Ви також би хотіли, щоб дітей з РАС ізолювали від суспільства?

А вы пробовали ту инвалидность в Польше оформить? Мои знакомые уже год добиться ничего не могут. Ждите там, ждите тут…

А кто сказал, что этот ребёнок сможет жить без опекуна и без родителей самостоятельно ?Если его никто под опеку не возьмёт он и не будет ходить в магазин.

Ой, где это вы так жили, классы по 9 человек.....

Какими , блин, требованиями? Сопровождать в магазине ребенка, неумеющего себя контролировать? Это какое-то страшное дело, из - за которого мама повесится? вы специально пишите чушь?

Може, і не викинули би заради такої фігні. Побоялись би, що він може і відповісти, або потім помститися.

Т.е выгребать должны всюду и везде нормальные?
Они по умолчанию всем должны???? А если сопротивляются,то вме ,ярлыки вешаете???
Где ваша толерантность ???

У нас еще много теток скандальных, неидеальных и неправильных. Портят картину идеальности. Надо им всем таблеточки тоже))))

Хм, а може краще концтабори тоді створити для «аутистів»?

Якщо ми зараз почнемо всіх, наприклад, рудих дітей, ховати по домівках або відправляти в спеціальні заклади для рудих, то через 30 років буде таке саме відношення і к рудим.

О, вот кто орет на площадке ’не подходи, он больной!!’

Ага. Рудий-рудий конопатий убив дідуся лопатою? Це теж не ново, вибачте. Я вам написала, що люди мають на увазі, коли чують РАС. Для абсолютної більшості це люди з низьким інтелектом, непередбачуваність агресивно -небезпечні. При славному союзі іншим діагнозів і не ставили. І батьки зі шкіри пнулись, щоб і не поставили, навіть якщо проблеми видно було неозброєним оком, бо з такою бумаженню на дитині модна було ставити хрест відразу. І вчився в нашому класі такий хлопчик, і ніякого діагнозу в нього не було - батьки дали нехилий хабар за це союзу давно немає, а звички то залишились

Больше всего смущает, что там не будет своего жилья. И стресс при переезде, особенно для детей.

РАС різний дуже. Інтелект може бути і високим. Агресії може не бути. Мій взагалі не агресивний, його можуть вдарити, а він не розуміє що це, я його зроду не била. Взагалі такий що втикне в телефон чи книжку і сидить собі.

Я вкурсі. Більшість людей, які ніколи цим питанням і не цікавитись - ні. Мало того, дуже багато родин виховують таких дітей. Як нормальних. Без діагнозів і ’підходів’. Ну дитина трошки дивна, то і щр? Переросте..тому при слові рас уявляють саме таких, як я описала. Люди не інформовані. Все банально

У нас чомусь взагалі люди ні в чому не поінформовані, чорношкірі їм не так пахнуть, ВІЛ - бояться спілкуватися, повні - взагалі ппць, ніби то і не люди, ненавидять виїхавших, залишившихся, бідних, багатих. Дуже багато у нас страху і ненависті.

У нас чомусь взагалі люди ні в чому не поінформовані, чорношкірі їм не так пахнуть, ВІЛ - бояться спілкуватися, повні - взагалі ппць, ніби то і не люди, ненавидять виїхавших, залишившихся, бідних, багатих. Дуже багато у нас страху і ненависті.

Ну що я можу сказати... Мене оточують нормальні люди (восновному). Я не чекаю від них того, що вони не можуть дати - вони відповідають мені тим же. Люди різні. Ви хочете від них терпимості, то чому настільки нетерпимі до їх вад?

Ну що я можу сказати... Мене оточують нормальні люди (восновному). Я не чекаю від них того, що вони не можуть дати - вони відповідають мені тим же. Люди різні. Ви хочете від них терпимості, то чому настільки нетерпимі до їх вад?

Напишу з приємного, познайомилися у друзів з парою хорошою, почали дружити, так вони подружилися дуже швидко з малим і навіть пропонували посидіти з ним день, щоб ми з чоловіком могли погуляти, сходити в кіно, рестік чисто вдвох, відпочити. Ми не скористувалися пропозицією, бо незручно було, але приємно все ж таки. Але у нас така нефорська тусня, тому я не знаю, чи це виключно неформали так вільно ставляться до тих, хто інакший.

Успркоительное 5му как мертаому припарка )))).
Он орал, потому что дети с аутихмом тмеют многотфобий страхов
Мой сын боялся транспорта. И и неготнарушена сенморика. Обысный звук электрички вызывал в нем дикий страх, плюс - много людей, для аутистов это дисеомыорт. Он не мог себя контролтровать, это не избплованность и не вседозволенность. И вот в том числе для того, чтобы преодолевать фобии, нужно было все же ездить и в транспорте и находиться мрнди людей. Чтобы идти вперед в развитии, а не скатыааться до уроаня Маугли. Я понимаю недовольмтво людей, но прошу тоже понимания в овет. Это деймтвительно расмтройство психики, а не черта характера, но многое в поведении поддпется корректировке. У нас многое получтлось преодолеть,, ттт. Хотя о норме речь никогда идти не будет ( конкретно в нашем случае).

нет конечно никто ничего не купил ,а мамаша вела себя так вроде ничего страшного, и сказала ой извини это мы заигрались, нам действительно пора когда я стала одеваться и собираться уходить мне позвонила перед этим сестра при них, мы собирались по своим делам , а этих гостей пришлось прямо выпихать с дверей этот ребенок малохольный еще смотрел что ухватить с собой и начал тянуть зонтик в коридоре

Всі вільно ставляться до тих (і того), що не спричиняє їм незручностей чи проблем. За виключенням людей з відхиленнями. Не може нормальна людина негативно ставитись до того, що її не стосується. Не може погано ставитись до дітей, тварин тощо. Це все люди, яким самим потрібна допомога спеціалістів. Тільки ж вони не підуть. Не прийнято.

Так и выгребают. И в ближайшем будущем будут. Пока какой-нибудь катаклизм не случится, когда выживание человечества будет зависеть от ’нормотипических’ во всех отношениях людей.

Ну дивіться, коли безхатько їде в метро, біля мене, мені не дуже зручно, бо він пахне сильно, і торкається поручня того, що і ми, а я не впевнена, що там немає контактних захворювань, але ж він має право їхати? Тому свою незручність я запхаю у дупку)

Має. Але ж ви близенько до нього не станете? Не обіпретесь об нього? Ручки то потім помиєте? Ну невже ні? Не повірю, вибачте. Ви ж віднесе емь до нього як до безхатька, а не як до пересічного пасажира

Автор, я смотрю на ситуацию с точки зрения мамы нормотипичного ребенка 10-ти лет.
Мы летом ездим в свой дом в селе. В селе два магазина. Ассортимент почти идентичен.
Как и та мама, я учу своего ребенка самостоятельности. В селе, как вы и сказали, все всех знают. И я также учу своего нормотипичного самостоятельному походу в магазин за покупками. И я себе представила, что мой ребенок вернулся и рассказывает, что испугался, что встретил в магазине большого мальчика, который напугал его странным поведением. Я бы своему сказала, чтобы в следующий раз пошел в другой магазин.
И так поступит подавляющее большинство. Вы хотите безопасно учить детей самостоятельности? Я тоже. И так каждая мать хочет. А теперь посмотрите на это с точки зрения владельца магазина. Покупателей при этих раскладах станет меньше и магазин закроется.
Поймите. Я не хочу изолировать инвалидов, но если есть выбор оградить себя и семью от стресса (особенно в текущее время), то я постараюсь.

Я взагалі до людей близько не стану, люблю дотримуватися соціальної дистанції. Але і не буду писати на форумах, щоб безхатькам заборонили їздити громадським транспортом, чи заселили їх до резервацій, ой, сорі, комун.

А якщо кожного дня ви 40-59 хвилин змушені будете їхати з таким пахучим попутником, якому якраз на дистанцію до лампочки і він буде на вас кашляти, спиратись, поцупить щось із кишень? Як надовго вистачить такої правильної вас? Ой, не лукавте. Поливаючи людей лайном не варто вільних очікувати нічого крім лайна. Я взагалі тут ніби в якійсь паралельній реальності. Насправді не бачила безхатьків в метро, як і жахливого ставлення до ’інакших’ людей.