Народженні в 80х- 86х роках.

раз ездили со своей готовкой, без столовки. сочувствую маме. плитка, мешки с продуктами... тот ещё отдых.

Так в селе в 90-е была вся еда, наоборот, городским намного тяжелее было.

Центральної.

83 яка гуманітарка? я про таке не чула. Їжа була завжди(дві дачі де пахали(зараз чоловік хоче дачу я ні-хоч і розумію що він для відпочинку хоче. , Не шикували але навіть у 5ть років банан десь роздобули батьки куштувала.Батьки тато робочий мама інжинер. Не лакшері зп в них. Море кожен рік їздили в серпні з батьками і табор літній. Усі путівки давали їм на підприємствах кожен рік море - блата ніякого. За все 40 лет - без моря только тот год и єтот- ненавижу русню за все

У моего мужа двое детей в семье, на море не был не из-за бедности, а потому что родители первое поколение из деревни, таки все отпуска на огороде проводили. Брат мужа так и продолжает, ему нравится, а мой муж 25 лет в первый день отпуска - на море, на работу прямо из поезда. Только эти 2 года дома сидим(

Так хотелось чтобы такое было в 80 90 тих а сейчас жизнь прошла, возраст не тот.

Теж з простої сім´ї, де мати тягнула двох дітей сама. Море було, не кожен рік, одяг був з секонду, але в 14, я навчилась шити по журналу Бурда, все стало в шоколаді. Купувала в секонді за копійки і перешивала, щей заробляла цим. Працювали гуртом на городі, але тоді багато так виживало. Вступили самі до столичних вузів, причому на той час, непоганих, я з другого курсу працювала в іноземній компанія, об´їздила півсвіту. На п´ятому, купила малесеньку квартиру в передмісті Києва. Потім закінчила друге вище, пройшла в Нідерландах магістратуру. При цьому було особисте життя та діти. Зараз молоді легше, але, щоб чогось досягти, треба наполегливо працювати, бути гнучким та відкритим. Доречі, мама моя перевчилась, зараз має непогану прибавку до пенсії, займаючись тим, що подобається. Сестра теж, в іншій країні. Вважаю, що той час, навчив нас не стійкості та сміливості, ми легше виходимо з зони комфорту, аніж молодь.

Многим нравилось и нравится.

О, а в мене мама працювала інженером на заводі. Жодного разу в дитинстві не була в таборі, бо повелительки путівок вирішили, що якщо є бабуся в селі то табір не тра 😒

не шиковала в детстве, но прям такой караул-караул начался во время ковида, а потом война.
То есть это последние 3 года, а не всю жизнь. Верю, что скоро будет праздник и на нашей улице.

Ой, камон, не читайте совєтських газет до обіду.
Прям всі, прям звичайні)
Зараз почнеться - «то ваші батьки крутитись не вміли», щоб кому треба - занести, кого треба - підмастити…
то не так працювало, як нині легенди ходять.

А еще были соц гарантии- больничный, путевки в лагерь для детей, не проблема устроить ребенка в детский сад. Да, может это была иллюзия социализма, но оно работало до попы до времени. Посыпалось конечно потом все, это логично

Моря і Карпати були від школи кожного літа. Від всіх заводів був табір, не Артек, але якийсь місцевий в лісі біля річки по профсоюзу.
Одяг, ну в кінці 80-х можна було дістати індійські джинси і венгерські кросівки і без фарцовщиків, це продавалось у воєнторгах.
Автор, ваші батьки може просто складали гроші на книжку, і тому не могли купити вам нічого? Так жила більшість.
80-ті вже не були таким совком, як 60-ті. Я з простої сім‘ї з невеликого міста, якщо що.

Да хоть 100 раз пиши, все равно найдется волшебная, которая напишет про свое детство при маме в торговле или папе директоре завода

Ви нічого не втратили в тих лагерях)))

Я 84 г.р Мама, чтоб купить мне, новорожденной, одеяльце, занимала очередь с вечера. И это облцентр, а не село
У меня все

85 р, як же хотілось барбі)) а взагалі норм дитинство без цих гаджетів, гуляли сутками, їсти було що. На квартиру і машину самі вже заработали. Так, ковід і війна зіпсували життя, ну нічого, багато чого ще буде

82 года. Нормально питались. Море было, ибо жила в Одессе. Лунопарк, зоопарк. Детство было счастливым

або у Північній Кореї

Дійсно?) з телятками гралась, поки бабуся корів в колгоспі доїла)

Моя мама была уборщицей на заводе, а папа водителем. Мы нормально жили

Раніше життя було робота тяжка і копійки зарплата

Ну їжа була, я ж написала, що смачної, ковбас, цукерок, м’ясо на свята свинку кололи.

Да что вы говорите)))
Моя мама получала 95. Не уборщица. И завод от Оборонпроммаша.

мама на молокозаводе отдел сбыта. бабушка в универе педагог, папа пожарный, дедушка с нами не жил и не влиял никак - в суде работал.
обычные все. детство - сплошное счастье и хорошие впечатления.

я 80-го, на морі були кожен рік, але умови найпростіші без шику. мама була вчителем, тато хоч і працював при адміністрації але завжди робив по совісті і без хабарів тому мене навіть в школі деякі однокласниці питали чому я так бідно одягаюся. ще памятаю з дитинства це постійна робота на городах. дідусь вважав що якщо людина не працює на землі то вона не живе.. тому ми пахали всі ))) ввжаю що в дитинстві я своє отпахала ))) вирісла в смт, але живу в Києві зараз і вважаю що я дитина міста. ) в селищі мені некомфортно ) непогане було дитинство, свої овочі, ягоди.. а по іншмим питанням.. так нам не було з чим порівняти особо. це я потім почала помічати різницю між такими як ми і тими хто гарно влаштувався. ось ще що яскраво памятаю: коли почали зявлятися шоколадки типу марс, снікерс, батьки куплять 1 шт і дялимо на 4 кусочки, дітям звісно трішки більше кусочки. і у мене була така мрія що я виросту і куплю собі мішок улюбленої шоколадки )) цікаво все це згадувати. наче в іншому житті було це все..

А нас в лагерь отправлял спонсор школы. Была два раза, на третьий сказала ни за что)) Не вписалась я как-то там в коллектив, а ворой раз еще и руку сломала.

Ще була Сінді, але Барбі хотілось більше. Я недавно дивилась купити по акції і закрити гештальт)

Потому что путевки «давали» по блату, за взятку или по знакомству. А так-то профсоюз в ноябре мог 50%ю путевку предложить - езжайте))) загорайте)))

Я бы сказала, да меня забанят