БолеИменее• 07 июля 2023
Украина - мой дом!
Не баньте за тему, по факту она правильная. Посмотрела я видео, где вернулись наши пленные и один из них падает на землю и радуется, что он в Украине. Моя маленькая история. Я 95-го года рождения. Когда мне было 11 - поехала в Словению, если не ошибаюсь, то через Венгрию. Пробыли мы там группой 14 дней, обратно возвращались на автобусе и я очень ясно помню это чувство, эту радость, это окрыление, когда мы заехали на территорию Украины. Мне было 11, но я так радовалась, что я наконец-то на нашей земле. Я смотрела это видео и понимала его чувства, только он побывал в аду, а я просто в лагере для детей.
35
1
24
0
Ми коли з окупації вибрались, всі плакали в автобусі коли нарешті на наступному блокпості наші прапори побачили і нашіх військових
37
Ми в дитинстві багато їздили з колективом, і щоразу, перетинаючи кордон, співали хором ’Україну’ Петриненка) Досі так роблю)
17
Так я будучи ребёнком и ничего не понимая чуть ли не рыдала, когда автобус заехал на нашу территорию, а я представляю как этому мужчине, который был в плену. Я ни в коем случае не обесцениваю его чувства.
19
Вот я выехала из окупации . Потом узнала что мои знакомые , люди не бедные , бизнесы все дела … вернулись в окупацию… Потом в Крым жить …поехали живут радуются . А у меня до сих пор не проходит шок ?!) а как так ? Мы же в Есин из одного города вместе хлебнули горя … Как они там ? Как жизни радуются и отчем они говорят с окупантами? Который день понять не могу . В шоке …
6
А його пісня Про пісню! 
...Нам дано будувать мости
У незнанії світи.
І додому, де вірно ждуть
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг.
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.
...Нам дано будувать мости
У незнанії світи.
І додому, де вірно ждуть
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг.
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.
4
Я раніше, до повномасштабного, з-за кордону поверталась у трохи депресивному стані. Казала - прощавай ідеальна дорога, привіт корови на дорогах. Я - з тих, хто від першого прильоту вхопила дітей і дреманула за кордон зі спокійного регіону. Все за свій кошт - для зміюк. Абсолютно не шкодую про це. Звичайно, незабаром повернулась. І це було перше повернення у моєму житті (а за кордоном я бувала дуже багато разів, у 6 чи 7 паспортах сторінки закінчувались і я робила новий) коли я на паспортний контроль підійшла у сльозах та соплях від фрази прикордонника, який дає папірець про кількість людей у машині ’Доброго дня’ Мене реально порвало вхлам. Ось навіть зараз - пишу та реву. Україна - рідна. Місце Сили.
17
1
А мы когда с семьей возвращались с путешествий очень были рады оказаться опять дома,в Украине .Она самая-самая...Не представляю как можно жить на чужбине..А пленные ..жаль их до ужаса.Я даже не представляю что чувствуют они и их родные
8
В мене також є колишні родичі та колишні друзі, які не дивлячись на статки та майно в Україні та за кордоном залишаються у рашці. Так, вони проти війни і ненавидять путіна, але......не мені судити. Але прийняти я це не можу. І колишні відносини між нами вже неможливі.
1
Земля під ногами жива, енергія - тіло памʼятає, мурахи по шкірі йдуть , сльози виступають… Наша рідна ненька, земля , Україна
11
Я навіть коли в літаку лечу постійно в мужа питаю чи ми вже в просторі нашої України ) і от коли ти вже в повітряному просторі нашої землі якось одразцьумиритворяжшся чи що )
1
1
4
Це Леонід Биков так чудово зазначив...До речі, читала давно, що в госкіно не хотіли цей фільм випускати і сцену про Україну вирізати хотіли.. Але Биков наполіг і сталося Диво
4
И у меня так было, помню то чувство. До слез.
А сейчас нет. И после войны нет. Как-то даже не думала, что так заденут характеристики, которые раздают выехавшим. Понимаю, что это будет на детях клеймо, как на ’донецких’. И не могу.
А сейчас нет. И после войны нет. Как-то даже не думала, что так заденут характеристики, которые раздают выехавшим. Понимаю, что это будет на детях клеймо, как на ’донецких’. И не могу.
у знакомой сын вчера вернулся из плена среди этих ребят, год и два месяца, непередаваемые чувства за них. Не представляю что они почувствовали вступив на свою землю
13
Здоровья и долгих лет!!
Україна наша сама найкраща і наші люди !Наші воїни найкращі,найсміливіши !Я молюся за них!!!Моя віра непохитна !Я ніколи непробачу кацапам !Вони отримують сповна !!!Теж були в окупації ,бачили все на власні очі і до кацапів огида,гнів,брезгливість назавжди!!!Я вважаю винні усі кацапи і ще ніколи не зрозумію клолборантів .Вважаю покарати треба кожного !
7
Правилами форума запрещено оскорблять других форумчан, как бы Вам не нравились их ответы.
Если бы Вы понимали, в каком аду он побывал, то Вам бы и в голову не пришло Ваше детское воспоминание
2
Передайте знайомій,що ми молилися і молимося за кожного бійця!Я буду до кінця своїх днів молитися за їх життя,щастя і здоров’я !Вони наше все !!!
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу