Сонячний зайчик• 24 апреля 2023
А як ви одягалися у 90-ті?
Тема для потріщати ) Що з самого странного ви носили в ті роки?
Я 75-го року народження, юність прийшлась на голодні 90-ті. Зараз думаю, як кошмарно я і багато хто тоді одягалися.
Ані грошей не було, ані нормальних речей. Вдома перешивали речі, ремонтували, щось ліпили з існуючого.
По темі. Десь в 1990-91 роках булі модні турецькі спідниці з варьоного джинсу з вишитими розочками. Мама десь купила тканину під варьонку, зшили мені спідницю, а я її розшила акриловими нитками розочками.
Я 75-го року народження, юність прийшлась на голодні 90-ті. Зараз думаю, як кошмарно я і багато хто тоді одягалися.
Ані грошей не було, ані нормальних речей. Вдома перешивали речі, ремонтували, щось ліпили з існуючого.
По темі. Десь в 1990-91 роках булі модні турецькі спідниці з варьоного джинсу з вишитими розочками. Мама десь купила тканину під варьонку, зшили мені спідницю, а я її розшила акриловими нитками розочками.
показать весь текст
483
0
Та понятно. Если у вас все было нормально, то все остальные просто не хотели ничего делать. И сейчас так любят на Советчице говорить, небольшая зп, значит ты дурак и лентяй.
А представьте себе городок, где работа на 90% зависит от 2 заводов. И, если там не платят зп, то большая часть города без денег. Соответственно никто не идёт в магазины и на рынки, где у продавцов зп это % от выручки. Я же не говорю, что так жили долго. Был такой период, я думаю около года, плюс минус. Потом начали платить зп, появилась другая работа и т.д. Все наладилось.
А представьте себе городок, где работа на 90% зависит от 2 заводов. И, если там не платят зп, то большая часть города без денег. Соответственно никто не идёт в магазины и на рынки, где у продавцов зп это % от выручки. Я же не говорю, что так жили долго. Был такой период, я думаю около года, плюс минус. Потом начали платить зп, появилась другая работа и т.д. Все наладилось.
13
Одевались с базара) вроде неплохо, но очень шаблонно. Рынки Героев Днепра и Святошин в Киеве помню, там все покупали. Куртки парки жутких бордовых и темно-зеленых цветов, очень модны были водолазки с базара, у меня были черная и голубая, они быстро растягивались и теряли форму)) шапка ’капор’ у половины девочек в школе, тоже жутких оттенков фиолетового, розового, зелёного. Уродство, по-моему ещё то. О, колготки с лайкрой, жутко модные, утолщали ноги, но главное, что блестят...
Так что когда появились секонды хоть с какими-то брендами и стилем, я обрадовалась. Купила потрясающую куртку в стиле печворк, кружевную черную блузку, интересные пиджачки, короче, жизнь стала налаживаться. Ну потом уже и молодежные магазины открывались в начале нулевых, можно было что-то выбрать.
Так что когда появились секонды хоть с какими-то брендами и стилем, я обрадовалась. Купила потрясающую куртку в стиле печворк, кружевную черную блузку, интересные пиджачки, короче, жизнь стала налаживаться. Ну потом уже и молодежные магазины открывались в начале нулевых, можно было что-то выбрать.
1
Це в місті так? Бо в нас такого ніколи не було. Було, що грошей мало, щоб щось купити з одягу потрібно щось продати. А потім мама зайнялася бізнесом і все наладилося.
А вы откуда, ладно трусы, хотя помню были и недельки нашей фабрики розы Люксембург, а резинки было вдоволь, почти все девочки прыгали в резинки, а у вас и для трусов не было 
2
Обікрасти могли у будь який час, закон порушувався завжди, у всі часи.
Здоров´я і хист треба до всього. Хто не їздив до Польщі та Італії ( до речі туди їздили не тільки за речами, а й працювати на суниці, будівництво або в родині) той працював у тих, хто працював як приватний підприємець.
А приватних магазинів , закладів з´явилося тоді багато - росли як гриби під дощем.
Тоді і в Україні з´явився попит на домашній персонал- і квартири прибирали, і офіси, і дітей доглядали за гроші. Тобто роботи вистачало для тих , хто і без хисту. Але часто ті хто без хисту, з великою короною на голові. От і бідували.
Хто вклав з розумом , той не смішні виплати мав. Ніхто нікого не вчив і не показував , але при однаковому старті хтось брав і робив, а хтось сидів і нив.
З невеликих міст їздили на роботи до великих. Одна з моїх родичок торгувала на базарі два тижні вдома/ два тижні на роботі. Гуртувалися з іншими продавчинями, винаймали квартиру. Її чоловік їздив до Києва на будівництво, ще й хазяйство тримали і продали з нього.А інші родичі маючи приватний будинок і землю , не тримали ні худоби, ні птиці, ні города. Теж мені розповідає яка бідна та голодна була.
Здоров´я і хист треба до всього. Хто не їздив до Польщі та Італії ( до речі туди їздили не тільки за речами, а й працювати на суниці, будівництво або в родині) той працював у тих, хто працював як приватний підприємець.
А приватних магазинів , закладів з´явилося тоді багато - росли як гриби під дощем.
Тоді і в Україні з´явився попит на домашній персонал- і квартири прибирали, і офіси, і дітей доглядали за гроші. Тобто роботи вистачало для тих , хто і без хисту. Але часто ті хто без хисту, з великою короною на голові. От і бідували.
Хто вклав з розумом , той не смішні виплати мав. Ніхто нікого не вчив і не показував , але при однаковому старті хтось брав і робив, а хтось сидів і нив.
З невеликих міст їздили на роботи до великих. Одна з моїх родичок торгувала на базарі два тижні вдома/ два тижні на роботі. Гуртувалися з іншими продавчинями, винаймали квартиру. Її чоловік їздив до Києва на будівництво, ще й хазяйство тримали і продали з нього.А інші родичі маючи приватний будинок і землю , не тримали ні худоби, ні птиці, ні города. Теж мені розповідає яка бідна та голодна була.
Так, десь середина-кінець 80-х.
Мильниці пам´ятаю, модні були, коли мені років 9-10 було, тобто це десь 85-87 роки.
Так моя старша сестра мріяла одягатись))
Мала мильниці, кофточку ’летюча миша’, пластмасові кліпси. А на модну спідницю грошей вже не стало, то в звичайній в складку ходила)
Мильниці пам´ятаю, модні були, коли мені років 9-10 було, тобто це десь 85-87 роки.
Так моя старша сестра мріяла одягатись))
Мала мильниці, кофточку ’летюча миша’, пластмасові кліпси. А на модну спідницю грошей вже не стало, то в звичайній в складку ходила)
3
Ответ дляСтрекозей
я 77 года. Тоже помню все вещи, которые вы описали. Не все у меня было конечно, но ’спідниці пліссе і блузки з вишивкою на комірці’ тоже носила
Стрелки не рисовала, не очень мне с ними, так и не умею. А помада с перламутром, да еще и розовая на мое конопушное лицо и рыжеватые волосы - вообще улет))
Стрелки не рисовала, не очень мне с ними, так и не умею. А помада с перламутром, да еще и розовая на мое конопушное лицо и рыжеватые волосы - вообще улет))
І я все це пам´ятаю, багато чого було в мене ))). Тільки чолки ми на мило ставили, дуже класно трималися.
область.Слово бизнес и сейчас для меня что большее и важное,моя мама работала дворником ,какой бизнес.Что дадут зп,тогда и купим что то кушать
Я теж 76, те, що ви описали, носила моя старша сестра в підлітковому віці, я і мої ровесники в старших класах зовсім інше носили
1
Ответ дляЧудовий каламбур
А вы откуда, ладно трусы, хотя помню были и недельки нашей фабрики розы Люксембург, а резинки было вдоволь, почти все девочки прыгали в резинки, а у вас и для трусов не было
Вы смешная ,какие недельки .У меня были панталоны древние,которые ещё с резинками,хотела я нормальные с вшитими ,с кружевами,как все девочки .Как то одноклассник в 7 классе поднял мне юбку,а там эти панталоны,он ржал долго и нудно.Хорошо что его считали дурачком всерьез не принимали.
Кстати в нас в горле он серьезный бизнесмен,но это заслуга родителей.
Кстати в нас в горле он серьезный бизнесмен,но это заслуга родителей.
1
Після капорів ще були модні ангорові кепки (у мене була червона), а потім беретки теж ангорові, беретки вже були нічого так собі, симпатичні і нормальних кольорів.
2
Ответ дляЧудовий каламбур
А вы откуда, ладно трусы, хотя помню были и недельки нашей фабрики розы Люксембург, а резинки было вдоволь, почти все девочки прыгали в резинки, а у вас и для трусов не было
У меня не могли быть недельки.Мне совсем одежды не покупали.Когда я пошла учится в пту ,продали кольцо и купили куртку и сапоги.Потому что не было в чем ходить.Была худая как скелет.
При чем тут пропаганда? Я вам пишу то, что помню из детства. Купить может и можно было, а без денег? Я ещё раз пишу, есть и были города в которых работа только завод и бюджетные организации. У нас ближайшие заработки за границей-это в рашке. И не все могут все бросить и рвануть на заработки. Кто-то остаётся работать в больнице, школе, заводе и шахтах, даже с задержкой зарплаты. Я не говорю, что это было годами. Но было.
Очень невежливо обесценивать и преуменьшать чувства и воспоминания о пережитом времени. У всех разные обстоятельства и ситуации. И, если у Вас не было ситуаций в жизни, когда было нечего есть, я очень рада за вас.
Очень невежливо обесценивать и преуменьшать чувства и воспоминания о пережитом времени. У всех разные обстоятельства и ситуации. И, если у Вас не было ситуаций в жизни, когда было нечего есть, я очень рада за вас.
12
Так бізнесом їздила на ринки - Одеса, Харків, Чернівці, Хмельницький, Львів, Гомель, купувала товар, перепродувала, і з маржі жили, щось нам з сестрою модне привозила. Вона вчителем працювала, а тато агрономом, то цому роками не платили, мамі якось з/пл хоч раз в квариал давали, отак і викручувалися. А якби чекали зарплати, то всі б бомжами ходили.
2
Лосіни і полосата довга футболка з мікімаусом літом. Зимою чоловічий махеровий світер і брюки, а ще чоловічий волосатий шарф
2
У меня мама ждала зарплату ,сказала что бы что то продавать надо покупать, денег нет и занимать она боялась и торговать не умела.Вот так жила.Я себе сама первые трусы нормальные купила и ремонт сделала на свои ,когда совсем стала взрослая
Я в´язала, то мама мені з білорусі пряжі навезла, у великих таких мотках, яку потріьно в клубки змотувати. То я собі, мамі, сестрі круті светри в´язала з іноземних журналів, і ще в універі в´язала, десь до 2009 року балувалася, але вже пряжі якої хочеш було багато.
Денег не было просто,про дефицит не пишу.Мамина подруга высылала нас резинку в упаковке в посылке
З модного пам´ятаю таке було в мене.
Дуже хотіла джинси, але купили якісь зовсім немодні, і я їх не носила.
І лосіни перші були якісь тоненькі сітчасті темні, а хотіла яскраві еластік малинові, ну а купили бірюзові, бо мабуть десь дешевше знайшли, або мама на свій смак обрала.
Дуже хотіла джинси, але купили якісь зовсім немодні, і я їх не носила.
І лосіни перші були якісь тоненькі сітчасті темні, а хотіла яскраві еластік малинові, ну а купили бірюзові, бо мабуть десь дешевше знайшли, або мама на свій смак обрала.
2
О в мене і сестри такі спідниці були, але це початок 90-х, лосини були теж такі, аое фіолетово-рожевого кольору.
Комуналка не платили больше года,прятались от тех инспекторов или кто там проверяет.Дверь боялись открыть .Потом насобирали долг 850 долларов и пришлось поменять квартиру с двушки на одно.Уже после этого стало легче.Дали доплату и мы покрыли долг и осталось на жизнь,я не смогла учится,пошла на роботу .Платили очень мало,но уже легче было.Хотя бы покушать
2
С оплатой коммуналки и сейчас проблема, многие не платят или не за что (даже в довоенное время)
1
После этого как такое допустили,плачу как часы ,во время.Просрали квартиру.Сколько лет прошло ,боюсь
В мене мама нянею рік працювала, то добре було. Але за станом здоров´я довелось кинути, вже було тяжко. Це їй було десь 45 років, і відтоді вже і не працювала.
Батько працював викладачем, ті зарплати затримували. Жили деякий час на бабусину пенсію і на те, що я заробляла. Крутилася в сім´ї я. При тому, що навчалася.
Не голодували, але і зайвого не було.
Залишались люди і там, де любили працювати. Мама чоловіка в 90-ті перейшла з копійчаної роботи юристконсульта на невелику тоді зарплатню судді райсуду. А в 2000ні вони вже жили достойно, бо зарплати суддям підняли дуже хорошо.
Батько працював викладачем, ті зарплати затримували. Жили деякий час на бабусину пенсію і на те, що я заробляла. Крутилася в сім´ї я. При тому, що навчалася.
Не голодували, але і зайвого не було.
Залишались люди і там, де любили працювати. Мама чоловіка в 90-ті перейшла з копійчаної роботи юристконсульта на невелику тоді зарплатню судді райсуду. А в 2000ні вони вже жили достойно, бо зарплати суддям підняли дуже хорошо.
Вот именно, это не годами было, а какой-то небольшой временной эпизод. А почитать иных, так целое десятилетие бедствовали. И на любой треш последних 10 лет, эти 90-е суют как ужасное время, которое вовсе не было ужасным.
Да, и в рашку ездили, а лучше ничего не делать? Тогда мирно из союза вышли , почему не ездить? Кстати, из Киева в рашку составы с колбасой и сахаром везли. То есть не все у нас так было плохо.
Можно было не в рашку, а просто в крупный город. Я не обесцениваю, а пишу о том , что делали чтобы жить лучше. А о тех кто ’не может и не будет и есть обстоятельства мне рассказывать не надо’. С вашей стороны невежливо писать обо ’всех которы молока, масла, мяса не видели’. Вы обесцениваете тех, кто не сидел сложа руки.
А вообще меньше бы ныли некоторые как плохо было отделившись от союза - не перлись бы сюда нам его возвращать.
Да, и в рашку ездили, а лучше ничего не делать? Тогда мирно из союза вышли , почему не ездить? Кстати, из Киева в рашку составы с колбасой и сахаром везли. То есть не все у нас так было плохо.
Можно было не в рашку, а просто в крупный город. Я не обесцениваю, а пишу о том , что делали чтобы жить лучше. А о тех кто ’не может и не будет и есть обстоятельства мне рассказывать не надо’. С вашей стороны невежливо писать обо ’всех которы молока, масла, мяса не видели’. Вы обесцениваете тех, кто не сидел сложа руки.
А вообще меньше бы ныли некоторые как плохо было отделившись от союза - не перлись бы сюда нам его возвращать.
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу