Що Ви робите зі своїми підлітками, які не хочуть в школу?

Він пішов, а я досі офігіваю. Школа йому подобається, сам каже про це, але вранці всесвітня лінь підняти задницю.

Звиздец, как дети могут довести
Примерно такого же возраста ребенок - а умеет быстро в состоянии стресса ввести меня

Ми в іншій країні і тут залишити учня на другий рік це норма, я вже майже змирилась.
Теж не хоче в школу, бо не знає добре мови, шукає різні причини, щоб не йти, часом прогулює, знаю, бо вчителі потім відмічають відсутність на уроці.

Я кажу в універ хочеш ходи, хочеш не ходи, але школа це басова освіта щоб хоч висновки якісь зробити, що тобі далі цікаво розвивати. Ну таке..

У нас удаленка. Если сын просто делает уроки, даже вполне формально, то учится на отлично. Но ему и это лень время от времени( То есть неделю-две все отлично, потом хоба - а он вместо уроков видосики смотрел или играл, или в носу ковырял. Куча не сделанных домашек, пропущенных уроков. Ну блиииин.... При этом самое пугающее для него, что переведем в другую школу. Он уже имел возможность сравнить, свою школу любит (гимназия с хорошей математикой и иностранными), но вот все равно( И это только шестой класс.

Хз, что с этим делать. Ну, беседуем. Помогает. На неделю-две)

Мій кинув математичний ліцей цього року(

Я нормально відношуся і дозволяю іноді не ходити просто так, можемо у цей день розважатися, чи піти в кіно, дитина теж втомнюється морально, не бачу сенсу робити трагедію)
Але уроки мають бути зроблені і дитина взагалі вчиться нормально.

Не ведусь на провокации )))
Сын тоже 7 класс. Обычно утром каждый день вопрос ’можно я в школу не пойду?’ И знает же, что не разрешу, но каждый
день спрашивает.
Сегодняя встал, сказал в школу не пойдет.
Сказала ’завтрак на столе, 30 минут на все про все’. Встал, поел, оделся, ушел. Не знаю, как дальше будет, пока так.

Минулий тиждень вдома просидів, відпочивав, чаї пив.

Иногда - это как часто? А если каждый день? Мой каждый день ’устал’ и не хочет в школу. Раз в неделю разрешаю не идти на первый урок физкультуры. Весь день ’прогулять’ не разрешаю.

Мій не поїв, пішов тільки тому, що сказала, що кишенькові не отримає за прогул, даю перед вихідними по результатах тижня.

Мій просився не піти на перший урок профорієнтації, бо то фігня, але я вважаю не фігня якраз.

Ну десь раз на місяць може бути.

Як би мені мої так заявили, що вони спати хочуть, то я б сильно не заставляла, але б у вечері відбій о 21:00 год і конфіскація на ніч телефонів. Різко перестають хотіти спати.

Мой так нервы мотал мне до конца 11 класса. Думала - не переживу. Сейчас в универе. Школу вспоминаю, как страшный сон.

Моїм не треба телефонів, будуть з сестрою (2 р молодшою) шушукатися, а не заснуть, жуки..

У нас тоже 7 класс... Как же еще долго))

Ой, у вас разнополые дети в одной комнате?

И как в универ, ходит?

А толку с того, что мой пошёл… вот так он присутствует на уроке 🤦‍♀️

Не думаю, що довго протянуть. Якщо о 21 покласти, до 22 пошепчуться і заснуть. То вже виспеться.

Печально( я этого тоже немного опасаюсь. С одной стороны если учиться время от времени, толку от той учебы. А с другой - надавишь сильнее, и ребенок вообще остатки интереса к учебе потеряет(

Так. Я теж з братом до дорослого віку (17р) в одній жила, відносини дуже теплі.

Я мама с приколами, дети привыкли) голос повышаю редко, больше когда на эмоциях, но мои радуются, когда я покричу чуть-чуть) потому что обычно я придумываю ’наказания’, которые помогут осознать проблему)
ну например, не хочешь идти в школу - ок, не иди. Но: еды нет. Вообще никакой нет. Не хочешь выполнять свою работу - пожалуйста, выполняй мою, образование тебе с таким подходом все равно не светит. Значит, я занимаюсь своими делами, а ты скупись, приготовь, наведи порядок, вот куча одежды после стирки - разложи.
Не хочешь? окей, но блага в этой жизни даю я, потому что я ответственно выполняю свою работу и у меня есть деньги тебя баловать. Я тебя люблю потому что ты мой сын, а балую - потому что ты этого заслуживаешь. Раз ты не выполняешь свои обязанности - школу, то значит телефон, приставку - сдай пожалуйста.
Хочешь обратно? Не вопрос, уборка, покупки и приготовление еды на тебе - ты ж взрослый, раз командуешь, вот и будь взрослым.
Всё сделал? Вот телефон, завтра не хочешь дома остаться?

Я всё довожу до абсурда, исходя из чего дети понимают: лучше выполнять свои обязанности, иначе их станет больше.

Если ребенок хамит (а и такое бывало), я начинаю хамить в ответ и повышать голос, плюс я довольно саркастичная - и так несколько часов. Не нравится? Вот теперь ты почувствовал как мне неприятно было. Будем общаться как нормальные мама и сын или как быдло? Как нормальные - окей)

Я вирішила не тиснути. Вимоги справді надмірні були. Син в мене захоплюється музикою(фортепіано) , дала можливість мати час на творчість.

Боюсь пропустити момент щоб на голову не виліз(

Не хочешь идти- оставайся и учись дома, вечером сдашь мне все,что прошли в школе.

Я у середу старшу доньку залишила в дома, відпросився, вона у мене відмінниця і інколи, якщо вже дуже просить ,дозволяю залишитися, а менший 5 клас, закрився у ванній, і коли приїхав по нього дід, сказав, якщо мала не їде , то і він залишається. Дід розвернувся і поїхав додому, вкінці получила піздюлін я , виявляється чоловік з вечора сказав, що двоє не йдуть, а я крайня, зате вчора пішов і крепко вже боявся, що дід буде сварити, ніби дойшло. Як пережити ці періоди...

Мій в 5-му класі, уроки на 8.00 дистанційно, починаю будити о 7.00,встає в 7.20))))і весь час бу-бу-бу)))навіщо мені ця школа,ці уроки...я раніше сперечалась,щось доказувала,зараз просто бужу ,приношу кота,щоб швидше проснувся,бо через 15 хв це зовсім інша дитина,він просто не може рано вставати і ненавидить в ці хвилини весь світ))

Мой бы возмущался, но ходил. Но некуда.