Огірок та Помідорчик• 21 мая 2023
Чому деякі люди проживають своє життя в кайф, а інші пашуть без спину?
Дивлюсь відомого блогера з Крима, який закоханий в природу Крима і взагалі любить природу всією душою. В 2014 році переїхав з Луганська на ПМЖ в Судак. І з тих пір щодня знімає відео своїх походів в гори, заповідники, показує дикі пляжі шаленної краси, знімає під водою. Очевидно, що він кайфує від своєї справи; гармонія в його душі читається із всього. Сьогодні йде по лісу і вимовляє, що тут він дихає цілющим повітрям на всі легені. І справді, чому він ЗМІГ жити в гармонії з собою, по- природньому, в постійному русі на лоні мальовничої природи, а ми - ні? А ми сидимо в душних офісах в статичних позах і з мрією про щорічну відпустку? Наші тіла слабшають від неприроднього стилю життя і дефіциту чистого повітря. Ви маєте ідею змінити свою роботу на мега цікаву і приємну для душі?
показать весь текст
4
78
0
Мою роботу можна лише кинути, прийом людей не буває віддалено.Сижу в офісі, а люди приходять до мене. Якщо покину професію, то буду ніким.
Я не именно про вашу работу. Можно сменить работу. Много людей работают удаленно. Возможно, переучиться для этого, или заняться чем-то другим. Вы сами делаете выбор
1
Все можна але це не завжди раціонально, практично і розумно. Якщо в неї нормальний дохід, а на її утриманні дитина, то навчатись і ламати своє життя не завжди має сенс.
Дивитись блогера, там він показував як серфери півроку працюють, потім на півроку їдуть до океану. Ви готові так? Або шукайте можливість працювати віддалено
Так человек несчастлив. Причин не делать можно всегда найти кучу. И это будут весьма разумные оправдания, но какой в этом толк, если ты не счастлив
Автор, те, чим ви наділяєте ті блогерські відео, то тільки ваше сприйняття. Я вам таких відео можу у селі назнімати вагон. Як я дихаю на повні груди, навколо природа, не працюю і кайфую. Але ви навіть не увляєте що за лаштунками мого життя.
2
1
Короче, автор, ви бачите гарну картинку... це ще нічого не значить. Опановуйте нову професію, щоб віддалено працювати
Нет конечно. Но у меня есть ответ на вопрос автора. Почему люди не живут в кайф, а пашут? Потому что бояться что-то делать, не хотят терять то, что есть, банально лень, хотят на блюдечке. Как бы никому из нас ничто не мешает. Но для этого надо как-то убрать свой страх и вылезти из своего болота.
2
100% , я сегодня решила, что нужно ехать с ребенком на отдых. Я так хочу, я давно хотела. Все будет так как Вы того хотите, как настроите так и получите.
1
Взагалі не так. Пояснення ваше ну дуже просте і примітивне. Більшість впирається у відповідальність, яку треба нести, яку обрав, свідомо чи несвідомо. Все що відбувається сьогодні наслідок прийнятих рішень вчора.
1
Да ладно. Приведите пример, в чем безответственность, что либо изменить, чтобы не ненавидеть работу с 9 до 6? Перейти в другую сферу, например? Выучиться? Пробовать и найти более прибыльное, но менее трудозатратное дело? Зарабатывать в кайф?
У меня есть ответ на этот вопрос для себя лично.
У меня есть ответ на этот вопрос для себя лично.
С чого такі висновки? Я покинула професію , але я не вважаю що я стала ніким. Ви завжди можете знайти кращій варіант для себе…
Обычно проблема в том что не уверен в будущем, не знаешь как оно будет, а когда ребенок на руках - очень сложно решиться на такие изменения.
Когда сам, то да, намного легче
Когда сам, то да, намного легче
2
А зачем так рубить с плеча? Есть возможность учиться по вечерам, выходным. Пусть дольше. Потом пробовать зарабатывать, например, на фрилансе. Но это будут уже конкретные действия в направлении мечты
1
Життя та реальність вона в кожного своя.В когось вона ситна сьогодні з курортами і свободою, в інших з втратами домівки і близьких. Хтось втрачає роботу, імігрує, а хтось віщаї як просто в 40+ (до прикладу) перевчитись і знайти нову, гарну роботу.Хтось воює, а хтось на порадниці строчить. Тому ваші відповіді для всесвіту і людей пусті і непотрібні.))
Шо значить рубіть з плеча? Вона за порадами, у пориві, стати щасливою завтра звільняється, що далі? Пробовать можна шо завгодно, навіть варення варити але не факт що їй за заплатять. За що вона має жити поки буде пробувати? Хто її буде утримувати пока вона буде робити ті конкретні дЄйствія? Ї коли її тим займатись якщо вона працююча мама і ще невідомо чи чоловік там є.
1
Да, своя. Мне почти 40. И я переселенка с мамой 70 лет и 6-летним ребёнком. С мужем не развелась, но не живу с 2019го. Последний раз я видела от него 800 грн в феврале 2022. У меня нет сытой жизни, нет курортов, я не была заграницей. Я арендую жилье. И я свободна. Не шибко богата, вообще не богата, но свободна. Работаю на фрилансе. И прямо сейчас изучаю новую профессию. Вам ли мне говорить про мои пустые и ненужные ответы? Ну ок, не читайте их, я автору писала
Так чому ви радите автору змінювате те, що може й так дуже добре? Нам подробиці в принципі невідомі. Але людська сутність в тому, що людина завжди чимось нездоволена. Абсолютного застя не існує.
А как вы все успеваете?
Я на удаленке, но ребенок со мной 24/7, и кроме как работа, ребенок, быт, немного погулять и сводить на кружки - я не успеваю ничего.
Учится даже если есть полчаса - сил на то чтобы запоминать что-то - нет.
Я на удаленке, но ребенок со мной 24/7, и кроме как работа, ребенок, быт, немного погулять и сводить на кружки - я не успеваю ничего.
Учится даже если есть полчаса - сил на то чтобы запоминать что-то - нет.
Я как бы не советую. Я просто отвечаю на вопрос, почему так. Одни боятся, другие делают, вот и все. Я ненавидела до рвоты работу в офисе. Я с пн по пт дни в календаре зачеркивала. Это жизнь? У меня есть высшее образование, но я по нему не работаю уже 12 лет. И стать фрилансером меня кстати вынудила война. Ещё в 2014 я себе сказала, что мне нужна работа без привязки к месту, потому что к нам чудом тогда не дошла война. Абсолютного счастья нет, но есть нормальная спокойная жизнь, какую я живу сейчас. Я не просыпаюсь с мыслью, когда же закончится этот день, как было когда-то. Чтобы так было, надо просто что-то делать. Потом вселенная сама поможет
1
А, ну возможно.
Но реально, если сам с ребенком и без чьей-то поддержки, то менять профессию - это подвиг для меня
Но реально, если сам с ребенком и без чьей-то поддержки, то менять профессию - это подвиг для меня
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу