МеняАЖтрусит• 20 апреля 2023
Вождение авто переживаю.
Недавно села за руль. Ещё очень нервничаю. Понимаю ,что не все вижу на дороге. Сегодня при выезде со стоянки чуть не зацепила чужое авто,вообще не поняла откуда он взялся. Блин испугалась сильно. Это пройдёт?
37
0
Камера заднього виду є? З нею набагато простіше. Так, станете уважніше з часом, якщо будете тренуватися.
Ось вам старий анекдот в тему:
Тато і син їдуть на машині, син за кермом.
- Тату, ну як, я вже вмію водити?
- Синку, а ти бачив красиву дівчину в міні-спідниці на тротуарі?
- Ні, не бачив.
- Значить ще не вмієш синку, не вмієш. . .
Тато і син їдуть на машині, син за кермом.
- Тату, ну як, я вже вмію водити?
- Синку, а ти бачив красиву дівчину в міні-спідниці на тротуарі?
- Ні, не бачив.
- Значить ще не вмієш синку, не вмієш. . .
4
Швидкість реакції буде змінюватися, габарити машини також з часом будете краще відчувати. Просто швидкість руху менше, щоб вистачило часу відреагувати. Не варто через один випадок так перейматися. Їх уже ще багато😅
Пройдет. Я не совсем новичок, вчера ночью в ливень ехала, даже дворники не справлялись. Меня всю трясло, оттого, что я ничего не видела, а сзади в машине двое детей. Но ничего, доехала
1
Так, пройде. Ви просто поки перелякана трохи, все треба усвідомлено контролювати, габаритів, може, ще так гарно не відчуваєте і оце все. З часом певні речі автоматизуються і голова стане яснішою. Можете поки їздити з кимось. Обов‘язково 70 на скло, не ганяти і все прийде.
Один гімняний випадок- то лише один гімняний випадок, а не характеристика вас як водія
Один гімняний випадок- то лише один гімняний випадок, а не характеристика вас як водія
2
Пройде, не переживайте) звикнете до габаритів машини, реакція стане кращою і будете хлопців розглядати))
Дякую за підтримку. Я не в Україні. Малесенька машинка ,не дуже зручно ,проте хоч габарити більш менш відчуваю.
Я не знаю, як і тій країні, де ви знаходитесь, але почитайте, чи є знаки, що позначають водія-початківця. З мого досвіду- це допомагає (бо хтось, наприклад, уважніше поставиться до дистанції, не стане тулитися чи підрізати) і взагалі буде обережнішим, пам‘ятаючи, що і сам таким був
1
Ні знаків не має ,проте є автівки ,які полюбляють пенсіонери )) от моя така.Місьцеві їх оцінюють як початкові.
1
Я навчалася їздити вночі)) То тепер вдень мені якось простіше ніби. В дощ якось довелось їхати ,це дуже важко ,бо блищіть все навкруги.
Автор, якщо у Вас є бажання їздити, то страх пройде. У мене водійському посвідченню вже 20 років, в сім´ї був один автомобіль і я дуже рідко сідала за руль. В минулому році купили мені авто і я нарешті сіла за руль, найняла інструктора дівчину, з нею проїхала по місту 8 занять і страх минув. Звісно, що є ще чому вчитися, але нарешті я кайфую за кермом.
У мене спочатку був не скільки страх водіння, а те що я не відчувала габарити, але я одразу сіла на велике авто.
1
Отож Ви мене розумієте)) Завжди муж возив. В минулому році все пішло шкереберть ,авто купила сама ,а їздити довго ненаважувалась ,пів року автівка стояла ,час від часу просила ,щоб зі мною хтось їздив ,а в цьому місяці все ж таки наважилась ,сіла і поїхала. Самій чомусь виявилось простіше.
У великій автівки є свої переваги, це насамперед великий обзор. Я в своїй набагато менше бачу ,чим у великій ,проте по габаритам маленька звичайно простіша.
У меня права с 2015 года, но не ездила совсем. В этом году решила, что надо пересилить свой страх и ездить. Езжу с мужем, он у меня спокойный, не орёт, даёт дельные советы. Но он постоянно на работе, ездим только в его 1 выходной по часу-полтора. Первые пару раз тряслась, всего боялась, ехала 20-30 в км/час)))) После 5-6 раза уже поймала себя на мысли, что руки и ноги сами все делают автоматически, уже могу быстрее ехать, больше вижу вокруг. Но без мужа не езжу еще.
Поэтому главное практика и небольшая скорость, чтобы успеть среагировать. Удачи!
Поэтому главное практика и небольшая скорость, чтобы успеть среагировать. Удачи!
2
Я теж в основному їжджу з чоловіком, але інколи сідаю за кермо сама. Ноги трясуться, але я їду. Розумію, що поки я буду боятися, то цей страх не пройде. Треба весь час себе тренувати, інакше страх не зникне. Я з вами боюся і їду 
2
Первое правило самостоятельного вождения -высадить из машины мужа!) Поверьте ,одной намного спокойнее. Паника проходит быстрее. Ну и без вариантов же ,некому даже пожаловаться))
1
Возможно, но город большой, мы тут недавно, ещё плохо знаю дороги, поэтому с мужем легче. А ещё муж работает инструктором по вождению, люди за деньги к нему учиться, а я пользуюсь по семейному)))
Самій простіше, бо ви не намагаєтесь для когось робити все правильно. Ну помилилась, та й помилилась. А так ще перед кимось незручно підсвідомо. Виберіть один простий маршрут з мінімумом поворотів і їздіть тільки по ньому якийсь час. Наприклад, в магазин. Коли зловите себе на тому, що нормально почуваєтесь, додайте ще якусь точку
Так ,підтверджую ,це працює! Я пів року шукала зону комфорту. Вперто не слухала тих ,хто казав ,та сідай та їдь! Дуже повільно почала їздити ,та мені це допомогло.
ми з чоловіком одночасно пішли в автошколу і здали на права, і авто у нас спочатку було одне на двох, то ми їздили тандемом - один за кермом, інший штурман, дивиться знаки, світлофори, переходи і тд, то це дуже допомагало. мабуть місяці три так їздили. якщо чоловік був за кермом то їхали до його роботи, там залишали машину і я до своєї на маршрутці. ввечері в зворотньому порядку :) якщо я за кермом то до моєї роботи їхали. коли вже впевненіше стали їздити то якщо чоловік за кермом то він віз мене на роботу а потім їхав до себе, увечері мене забирав. або я його везла :)
через деякий час стали вже критикувати одне одного то вирішили що краще штурман їздитиме ззаду щоб не триндів, а потім купили друге авто :)
через деякий час стали вже критикувати одне одного то вирішили що краще штурман їздитиме ззаду щоб не триндів, а потім купили друге авто :)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу