Непогодка• 12 мая 2023
А вас били в дитинстві?
В опитуванні про те, чи можна бити дітей половина проголосували що можна. " Не знаю" то також за насилля над дітьми.
То вас били? І якщо так, то чи б´єте ви своїх дітей?
То вас били? І якщо так, то чи б´єте ви своїх дітей?
показать весь текст
281
0
Всегда считала, что били. А теперь, думаю может только ремень брали, как угрозу. В углу стояла по часу. Была очень послушным ребенком. Во взрослом возрасте спрашивала отца зачем наказывали, отвечал за истерики. Только после рождения 3 ребёнка поняла за что меня били. Родителей очень люблю.
3
Потому и были без проблемные)) вас любили правильно)) а вот если ребенок становится не выносим, значит родители потеряли контакт...
Ні. Я до психотерапевта вже після пішла. Коли зрозуміла, що запхати кудись подалі вже не вийде. Спровокували інші обставини.
1
Я не хочу общаться с матерью, а к психологу хочу закрыть свои обиды ...
Да и психолог скажет что мы не обязаны с ними общаться. Зачем? Чтобы опять слушать ты не такая, сякая, а тебе давно не 15. И ты не обязан это слушать
Да и психолог скажет что мы не обязаны с ними общаться. Зачем? Чтобы опять слушать ты не такая, сякая, а тебе давно не 15. И ты не обязан это слушать
2
Тогда мне так не казалось, да и сейчас не скажу, что прям какую-то травму мне оставил и прутик, и процесс его выбирания своими руками.
Мати мене била, вважаю незаслужено. Я була дуже спокійною дитиною. Зачасту била в підлітковому віці, коли спізнювалася додому на 30хв.
Я сину до років 5 могла дуже рідко по сраці дати, бо тільки так вгамовувався при дуроіграх, які могли завершитися травмою.
Доньку не била.
Але зараз їм 13 і 9 років - то коли зчепляться битися та сваритися на всю хату, то можу на нервах їм дати по сраці кожному. Вони не ображаються, такі в нас розгони по кімнатам з ними)) син вже вищий і більший за мене
Я сину до років 5 могла дуже рідко по сраці дати, бо тільки так вгамовувався при дуроіграх, які могли завершитися травмою.
Доньку не била.
Але зараз їм 13 і 9 років - то коли зчепляться битися та сваритися на всю хату, то можу на нервах їм дати по сраці кожному. Вони не ображаються, такі в нас розгони по кімнатам з ними)) син вже вищий і більший за мене
Ужас какой, скольких били( я не думала, что это такое частое явление
Меня не били никогда, дочь не бью
В моменты сильной злости и бессилия пару раз ударяла стену, кричала, но физическое насилие - нет
Меня не били никогда, дочь не бью
В моменты сильной злости и бессилия пару раз ударяла стену, кричала, но физическое насилие - нет
3
О, мені вже в дорослому віці за спробу поговорити про дитинство, вискащали яка я була гуляща і невдячна донька. Мій чоловік є моїм першим чоловіком при цьому. І це було вже в 23 роки. Я не пила, не гуляла. І навіть не зустрічалася з хлопцями в школі. Та й в університеті також
Ні. Робота, відносини з іншим чоловіком ( я розлучилася коли діти малі були) , переїзд в іншу країну, війна, втрата опор, завеликий тиск на мене . Все разом.
Била мама, очень ей благодарна.
Я б сама себя тоже не выдержала. С мамой отношения отличные всю жизнь.
Мои тоже получают за дело.
Я б сама себя тоже не выдержала. С мамой отношения отличные всю жизнь.
Мои тоже получают за дело.
Я тоже пыталась много раз поговорить о детстве. И тоже часто слышала подобное как у вас. Но пришло время, и мама извинилась. С ее слов - «Я была сирота, я не знала как воспитывать ребенка, воспитывала как могла». Сейчас почти каждый разговор заканчивается словами я тебя люблю. Когда пытается лезть к детям и учить их, спокойно говорю что у тебя уже была такая возможность, а дети мои и воспитывать их буду я. Воспринимает нормально в большинстве.
4
А це я не запитувала яка сім´я при цьому. Ви ще більше здивуєтеся, що це не сім´ї маргіналів, алкоголіків. Це в більшості інтелигентні люди
А я була гуляща)) пила й курила, хотіла бути крутою як всі, в селі. А мама( вона вчитель) мені казала я розумію що зараз дівчата рано буває починають цим займатися, я все розумію і ти можеш запитувати все що тебе цікавить. Коли вони випадково дізналася що я вже того майже в 17 років, ох що я чула, мене місяць звали шлюха,шлюха йди вечеряти. І її я так надіялася що ти вийдеш заміж не займана((( дуже педагогічно...
А оці мовчанки по декілька днів, і зачиненими на замок дверима. А тепер чого ти не хочеш зі мною спілкуватися, і не пускаєш до себе жити....а й дійсно чого)))?!
А оці мовчанки по декілька днів, і зачиненими на замок дверима. А тепер чого ти не хочеш зі мною спілкуватися, і не пускаєш до себе жити....а й дійсно чого)))?!
У вас навалилось кучу жизненных проблем, вы пошли к психотерапевту и дружно решили что это родители виноваты с детства?
Психологи вообще учат кого то нести ответственность за свои же поступки, а не искать виноватых?
Психологи вообще учат кого то нести ответственность за свои же поступки, а не искать виноватых?
1
1
Просто поговорит хочу с вами. Ничего более.
Ведь если разобраться жизнь ваша, поступки ваши, последствия ваши, почему виноваты родители?
Ведь если разобраться жизнь ваша, поступки ваши, последствия ваши, почему виноваты родители?
Мода странная пошла, на заработок психологу. Разделяй и властвуй. Сначала дети ходят к психологу. Потом родители, потому что любили детей, а оказывается нанесли травму и дети на них обижены.
2
Ответ дляvikinguryonok
Ваші ще маленькі. Моєму через місяць 11.
Він все це про роботу і заробіток знає.
Але без нагадування не відірвеш від телефону.
Сідає за уроки тільки коли телефон забрала.
Тільки що прийшлось телефон забрати, щоб на тренировку по боксу пішов.
Бити його не доводиться, але я втомилась бути надзірателем і телефонозабирателем.
Сім´я не повна, ми без папи. Може я йому не авторитет, а може звик, що за нього подумають і все нагадають і спланують
Він все це про роботу і заробіток знає.
Але без нагадування не відірвеш від телефону.
Сідає за уроки тільки коли телефон забрала.
Тільки що прийшлось телефон забрати, щоб на тренировку по боксу пішов.
Бити його не доводиться, але я втомилась бути надзірателем і телефонозабирателем.
Сім´я не повна, ми без папи. Може я йому не авторитет, а може звик, що за нього подумають і все нагадають і спланують
Мы не проводим со своими сыновьями (10,11,14) специальных бесед на тему гаджетов. Мы иногда между собой (чтобы они не подумали, что это их касается) рассказываем истории, приводим примеры из жизни, как складывается взрослая жизнь у людей не умеющих контролировать свои привязанности. Любим говорить о том, как сознанием манипулирует увлекательная игра, реклама, как из карманов выкачиваются деньги, что такое однорукие бандиты и тд. О том как богатые богатеют, а бедные беднеют пока сидят в гаджетах и тд. Вообщем, это наши разговоры между собой и старшими детьми. А пацанов только хвалим. Всегда делаем акцент на их силе воле и восхищаемся их результатами.
2
У меня был очень мудрый отчим. Помню его слова - когда у тебя в жизни все не то и не так, подумай почему? Именно подумай. Не ищи виноватых. Представь что виновата ты. И выход найдено только ты.
Всегда проще кого то обвинить, но что ты сделал для этого?
Знаете, это очень помогает во взрослой жизни.
Всегда проще кого то обвинить, но что ты сделал для этого?
Знаете, это очень помогает во взрослой жизни.
1
Поговорити?) А схоже більше на нав´язування ваших особистих проблем в відносинах з батьками мені.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу