ДА да да• 26 июля 2023
Народженні в 80х- 86х роках.
Згадую дитинство, з простої родини без зв’язків, проста їжа, яку не хотілося, одяг з гуманітарки, загнані робою батьки, ніяких морів і відпочинків, потім навчання, сім’я, народження власних дітей, та сама гонка за заробітком, за кращий рівень життя для власних дітей, тільки почало щось налагоджуватися, як не ковід, то тепер ще гірше- війна. І немає кінця і краю всьому. І таке відчуття, що молодість, самий смак життя проходить, що далі, чого чекати? Чомусь такий настрій паршивий. Не життя, а виживання.
показать весь текст
9
22
30
161
484
0
У меня была хорошая одежда из Прибалтики и ГДР, отдыхали в Прибалтике и Крыму, сейчас муж иностранец, живем хорошо, у всех по-разному все
Ответ дляНевісточка ж
Я бы сказала, да меня забанят
Скажите анонимний бан снимут и будете дальше писать
2
Я 82 рн. У мене було море - профспілкові путьовки. Вони були у всіх на той час: море, Карпати, Миргород, просто на бази в області. Їжа проста, смачна, подарунки на НР і дн, купа родичів, всі спілкувалися одне з одним. Одяг був як у всіх - частково самошитий, частково віддавали, частково купували. Дерев’яні сандаліки добре пам’ятаю, з районного універрсаму))) У яких підошва не згиналася)))) Шкільний літній табір теж був.
3
2
При чем тут соцгарантии? Если я пишу, что обычный работяга с завода не мог отправить жену на шопинг в Москву или каждый год отдыхать на ЮБК
3
4
Все це було, крім одягу з гуманітарки в дитинстві. І так, через 3 дні 39 років, є кілька квартир в обласному центрі, це заслуга батьків. Є робота, якою на сьогодні не дуже задоволена. Є амбіції і бажання. Але просто немає сил щось змінювати. Можливо, треба було спробувати пожити за кордоном . Але тоді злякалась, вирішила що ось ще трішки і все скінчиться. Зараз стан такий, що життя проходить повз мене і я все зробила не правильно. Що все краще в моєму житті вже було і інколи приходить думка- навіщо жити ? Я нічого не досягла і напевне не досягну вже. Займаюсь зовсім не тим, про що мріяла. А те, про що мріяла - не розумію, з чого почати навіть. Та і чи є смисл ?Хочеться кращого життя для дитини. Зможу дати їй освіту нормальну . А там сподіваюсь, що вона не буде така інертна, як я.
2
81 рік народження, було море кожного року, починаючи з моїх 2 років, одяг з гуманітарки? такого не було, мама шила спідниці, сарафани, плаття. тато на заводі спочатку в цеху, потім начальник цеху х 86 року, мама референт в товаристві. їжа-тато смачно готував, так, не жирували, але терпимо
1
Например, лампочек и зубной пасты. Дикий дефицит эти вшивые лампочки были. И потому во всех подъездах темень была: их воровали. Только вкрутишь - ее стибрили.
А пасты не было, как явления. Зубной порошок онли. Аж пока турки фреш ап не погнали.
А пасты не было, как явления. Зубной порошок онли. Аж пока турки фреш ап не погнали.
8
Мешков с продуктами не помню, брали с собой консервы, кашу гречневую с мясом в банке, картошку, пекли на костре, разогревали на костре, папа ловил мидий и рапанов, жарили их на костре. Рядом была площадка с душем, туалетом, типа кемпинг или не знаю как правильно назвать и продавали элементарные продукты хлеб, мороженое. Не помню, чтобы кто-то страдал от такого отдыха, нам с братом нравилось, родители были счастливы, всегда готовились к этой поездке и ждали.
2
Знаете, ’Если в детстве у вас не было велосипеда, а сейчас есть Бентли, то в детстве у вас все-равно велосипеда не было’
Думаете, поможет?)
Думаете, поможет?)
1
4
Работяга мав профспілкові путівки. 100%
На родину в санаторій чи на базу відпочинку. На дітей в табори.
На родину в санаторій чи на базу відпочинку. На дітей в табори.
2
1
Ответ дляПолтавська галушка
мне барби так и не купили. в 35 лет начала их коллекционировать. теперь их у меня 200+ 
ой, мені купили в 91 році, тоді мені було 10 років. я ї спала з нею, і їла і в туалет ходила. гралась до 14!!!! років 
4
1
Мама,папа работали,нас двое,папа военный в 24г получил двухкомнатную квартиру,раз в год море, одевали нормально,в школу каждый год собирали все новенькое.сестра часто болела,но лечение и больницы тогда бесплатные были.Ни связей,ни знакомств,родители оба из села,выбились,так как обое работали.
1
1
Я 85- нищета была такая что не передать. Многодетная семья и батя алкаш. Я уже тут как то рассказывала-с первой зарплаты как начала работать кило ветчины купила-никогда до этого не пробовала. В жизни тоже не сложилось-ни денег,ни связей никогда не было-кто из нормального общества с такой семейкой водится будет. Жрать в детстве тоже вечно нечего было. Помню как то наморозили ягод -фруктов в морозилку на зиму,так батя из них самогонку выгнал. Все что в доме было более менее ценного менялось на водку, даже консервы ,закрутки из дома выносил.
14
1
Так всі туди їздили, що тут такого.
Це поїздка в Прибалтику була вау, а в Мск багато хто мотався - тато навіть ковбасу звідти возив, бо в Києві не було такої.
Це поїздка в Прибалтику була вау, а в Мск багато хто мотався - тато навіть ковбасу звідти возив, бо в Києві не було такої.
У мене немає важкої психологічної травми через те, що не було Барбі і по психологам не бігаю, як тут придумують собі обідки на батьків) Просто подобається одна лялька у вигляді русалки. Про гештальт написала з гумором
Я 86, мені Барбі купили в 8 чи 9 років, якщо не помиляюся
Таку величезну коробку з лялькою і одягом для неї.
Вона дуже довго в мене була
Тато в мене був водієм автобуса, мама правда була керівником будівельного підприємства (але стала ним вже після розвалу союзу, до того бухгалтером була в будівельному тресті).
На море їздили, їжа була яка завгодно, бо самі її вирощували (мали дачу і город), в 90-ті не голодували
Потім навчання, вчилася на бюджеті
Зараз в мене донька, вже студентка
На життя не скаржимося, я добре заробляю
Таку величезну коробку з лялькою і одягом для неї.
Вона дуже довго в мене була
Тато в мене був водієм автобуса, мама правда була керівником будівельного підприємства (але стала ним вже після розвалу союзу, до того бухгалтером була в будівельному тресті).
На море їздили, їжа була яка завгодно, бо самі її вирощували (мали дачу і город), в 90-ті не голодували
Потім навчання, вчилася на бюджеті
Зараз в мене донька, вже студентка
На життя не скаржимося, я добре заробляю
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу