Як відноситесь к жінкам, які не працюють?

Завидую в глубине души

От мені на чужих також пофіг. Але є сестра, яка майже ніколи в житті не працювала. Зараз сидить на шиї у «гражданского мужа», який не вивозить її трати, купа боргів через це. Він прямим текстом просить вийти на роботу, але вона нічого не вміє і не знає. Мінімалка їй не підходить.

І це стає і моєю справою, бо я вимушена вислуховувати ці скиглення постійно і скарги на чоловіка. Іноді здуру намагались їй допомогти стати на ноги, закривати кредити, але вона з касти «жінка не повинна працювати». Більше такою дурістю не займаюсь, хай сама крутиться.

Это их личное дело, такая же позиция что кто носит, кто какие делает или не делает татуировки и ТД и тп

Без разницы, но вот соседку жаль. Она никогда не работала, привыкла к хорошей жизни, муж рано умер в 52, бизнес рассыпался, первых года 3 жила на сбередение и продала машину мужа, деньги основные были в обороте. Живет тем что сдает вторую квартиру с дочкой и внуком, до войны 8 тыс сдавала. Дочка тоже никогда не работала и была на содержании у папы. За 5 лет постареоа на 15, то всегда с маникбрчиком и укладочкой, а тут по ходу срвспм раскреилась, седая ходит, даже не краситься...
Я просто приввкла с детства, что рассчитывать можно только на себя, поэтому без раьоты себя не вижу. Правда и работу очень люблб, интересная.

Я думаю, что если бы у всех была финансовая независимость и возможность не работать, то именно работать в плане пахать, мало бы кто работал, просто нашли бы занятия, дело по душе. Только именно небольшой процент у кого это по душе заключается в трудоголизме пахали бы.

А чого її жаліти? Хіба це не очевидно, що чоловіка може в будь який момент не стати? Вона сама себе поставила у повну залежність від іншої людини, при цьому будучи з двома руками, ногами і головою на плечах.

Отношусь нормально, сама такая)
С 17 до 33-х лет работала, потом родился ребенок , потом инвалидность сына

Личное дело каждого где вариант ?
От обожаю когда левые люди считаю что и кому ты должна а нах не сходили бы эти люди ?🤣

Мне все равно, что там у других женщин)
Сама не работала совсем первые 4 месяца после рождения ребенка, а остальное время - в свое удовольствие
Всегда дедала это потому что мне интересно, за финансы отвечали сначала родители, потом муж

А яке ваше собаче діло до цього? Ви з села?

А у Вас власної думки немає?

Аналогично. Это чужой выбор и чужие возможности и смыслы. Меня это не заботит и не касается.

Норма тут може бути одна -якщо це влаштовує конкретну жінку.

По-різному. Наприклад є родина, які ще в чотирнадцятому переїхали, дитині 9 років, працює лише батько. Важко, бо квартира в оренді і жодної близької людини, хто б підтримав чи допоміг з дитиною. Ще 3 роки тому мама готувалась вийти на якусь роботу, розраховувала на ГПД, але не склалось. Тут я підтримую, що жінка не працює
Друга історія - в них другий брак, їх діти живуть з колишніми, діти вже відносно дорослі. Вона не хоче працювати, його дохід забезпечує їх повністю та ще він дає грошей на свого сина та інколи донці другої дружини. Норм? Вважаю так.
Третій випадок: він був на підйомі в 90-і, вона пішла з роботи. Потім він декілька разів поспіль прос*ав бізнес, продав квартиру та машину. Вже більше 20 років на орендованій квартирі, грошей не вистачає, він зараз вже отримав інвалідність по діабету (часткова ампутація ступні, одне око не бачить). Вона так і не працює і не збирається. Доросла дитина вже від них зʼїхала теж на орендовану квартиру. Але весь час її не відпускає думка як її батьки будуть жити, як батько не зможе працювати? Ось тут я не підтримую те, що жінка не працює.
Тому важко сказати добре чи погано як жінка не працює

Станьте инвестором и стыд пропадёт.
Инвестор легко может позволить себе быть ещё и домохозяйкой)))

Отлично отношусь
Это не женщины или что? Почему к ним надо как-то по другому относиться?

Пофиг, если мне не нужно её содержать

Плохо. Женщина должна всегда работать.

Я с 17 лет проработала 19 лет + декрет, с началом полномасштабной войны не работаю, мне нужна переквалификация полная, моя работа закрылась, могу выйти на пол дня разве что в Макдональдс или уборщицей, так как нужно ребенка в школу водить и забирать , плюс уроки дистанционно зимой не велись практически и был месяц каникул, не с кем оставить ребенка, постоянно в поиске работы онлайн, да я не работаю 1,5 года, но в чем моя вина? Я очень хочу работать. Потеряла руководящую должность

Меня пугают такие истории как жена говорит, что коллектив токсичный, она уже не вывозит, а муж ее не поддерживает и говорит, что ничего, терпи, слетай с котушек пока не найдешь другую работу. Вот это реально стремно.

Я к ним отношусь 😂

Женщина никому и ничего не должна
Вы конечно можете за себя решить и работать всю жизнь

Що против села маєте?
Цікавлюсь, як люди вважають.

Є, я проголосувала.

Смотря на некоторых коллег, то некоторым лучше бы дома сидеть. Если меня не касается лично, то все равно.

В мене аналогічно. В декреті 3 місяці і відчуття повного обезцінювання себе(

Если иметь частный дом ,огород, хозяйство,мужа и детей,то можно и не работать ...когда??
А если в городе,в двушке,подработки нет ,то что делать?в соц.сетях деградировать?

Конечно,есть ещё здоровье,свое или детей,тут тоже можно как бы не работать...
А если отвечать на вопрос,то какое мне дело кто как проживает жизнь?

Нормально. Кожному своє.

Якщо є можливість не працювати, то чому б і ні

Вот, чому?
І чому деякі вважають, що непрацююча жінка деградує та стає нецікавою?