поймёте , что он -тот самый близкий и родной, и с ужасом подумаете , что могли лишиться такого счастья).
10
Если не любила, то и нет смысла для публики страдать. В который раз нам показали, как коротка жизнь. Разве все, кто в браке, счастливы? Сколько тут тем? Поэтому, скорее, соглашусь, что, возможно, были в хороших отношениях с мужем, было уважение, но страсти, возможно, и нет. А осуждать не стоит.
Почему любовницей? Сначала же сказал, в идеале, чтобы автор переехала. Думаю, реакции автора он боится форсировать события. Это как вариант. Да и автору прям бросаться в омут с головой в новые отношения с ребенком - неразумно. Думаю, как раз такой гостевой вариант для начала вполне нормален
Почему любовницей? Сначала же сказал, в идеале, чтобы автор переехала. Думаю, реакции автора он боится форсировать события. Это как вариант. Да и автору прям бросаться в омут с головой в новые отношения с ребенком - неразумно. Думаю, как раз такой гостевой вариант для начала вполне нормален
6
к чему эти жертвы? я бы была счастлива, чтобы мой любимый нашел себе кого то и не страдал. почти год-это нормально
6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу