КаРаКаТиЦа• 07 мая 2023
Чи змушували Вас батьки працювати на городі?
Хто з села, жив в селі, чи мав дачу. Вас батьки змушувати полоти грядки, займатись сапкою і тд?) Цікаво просто. Чи ви самі проявляли ініціативу?
показать весь текст
65
0
На городі працювали, але не було ось цього ’змушували’, якось самі розуміли з братом, що потрібно батькам допомагати, та й не перетруждалися там. Зараз дуже сумую за нашим подвір´ям, першим ділом поїхала б туди, поки війна не дає такої змоги(
2
Все детство прошло в огороде с 6.00 утра и до 21.00 вечера, ненавижу огород..землю...Даже свой дом теперь не хочу!
4
Заставляли.С лет 11 моих появилась дача и все лето мы там были.А на выходных весна и осень туда ездили. Меня до сих пор ужас охватывает, когда огороды вижу...
1
В 6 утра поднимали и гнали на огород-это 7 км пешком, автобусы не ходили. Все на море, мы на огород. Я ненавидела это все.
Выросла, живу отдельно, имею прекрасный палисадник, много цветов дома) и хотела бы огородик) но моё хобби-это моё хобби, и я никого этим не гружу. Наоборот, дети сами предлагают помощь.
Выросла, живу отдельно, имею прекрасный палисадник, много цветов дома) и хотела бы огородик) но моё хобби-это моё хобби, и я никого этим не гружу. Наоборот, дети сами предлагают помощь.
2
Причём, мы не испытывали вообще нужды, родители хорошо зарабатывали, но вот такой у них был бзик.
Конечно заставляли. Не представляю ребенка, который с удовольствием пойдет сажать или копать картошку. А вот сеять и ухаживать за цветами мне нравилось.
Во взрослой жизни не хочу огородов. В детстве «наелась» этим.
Во взрослой жизни не хочу огородов. В детстве «наелась» этим.
Змушували, і зараз як чую що то задоволення працювати на землі, пересмикує.
Від втоми не могла спати, вночі увісні ходила не прокижаючись.
Від втоми не могла спати, вночі увісні ходила не прокижаючись.
1
Меня воспитывали бабушка и дедушка. До моих 14 лет мы жили в городской квартире, но у нас была дача за городом. Впоследствии мы переехали в квартиру, находящуюся в двухквартирном частном доме в пгт. Ни там, ни там бабушка и дедушка не заставляли меня работать в огороде. Лет в 11 я как-то раз прополола грядку (причем старательно), но даже не знаю, что на меня нашло
Це було по замовчуванню - всі вихідні,всі канікули на городі. А восени картоплю купляли. Але мама була непробивна, так треба. Мені вже багато років, але в душі десь образа до сих пір за таке дитинство.
Ще й як змушували. Але більше бабуся. Бо мене лишали і мама їхала на неділю. Все робила. Зілля, жуки, ягоди рвати відрами, прибирати, мити посуд. Дитинства не було
Не скажу що прямо змушували, але допомагали щось сапати. Зараз в мене є город 5 соток біля хати і маючи норм дохід я все ріано його саджу, хоч кожен рік зарікаюсь не садити. Але шкода що заросте бур‘ян. Трави і газонів так чоловіку вистачає. Дітей не заставляюробити, тільки садити і збирати картоплю!
Я помогала дедушке. И дрова пилить ездили. Один раз отказала, он расстроился, а бабка говорит, он тебя ждал, каникулы, что бы вместе. Помню до сих пор
Страшний сон всього дитинства - посадка, прополка, обгортання, копання, грядки...І все це або у спеку під сонцем, або ввечері, коли нещадно гризуть комарі. А ще наносити води відрами, погодувати козу і свиней, почистити сараї від навозу, підмести подвір´я. Порвати ягоди у промислових масштабах, вибрати огірки/помідори. Ще я вмію патрати курей/качок як заправський маньяк. А після цього можна йти гуляти....Ще й казала бабуся, що я лінива, он сусідські діти як бджілки...
Ненавиджу сільську роботу, вже багато років мій максимум - квіти на підвіконні. Те, що маю хворі ноги і підірвану спину - теж дякуючи городу. Тільки у 40 років відмовилася їздити впахувати, вже 10 років живу спокійно, ніхто від цього не помер.
Ненавиджу сільську роботу, вже багато років мій максимум - квіти на підвіконні. Те, що маю хворі ноги і підірвану спину - теж дякуючи городу. Тільки у 40 років відмовилася їздити впахувати, вже 10 років живу спокійно, ніхто від цього не помер.
2
Ну типу щоб накидали мотузку на шию і примусом тягли, то такого не було. Всі вставали в 3.30 і їхали на город поки сонце не пече і це не обговорювалось.
Ненавиділа це все!!! Але, я б задоволенням могла допомагати, наприклад в будні дні, зранку рюпоїхати все зробити що треба. Але ж ні! Постійно на вихідних, чи ввечері потрібно було пертися на той город пішки 3 км, коли всі йдуть гуляти. А ти як лох йдеш туди. Ще й батьки сердяться, що тобі це не подобається. Ми не проти були попрацювати, але дайте нам план дій, ми з братом все зробимо і будемо вільні.
’Голодные 90е’ заставили взять участок, поэтому каждые выходные ездили всей семьёй на электричках обрабатывать огород. Это были мои старшие классы школы, а потом ВУЗ ..... Ненавижу огороды 
У нас огород был, да я грядки полола, поливала вечером, ещё что-то делала. Но у меня ни таких неприятных воспоминаний, как тут описывают. Бабушке тоже помогали, ягоды собирала, морковку, картошку копала. Но не осталось у меня не приятного осадка и ненависти))) детство классное было, проколола грядки в вжжжж гулять, вечером пришла, полила что-то и снова гулять. Родители да, задолбались, в 2000 году переехали в город и выдохнули. Дом тот оставили под дачу для шашлыков, участок завалили деревьями и никогда ничего не выращивали больше))
Ну вони скоріш запитували чи не допоможу я на городі, і я йшла з нормальним настроєм, іноді сама проявляла ініціативу. Мені подобалося включати музику в наушниках і сапати і думати про ’велике’😁 зараз мені 24 і в мене теж город. Але не гектар як в батьків був🤦♀️
А ось чоловіка мого вічно заставляла (там реально його задовбали, з коровами, городами, сіном) . Тому він на такі справи не ногою і проти цього всього)
А ось чоловіка мого вічно заставляла (там реально його задовбали, з коровами, городами, сіном) . Тому він на такі справи не ногою і проти цього всього)
2
Я с 1го класса в селе у тёти с бабушкой все каникулы проводила. И мы с двоюродными сёстрами(-+1-2 года) имели обязанности по хозяйству. Накормить уток и выгнать их на речку, потом загнать домой,если сами не пришли. Нарвать щирицы(это бурьян такой) свиньям. Пособирать колорада с картошки веником в ведро. Отнести тёте на работу обед. Собрать ягоды и фрукты. Убрать во дворе и в доме. Но я не помню,чтоб нам было это в тягость. Мы делали это играючи. И хватало времени и на речке поплавать и сказку по телевизору посмотреть. Когда стали постарше,тогда уже и прополку нам доверили.
Не заставляли. Но блин, как лежать на диване, пока мама с папой в грядках ковыряются? Сами шли помогали. Сначала как могли, потом старались, чтобы родителям меньше работы досталось. Как-то не сильно эта работа и напрягала. Только с картошкой тяжело было, ее всегда было дохрена. С тех пор картофельные плантации недолюбливаю.
выросла в селе. конечно, рабо али. но у нас никто никого не принуждал. как- то само собой все. Но у нас небольшой огород был. Больше сад и полисадник с цветами. Цветы я очень любила и полевала с огромным удовольствием.
Своим родителям когда была маленькая и пока не уехала из дома, помогала. Все работали и я соответственно, мы ж семья
. После уже когда вышла замуж, свекры пытались прямо указывать мне ,что я должна к ним ездить три раза в неделю, иначе они нам ничего не дадут. К слову мы и не просили. Не ездила конечно, у меня и так забот полон рот был. И ещё их подход оттолкнул,если бы попросили ,а не указывали, то возможно и ездила бы. Но у меня свекровь , львица с огромной короной на голове.
. После уже когда вышла замуж, свекры пытались прямо указывать мне ,что я должна к ним ездить три раза в неделю, иначе они нам ничего не дадут. К слову мы и не просили. Не ездила конечно, у меня и так забот полон рот был. И ещё их подход оттолкнул,если бы попросили ,а не указывали, то возможно и ездила бы. Но у меня свекровь , львица с огромной короной на голове.
Кожен раз,коли заходить за городи, у мене просто холодок по тілу. Мої батьки вийшли з колгоспу в той час, коли то була ще дикість. У нас було купа городів і поле в майже 7 гектарів. Картопля по всим городам( по два тижні саджали, вибирали. По пів літа пололи). Перший час з техніки був лише трактор. І замовити послугу обмолотити кукурудзу не було можливості. Тож осінні канікули я всі в полі проводила- ламали руками. Цукровий буряк декілька гектарів руками чистили. А окрім цього всього ще корови, череду пасти, гуси. І багато чого ще.
Я ненавиджу роботу на землі. У мене немає навіть квітів.
Звісно заставляли. Самі пахали і у нас дитинства не було
Ну сестра ще, за рахунок того, що мала, то могла десь мати трішки відпочинку, потім почали по максимуму замовляти щоб змолотили і ТД. А я ’ насолодилася’ по повній
Я ненавиджу роботу на землі. У мене немає навіть квітів.
Звісно заставляли. Самі пахали і у нас дитинства не було
Ну сестра ще, за рахунок того, що мала, то могла десь мати трішки відпочинку, потім почали по максимуму замовляти щоб змолотили і ТД. А я ’ насолодилася’ по повній
Я сама розуміла що треба допомагати. Звичайно дуже хотілося побігати, але ж і в школі і в книжках, і всюди була така тема-допомога батькам. Тому я навіть в думках не збиралася десь пробайдикувати. Навпаки, я знала, що за поміч мене чекає нагорода-велосипед і воля до самої темряви. Тому намагалася зробити все як можна раніше.
А ще була гордість, що на відміну від багатьох однокласників, я і скирду могла сама скласти, і корову прив´язати, і навіть косити як-ніяк могла.
Дід з бабою мною пишалися.
А ще була гордість, що на відміну від багатьох однокласників, я і скирду могла сама скласти, і корову прив´язати, і навіть косити як-ніяк могла.
Дід з бабою мною пишалися.
На щастя, мене батьки не змушували працювати на городі.
Але в мене була бабуся, яка змушувала мене робити геть УСЕ! І не тільки на городі, а й по господарству(
Я щиро вдячна своїм батькам, що вони не залишали мене з тією бабусею на всі канікули можливі, а лише на короткий час.
Я тягала воду з криниці ( для корови та й не тільки), вичіщала з під корови, січкарня, сапати, копати, мити безліч банок з молока ( а коли корова тричі в день дає 8-10 л та ще й дуже жодного.. То банок дуже багато ) нагодувати кролів, натерти буряки корови, перебрати картоплю ( свинкам), а потім її потовкти в гарячому вигляді...
Лише негативні спогади про той період (а це все було до 13-ти років).
Я раділа, що на цвях наступила, не могла ходити, та й мене ніхто не чіпав; я раділа, що сапою розсікла собі ( звичайно, що випадково) пальця на нозі...
Отакі радощі.
Але в мене була бабуся, яка змушувала мене робити геть УСЕ! І не тільки на городі, а й по господарству(
Я щиро вдячна своїм батькам, що вони не залишали мене з тією бабусею на всі канікули можливі, а лише на короткий час.
Я тягала воду з криниці ( для корови та й не тільки), вичіщала з під корови, січкарня, сапати, копати, мити безліч банок з молока ( а коли корова тричі в день дає 8-10 л та ще й дуже жодного.. То банок дуже багато ) нагодувати кролів, натерти буряки корови, перебрати картоплю ( свинкам), а потім її потовкти в гарячому вигляді...
Лише негативні спогади про той період (а це все було до 13-ти років).
Я раділа, що на цвях наступила, не могла ходити, та й мене ніхто не чіпав; я раділа, що сапою розсікла собі ( звичайно, що випадково) пальця на нозі...
Отакі радощі.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу