Пушкининиана• 10 апреля 2023
Ваша дочка не така як ви. Ваші дії?
Я розумію, що діти не мають бути такі як батьки. Більше того, вони окремі особистості зі своїм світосприйняттям.
Але от ваш зайчик виріс (донька) і став повною протилежністю вам. Спільної мови не знайти. Смаки різні, світосприйняття різне. Мова про вже дорослу дитину (16-18 років). Тобто навіть в магазин не пійти разом, бо смак настільки різний. Іноді йдемо але одразу розходимось по тц.
На все в цьому житті нас протилежна думка. А, ще не сприймаємо характер одна одної. Звичайно намагаємось підлаштуватися, але все через силу. Тобто такий ввічливий нейтралітет, але раз в рік нас штормить конкретно (обох). В когось здають нерви.
Це на все життя? Чи все ж таки ще зблизимось?
Але от ваш зайчик виріс (донька) і став повною протилежністю вам. Спільної мови не знайти. Смаки різні, світосприйняття різне. Мова про вже дорослу дитину (16-18 років). Тобто навіть в магазин не пійти разом, бо смак настільки різний. Іноді йдемо але одразу розходимось по тц.
На все в цьому житті нас протилежна думка. А, ще не сприймаємо характер одна одної. Звичайно намагаємось підлаштуватися, але все через силу. Тобто такий ввічливий нейтралітет, але раз в рік нас штормить конкретно (обох). В когось здають нерви.
Це на все життя? Чи все ж таки ще зблизимось?
показать весь текст
4
244
0
Ответ дляПушкининиана
Я так цього боюся. 
Це нормально.
Це називається сепарація.
Не ’робіть дитині мозок’ - дайте жити своїм життям. Будьте мудрою. Підтримуйте в усьому. Тоді в майбутньому матимете нормальні стосунки.
Це називається сепарація.
Не ’робіть дитині мозок’ - дайте жити своїм життям. Будьте мудрою. Підтримуйте в усьому. Тоді в майбутньому матимете нормальні стосунки.
5
Ответ дляСлобожаночка
Це нормально. ))
У нас, наприклад, відношення до саду/городу якраз через покоління пішло: бабуся моя дуже любила все саджати, мама ненавидить город, я люблю, донька хіба що в ранньому дитинстві зі мною могла трохи бавитися, але десь з 10-ти років геть байдужа до цього стала (я їй і не нав´язувала, сама зі своїми помідорами возилася).
Близькі теплі відносини не залежать від однакових чи різних смаків.
У мене он і з власним чоловіком у багатьох питаннях смаки не співпадають (музика, деякі страви, стиль/колір одягу і тд.), і це абсолютно не заважає. Ми навіть коли йдемо смаколики купувати, то кожному своє.
У нас, наприклад, відношення до саду/городу якраз через покоління пішло: бабуся моя дуже любила все саджати, мама ненавидить город, я люблю, донька хіба що в ранньому дитинстві зі мною могла трохи бавитися, але десь з 10-ти років геть байдужа до цього стала (я їй і не нав´язувала, сама зі своїми помідорами возилася).
Близькі теплі відносини не залежать від однакових чи різних смаків.
У мене он і з власним чоловіком у багатьох питаннях смаки не співпадають (музика, деякі страви, стиль/колір одягу і тд.), і це абсолютно не заважає. Ми навіть коли йдемо смаколики купувати, то кожному своє.
Мы с мужем смотрим абсолютно разное порно
2
Судячи з цього посту - Ви намагалися прогнути доньку від власне бачення життя, щоб вона робила так, як вважаєте Ви за правильне. Не дивно, що й хамство пішло. Я не схвалюю хамства ніколи, але можу зрозуміти підлітків, які таким чином хоч якось (не вміючи інакше) намагаються захистити право на власний вибір.
2
Ну это было понятно до покупки собаки, разве вы не знали?))
У нас тоже собака была в то время, мы договаривались гулять все по очереди. Но если дети действительно заняты, я могу выйти по их просьбе.
Вам совет - снимите с себя обязанность по собаке. Дочь довольно взрослая, чтобы самой за ней ухаживать. Не ругайтесь! Просто скажите спокойно, Оксана, собака ведь твоя, я не хочу больше за нее отвечать. Вот деньги на питание, покупай там и там. И сама следи за прогулками, хорошо? Если форс-мажор, я конечно помогу, но ответственность теперь только твоя. Перевезите собаку жить в дочкину комнату, она сама достанет ее погулять))
У нас тоже собака была в то время, мы договаривались гулять все по очереди. Но если дети действительно заняты, я могу выйти по их просьбе.
Вам совет - снимите с себя обязанность по собаке. Дочь довольно взрослая, чтобы самой за ней ухаживать. Не ругайтесь! Просто скажите спокойно, Оксана, собака ведь твоя, я не хочу больше за нее отвечать. Вот деньги на питание, покупай там и там. И сама следи за прогулками, хорошо? Если форс-мажор, я конечно помогу, но ответственность теперь только твоя. Перевезите собаку жить в дочкину комнату, она сама достанет ее погулять))
7
Я теж так вважаю. Завжди такої думки, що у любих таких ситуаціях винні двоє. І якщо захотіти, то все можна виправити
1
Нет ,абсолютно не пыталась ее никогда ломать ,скорее наоборот. Слишком лояльно. Не хочешь убирать ,готовить хорошо,я сама и уберу и приготовлю. Не хочешь по магазинам ездить ,не вопрос я куплю тебе все необходимое. С детства она была абсолютно ничем не интересующимся ребенком. Школа ,не хочу ,не буду ,домашнее хозяйство то же. Выросла и начались претензии ,ты меня не заставляла и ничему не научила. Вот так вот бывает.
2
Це добре. ))
Тільки не робіть помилку з ’душною любов´ю’ (я не знаю, як у Вас, про всяк випадок пишу). Свобода дуже важлива, в тому числі потреба бути наодинці і т.д.
Тільки не робіть помилку з ’душною любов´ю’ (я не знаю, як у Вас, про всяк випадок пишу). Свобода дуже важлива, в тому числі потреба бути наодинці і т.д.
То краще і правду не чіпати, я сама така і донька в мене так само не любить обнімашки й бачу, як її вивертає, коли люблячі обійми родичі лізуть з цим всим.А от син, навпаки, любить тактильні всякі штуки і прям не може без цього, вже вимушена я терпіти.
А все інше-як мене з дочкою і описуєте(їй 17).Абсолютно на різних хвилях, іноді, коли кажу що це мені подобається чи ось це одягни, чи якесь життєве твердження, то дивиться як на дурну.Думаю, в майбутньому поїде десь і забуде як мене і звати, коли допомога потрібна не буде.
А все інше-як мене з дочкою і описуєте(їй 17).Абсолютно на різних хвилях, іноді, коли кажу що це мені подобається чи ось це одягни, чи якесь життєве твердження, то дивиться як на дурну.Думаю, в майбутньому поїде десь і забуде як мене і звати, коли допомога потрібна не буде.
1
Печалька ,если совсем так радикально ,то с возрастом дочка отойдет от вас .. Знаю такие семьи ,дети уехали за границу и годами не звонят родителям , считают их тупыми и т д
3
Вот когда началось откровенное хамство я и перестала нянькаться. Ты взрослая ,удачи! Дальше сама.
Мой муж совершенно не такой, как я. Я иногда смотрю на него, а он для меня как инопланетянин. За 8 лет я научилась принимать его таким, какой он есть. Даже интересно наблюдать за ним и его поведением. Дочке 1 год и 8 месяцев и она- копия мой муж. И не только внешне. Она тупо такая же. И как же интересно наблюдать, как они с ней ладят, как играются. Если она вырастет совсем не такой, как я, это нормально. Мама будет любить её и принимать.
2
Мала таку саму проблему з донькою. Пораджу вам особисто - просто зрозумійте одну єдину річ - Ваша дитина не є вашим продовженням. Вона - не ви. Крапка. Вона інша людина. Інша. Навчіться поважати і сприймати іі як іншу, хоч і близьку вам людину. Як тільки ви це зрозумієте і приймете, ваші відносини з донькою зміняться на краще. Не намагайтесь змінити іі. Змінюйте себе. і все.
10
Недавно, как ни странно у Аресовича слышала, что взрослые дети это пу сути как чужие люди, с кем-то мы дружим, а с кем-то нет общих интернсов. Это страшно, но так и есть.
11
В свободное плаванье, льлька выросла)) Другого выхода я не вижу. Сказала ,почувствуешь ,что не справляешься ,я помогу ,но только когда ты это будешь ценить.
2
Ответ дляПушкининиана
Я так цього боюся.
Ви повинні прийняти одна одну такими, якими ви є
Це єдиний вихід, інакше діла не буде
Це єдиний вихід, інакше діла не буде
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу