* * * * *
Мене, україномовного українця, ЗАВЖДИ прєтісняла російська мова.
Так було завжди.
Мене прєтісняла російська, коли ще малим я не міг дивитися українських мультиків, бо були лише російські.
Мене прєтісняла російська, коли нас змушували в школі читати депресивну російську літературу.
Мене прєтісняла російська, коли мене демонстративно не хотіли обслуговувати в київській кав’ярні, бо я говорив українською.
Мене прєтісняла російська, коли в Одесі я не міг замовити таксі, бо операторка не розуміла українською фрази “можна машину до Деребасівської”, а в Херсоні зверхньо кривляли мою мову.
Мене прєтісняла російська, коли мої однокласнники, приїхавши на літо з Києва гаварілі па-рускі, “патамуша мнє так удобнєй, панімаєш”?
Мене прєтісняла російська, коли я закінчивши університет, не міг знайти жодного україномовного журналу в Києві, щоб пройти стажування.
Мене притєсняла російська, коли служба підтримки Розетки, адміністрації готелів чи УкрЗалізниця відмовлялися обслуговувати мене українською.
І я відверто шокований, коли зараз говорять про якесь обмеження прав російськомовних.
Серйозно? Всіх все влаштовувало, коли було навпаки? Чому тоді не було такого обурення?
Нагадаю, українська знищувалася століттями і лише зараз почала справді розвиватися.
Нагадаю, що росіяни на окупованих територіях в першу чергу спалюють наші книжки та замінюють україномовні знаки.
Мені здається, ми інколи буваємо надто толерантними, а треба відстоювати своє.
Якщо не забули – досі триває війна з роsією.
Ніхто не забороняє розмовляти російською в побуті, але якщо комусь незручно творити контент українською, вони можуть переїхати на чудову країну трішки східніше, де тою мовою говорять, і не засмічувати наш інформаційний простір.
Я живу в Україні, у нас є своя чудова мова, роsія напала на нашу країну, тому:
мені незручно російською
і для мене є різниця,
особливо зараз, коли ми обираємо своє майбутнє.
Автор: Ivan Baidak
Мене, україномовного українця, ЗАВЖДИ прєтісняла російська мова.
Так було завжди.
Мене прєтісняла російська, коли ще малим я не міг дивитися українських мультиків, бо були лише російські.
Мене прєтісняла російська, коли нас змушували в школі читати депресивну російську літературу.
Мене прєтісняла російська, коли мене демонстративно не хотіли обслуговувати в київській кав’ярні, бо я говорив українською.
Мене прєтісняла російська, коли в Одесі я не міг замовити таксі, бо операторка не розуміла українською фрази “можна машину до Деребасівської”, а в Херсоні зверхньо кривляли мою мову.
Мене прєтісняла російська, коли мої однокласнники, приїхавши на літо з Києва гаварілі па-рускі, “патамуша мнє так удобнєй, панімаєш”?
Мене прєтісняла російська, коли я закінчивши університет, не міг знайти жодного україномовного журналу в Києві, щоб пройти стажування.
Мене притєсняла російська, коли служба підтримки Розетки, адміністрації готелів чи УкрЗалізниця відмовлялися обслуговувати мене українською.
І я відверто шокований, коли зараз говорять про якесь обмеження прав російськомовних.
Серйозно? Всіх все влаштовувало, коли було навпаки? Чому тоді не було такого обурення?
Нагадаю, українська знищувалася століттями і лише зараз почала справді розвиватися.
Нагадаю, що росіяни на окупованих територіях в першу чергу спалюють наші книжки та замінюють україномовні знаки.
Мені здається, ми інколи буваємо надто толерантними, а треба відстоювати своє.
Якщо не забули – досі триває війна з роsією.
Ніхто не забороняє розмовляти російською в побуті, але якщо комусь незручно творити контент українською, вони можуть переїхати на чудову країну трішки східніше, де тою мовою говорять, і не засмічувати наш інформаційний простір.
Я живу в Україні, у нас є своя чудова мова, роsія напала на нашу країну, тому:
мені незручно російською
і для мене є різниця,
особливо зараз, коли ми обираємо своє майбутнє.
Автор: Ivan Baidak
показать весь текст
253
арина-ветерок• 24 октября 2022
Ответ дляEllyM
І що це має доказувати? Скільки на один однокласник було російськомовних журналів?
Це доказує що вибір був завжди. Ось зараз вибір, наприклад книг, величезний, але є категорія людей які читають виключно Донцову і Шилову російською. Так і тоді. Хто бажав той читав українською, українських авторів.
4
Ответ дляарина-ветерок
В радянські часи також не притісняли. Самі українці чомусь соромились, і коли переїзджали до міст, чомусь переходили на російську. Це й зараз є, ніколи цього не розуміла, чому люди соромляться селянського походження. Я в дитинстві так заздрила сільським дітям В ті часи книги на українській мові вільно продавали у книгарнях і в бібліотеках їх було вдосталь, преси на українській мові було багато, починаючи з Малятка і Барвінка для дітей, закінчуючи журналом Жінка жля дорослих. Я журнал Жінка підписувала десь до середини 90-х. Українську мову у школі вивчали добре, так, що російськомовні діти мали змогу вільно розмовляти і писати мовою, вивіски майже скрізь були на мові. Пам´ятаю як вчилася читати по вивіскам Перукарня, Книгарня, Ведмедик, Дари ланів, Чобіток, Кавун (70-ті роки минулого століття, Харків).
Ооо.. Ведмедик то взагалі культове місце.
Дідусь передплачував ’Вечірній Харків’, я завжди о 19 йшла до поштової скриньки, щоб прочитати першою.
Радіо пам´ятаю що було українською.
І в школі на уроках музики вчили ’Не щебечі, соловейко, на зорі раненько...’
Дідусь передплачував ’Вечірній Харків’, я завжди о 19 йшла до поштової скриньки, щоб прочитати першою.
Радіо пам´ятаю що було українською.
І в школі на уроках музики вчили ’Не щебечі, соловейко, на зорі раненько...’
5
Ответ дляpoliska
Перейшли скоріш формально. У моєму вузі в 2000-х роках добра частина предметів викладалась російською мовою. Мені, після навчання в українській школі, було досить незручно перелаштовуватись і засвоювати. Тому чудово розумію, про що йдеться у автора тексту.
Вірно перейшли на папері, а ж ніяк в реальності.
5
Ответ дляКукуля
Мариуполь 00-05 универ. На русском все преподавание. До этого лицей и тоже на русском. С автором опуса не согласна во всем, но что-то в этом есть. И я сама была свидетелем пренебрежительного отношения к тем, кто на украинском говорил. Как-то он считался сельским, но то был суржик. Я украинский литературный очень люблю. Говорят на нем, перехожу легко. Как и сейчас часто с ребенком тоже, но у меня ребенок говорит на украинском. По своему выбору. Просто я выросла в рос.разговорной среде. Но очень не люблю, когда украинский коверкают суржиком диким. А у нас этим грешат очень многие. И часто даже те, для кого он родной.
Мариуполь. Восточный. В 2001 закончила школу-пансион N69. Нас взяли в 3 класс, чтоб разгрузить соседние школа. Ученики с 1 класса на украинском языке обучались по всем предметам.
’Сельским’ язык потому, что он не украинский а именно суржик. Но в нашем городе вообще много национальностей и это не проблема. 2015-2022 Дочь всегда имела ряд вышиванок с венками и бусами, ежегодно участвовала в конкурсе им Петра Яцика на знание мови.
’Сельским’ язык потому, что он не украинский а именно суржик. Но в нашем городе вообще много национальностей и это не проблема. 2015-2022 Дочь всегда имела ряд вышиванок с венками и бусами, ежегодно участвовала в конкурсе им Петра Яцика на знание мови.
1
арина-ветерок• 24 октября 2022
Ответ дляРозбійник
Удалено администрацией...
Хамство на будь якій мові не прикрашає людину.
7
Brilliyantik• 24 октября 2022
Ответ дляEllyM
Тобто, виключно українською ви не спілкуєтесь, що й треба довести. Але про утиски визнаєте краще, ніж носії української
Удалено администрацией...
Mrs.Ochmonek• 24 октября 2022
Ответ дляMalysh2
Согласна. Потом лозунги вопят, какая у нас страна единая... На русском языке у нас говорят с каждым месяцем меньше и меньше. Не потому, что все эти люди выехали. Не потому, что перешли на украинский. В этом трагедия.
Може у вас в оточенні ніхто не перейшов на українську, у мене 80% точно, навіть кум 100% росіянин етнічний.
5
Ответ дляарина-ветерок
В радянські часи також не притісняли. Самі українці чомусь соромились, і коли переїзджали до міст, чомусь переходили на російську. Це й зараз є, ніколи цього не розуміла, чому люди соромляться селянського походження. Я в дитинстві так заздрила сільським дітям В ті часи книги на українській мові вільно продавали у книгарнях і в бібліотеках їх було вдосталь, преси на українській мові було багато, починаючи з Малятка і Барвінка для дітей, закінчуючи журналом Жінка жля дорослих. Я журнал Жінка підписувала десь до середини 90-х. Українську мову у школі вивчали добре, так, що російськомовні діти мали змогу вільно розмовляти і писати мовою, вивіски майже скрізь були на мові. Пам´ятаю як вчилася читати по вивіскам Перукарня, Книгарня, Ведмедик, Дари ланів, Чобіток, Кавун (70-ті роки минулого століття, Харків).
Переходили на російську тому, що ненав´язливо вкладалась в голову думка,что на русском языке разговаривают высокообразованные городские жители, а на украинском сельские недоучки. Хочешь не хочешь, а прходилось переходить на русский. Белой вороной быть тяжело.
10
MandarinaS• 24 октября 2022
Ответ дляMira29-c3c3
Тут цей наратив часто просувають .
У меня есть знакомые-львовянки и они разговаривают на правильном, красивом украинском языке. Потому я и удивилась про суржик.
Шановна, не рухай мене. Помрій собі
Шановна, не рухай мене. Помрій собі
1
Mira29-c3c3• 24 октября 2022
Ответ дляAbrado
Я вчилась в російськомовній школі. Дома розмовляла суржиком, з друзями - російською. І десь в класі 7-8 видала мамі, що не хочу розмовляти українською, бо нею лише ’крестьяне гаварят... ’ представляєте? Звідки це взялося в моїй голові?!
Мама тоді мені розповідати почала і про козацтво, як його знищили, і про окупацію України радянською армією, і про розстріляне відродження, і про НКВД, і про 5 колосків, про голодомор. Потім в нас вчителька з історії змінилась і якось вона мені так зайшла, що ми з нею писали дисертацію в малу академію наук про Центральну раду. Багато чого довідалась... розмовляти російською я продовжила, бо школа і універ були російські, але дуже багато читала історичних книжок мене захопила історія України. І так завдяки мамі, вчительці і книжкам мій світогляд і ставлення до росії змінювались. Зараз лише українською розмовляю, не дуже чисто, але я навчусь!
І тепер гуляючи з малим (йому 12 років), ми розмовляємо про подіі сьогодення і я розповідаю йому історію нашої держави, про наших сильних вільних людей. Хочу щоб він пишався тим, що він українець!
Мама тоді мені розповідати почала і про козацтво, як його знищили, і про окупацію України радянською армією, і про розстріляне відродження, і про НКВД, і про 5 колосків, про голодомор. Потім в нас вчителька з історії змінилась і якось вона мені так зайшла, що ми з нею писали дисертацію в малу академію наук про Центральну раду. Багато чого довідалась... розмовляти російською я продовжила, бо школа і універ були російські, але дуже багато читала історичних книжок мене захопила історія України. І так завдяки мамі, вчительці і книжкам мій світогляд і ставлення до росії змінювались. Зараз лише українською розмовляю, не дуже чисто, але я навчусь!
І тепер гуляючи з малим (йому 12 років), ми розмовляємо про подіі сьогодення і я розповідаю йому історію нашої держави, про наших сильних вільних людей. Хочу щоб він пишався тим, що він українець!
Мудра у Вас мама .
7
NastyushaK• 24 октября 2022
Ответ дляMrs.Ochmonek
Ми вже зрозуміли, що ви хочете бачити Україну російськомовною. Ви в меншості. Змиріться.
Називати україномовних латентними руссофілами - це щось із шизофренічного.
Називати україномовних латентними руссофілами - це щось із шизофренічного.
Вы абсолютно не правы.
Не нужно перекручивать мои слова.
Пример мовного патриота - Фарион.
Член КПСС, комсомолка и по моему мнению сотрудница КГБ.
Порошенко туда же, великий мовный ’патриот Украины’ который сливал наши государственные интересы, у которого сынуля в футболочке ’Russia’ в Лондоне позирует, и который эту самую мову презирает.
Латентные руSSофилы люблю целую обнимаю путина они такие, да.
Поймите я не против украинского языка, я против тех кто использует язык против нас. А это наш враг. Внешний враг.
Не нужно перекручивать мои слова.
Пример мовного патриота - Фарион.
Член КПСС, комсомолка и по моему мнению сотрудница КГБ.
Порошенко туда же, великий мовный ’патриот Украины’ который сливал наши государственные интересы, у которого сынуля в футболочке ’Russia’ в Лондоне позирует, и который эту самую мову презирает.
Латентные руSSофилы люблю целую обнимаю путина они такие, да.
Поймите я не против украинского языка, я против тех кто использует язык против нас. А это наш враг. Внешний враг.
11
Mrs.Ochmonek• 24 октября 2022
Ответ дляmariya59
Это опять бредовая идея Данилова? Перевести славянский народ с кириллицы на латынь?
Очень навряд-ли - навязывать нам язык абсолютно чуждой нам страны и доказывать, что он нам родной, по крайней мере глупо... Или он считает, что к 2030 году, мы уже станем британской колонией?
Очень навряд-ли - навязывать нам язык абсолютно чуждой нам страны и доказывать, что он нам родной, по крайней мере глупо... Или он считает, что к 2030 году, мы уже станем британской колонией?
Це ідея цього ніка.
Англійської в світі достатньо, нам своє відроджувати, зберігати і плекати.
Англійської в світі достатньо, нам своє відроджувати, зберігати і плекати.
3
Ответ дляарина-ветерок
Це доказує що вибір був завжди. Ось зараз вибір, наприклад книг, величезний, але є категорія людей які читають виключно Донцову і Шилову російською. Так і тоді. Хто бажав той читав українською, українських авторів.
Неправда. Російська перекладна література завжди переважала, бо там видавництва підтримувались державою і книги були дешевші за українські. Наші видавництва донедавна не могли в цьому конкурувати. Фільми у кінотеатрах були російською, бо це було дешевше, ніж дублювати українською, допоки заборонили рос.дубляж офіційно
10
Mrs.Ochmonek• 24 октября 2022
Ответ дляарина-ветерок
В радянські часи також не притісняли. Самі українці чомусь соромились, і коли переїзджали до міст, чомусь переходили на російську. Це й зараз є, ніколи цього не розуміла, чому люди соромляться селянського походження. Я в дитинстві так заздрила сільським дітям В ті часи книги на українській мові вільно продавали у книгарнях і в бібліотеках їх було вдосталь, преси на українській мові було багато, починаючи з Малятка і Барвінка для дітей, закінчуючи журналом Жінка жля дорослих. Я журнал Жінка підписувала десь до середини 90-х. Українську мову у школі вивчали добре, так, що російськомовні діти мали змогу вільно розмовляти і писати мовою, вивіски майже скрізь були на мові. Пам´ятаю як вчилася читати по вивіскам Перукарня, Книгарня, Ведмедик, Дари ланів, Чобіток, Кавун (70-ті роки минулого століття, Харків).
’чомусь’? Навіть не здогадуєтесь чому?
5
Ответ дляPiracanta
Автор, це було ще в радянські часи. Після того, як Україна стала незалежною державою, українську мову ніхто не притісняв.
2014 рік і далі - повільно доки дитини оформлювались рос.мовою.
2016-2020 - жодного україномовного тренера, в садочках російськомовні вихователі.
Київ
2016-2020 - жодного україномовного тренера, в садочках російськомовні вихователі.
Київ
4
Ответ дляSvetlana-7070
Не буду спорити. Хай буде так. Я думаю, ви зрозуміли про що я хотіла написати. Можливо не притісняли в прямому значенні, але дискомфорт був часто. Особливо якщо ти одна в колективі україномовна. І дуже часто саме україномовні переходити на російську. Підлаштовувались, щоб не виділятися. Цього я не розумію.
Там еще с приходом к власти яныка появилось много так называемых ’донецких’, которые естественно не поощряли украинский.
2
Ответ дляuul
Полнейший бред,в сфере обслуживания ему постоянно попадались люди совершенно не понимающие украинский язык, наглая ложь.
І зараз відповідають російською.
І зараз тренінги для персоналу не можуть вести укр мовою.
І тільки менше року зрозуміли, що ж різниця!!!
І зараз тренінги для персоналу не можуть вести укр мовою.
І тільки менше року зрозуміли, що ж різниця!!!
5
Svetlana-7070• 24 октября 2022
Ответ дляарина-ветерок
В радянські часи також не притісняли. Самі українці чомусь соромились, і коли переїзджали до міст, чомусь переходили на російську. Це й зараз є, ніколи цього не розуміла, чому люди соромляться селянського походження. Я в дитинстві так заздрила сільським дітям В ті часи книги на українській мові вільно продавали у книгарнях і в бібліотеках їх було вдосталь, преси на українській мові було багато, починаючи з Малятка і Барвінка для дітей, закінчуючи журналом Жінка жля дорослих. Я журнал Жінка підписувала десь до середини 90-х. Українську мову у школі вивчали добре, так, що російськомовні діти мали змогу вільно розмовляти і писати мовою, вивіски майже скрізь були на мові. Пам´ятаю як вчилася читати по вивіскам Перукарня, Книгарня, Ведмедик, Дари ланів, Чобіток, Кавун (70-ті роки минулого століття, Харків).
Оце і є найбільша проблема в мовному питанні. Самі ж українці перейшли на російську, щоб не виділятися. Принципових мало.
З 24.02 стало більше.
З 24.02 стало більше.
8
Ответ дляEllyM
Неправда. Російська перекладна література завжди переважала, бо там видавництва підтримувались державою і книги були дешевші за українські. Наші видавництва донедавна не могли в цьому конкурувати. Фільми у кінотеатрах були російською, бо це було дешевше, ніж дублювати українською, допоки заборонили рос.дубляж офіційно
Укр видання давали ’в нагрузку’)) Тому вперше Дітей капітана Гранта, Морське вовченя і 12 стільців прочитала українською. Крига скресла)
4
Mira29-c3c3• 24 октября 2022
Ответ дляEllyM
Взагалі, зараз нас піддають геноциду, офігіти, як смішно, правда? Чи треба сміятись, коли на російському телебаченні розповідають, що не існує українців і української мови, усіх, хто з цим незгідний, треба вбивати?
Нік цієї панянки вам не знайомий?
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу