Ви також би хотіли, щоб дітей з РАС ізолювали від суспільства?

Ну от продавчині та хазяїн магазину також вважають, що дитину в 14 років не можна пускати до магазину. Людмила ж каже, а в 24 роки вона також повинна супроводжувати свою дитину в магазин, бо він ’не такий’? А може вона вже помре до того часу, коли йому виповниться 24, що тоді? Нехай вдома сидить? Дітей з РАС треба вчити самостійності, хлопчика (його звати Матвій) вчили ходити в магазин, попереджали, що він з аутизмом і може бути нетерплячим наприклад. Людмила мені особисто розповідала, що от Матвій ходе в магазин, дуже цим пишалась - це для нього неабияких зусиль коштувало. А тепер що? Тримати вдома? Він нічого поганого не зробив.

Нет, я бы не хотела, чтобы этих людей изолировали от общества.
Но я бы хотела, чтобы государство создавало для них специальные программы поддержки, специальные образовательные заведения, службы патроната, реабилитации. А не лицемерно делало вид, что они ’такие же, как все’ и умывало руки просто проталкивая людей с особыми потребностями в общество людей без таких потребностей.

Я розуміла, коли ставила так питання, що цей форум - це зріз нашого суспільна. І стає просто жахливо, бо на мою дитину чекає те саме. І неважливо наскільки він буде компенсований..

Ще раз, мама - директорка центру розвитку. Вона сама - кваліфікований психолог, сенсорний терапевт. Її діти займаються з іншими спеціалістами щодня в центрі. Дитина вела себе не агресивно, нічого не псувала. Він не міг спокійно стояти в черзі через сенсорне перевантаження і міг трогати товари (не псувати!). Він отримує максимальну допомогу, навіть я б сказала більше ніж максимальну. Дитину вчать бути адаптованим в цьому світі, з ним неодноразово ходили в цей магазин, розмовляли з продавчинями, перед тим, як відпустити туди самостійно. Він не зробив ніочого поганого, у нього просто типова аутистична поведінка (не агресивна, повторюю), яку у нас сприймають як шось жахливе.

Зараз вся реабілітація платна. Коштує нам це 8000 грн на місяць.

и 8 дизлайков под вашим постом, я в шоке, люди против чтобы ребенок ходил в магазин сам?

Ще раз, мама - директорка центру розвитку. Вона сама - кваліфікований психолог, сенсорний терапевт. Її діти займаються з іншими спеціалістами щодня в центрі. Дитина вела себе не агресивно, нічого не псувала. Він не міг спокійно стояти в черзі через сенсорне перевантаження і міг трогати товари (не псувати!). Він отримує максимальну допомогу, навіть я б сказала більше ніж максимальну. Дитину вчать бути адаптованим в цьому світі, з ним неодноразово ходили в цей магазин, розмовляли з продавчинями, перед тим, як відпустити туди самостійно. Він не зробив ніочого поганого, у нього просто типова аутистична поведінка (не агресивна, повторюю), яку у нас сприймають як шось жахливе.

так он умеет сосчитать здачу в магазине, понимает слова окружающих, связно говорит?
и зачем ему в одиночку в тот магазин, не пойму. какая необходимость?

Сейчас мне наставят злых смайликов, но увы, так и есть - форум это срез общества. У меня очень специфический круг общения, поэтому прихожу на форум, чтобы не забывать, что живу не в лесу розовых единорогов. Чтобы при выходе из своей ’бульбашки’ в обычный мир не было стресса.

В данном случае, мне кажется, дело не только в том, что мальчик особенный, а и в том, что это подросток (к ним тоже наше общество не особо терпимо), и в том, что дело происходит в селе. Возможно, у вас получится выстроить вокруг своего ребёнка тоже комфортный круг, но за его пределами скорее всего будет то же, что на форуме. Общество меняется, но медленно. 20-30 лет назад все было намного хуже.

так он умеет сосчитать здачу в магазине, понимает слова окружающих, связно говорит?
и зачем ему в одиночку в тот магазин, не пойму. какая необходимость?

Всі коменти почитаю пізніше.
Але скажу, що свого часу мого сина виганяли не лише з магазинів, а і з транспорту, і з лікарень, і з розважальних центрів. Інколи його поведінка була дійсно вкрай складною, але частіше - саме оточуючі були вкрай нетерпимими.
Мені бажали подохнути разом зі своїм виродком, пропонували їздити лише на власному авто і взагалі - не відсвічувати і не псувати картинки життя нормальним людям.

Та останеіми роками ситуація змінилась.суттєво.
Наше суспільство стало набагато толерантнішим.
Ну, або я стала товстошкірою і відростила дзен )))))).
З початком війни, боюсь, все знову відкотиться назад і до людей з особливими потребами знову почнуть сиавитись як до скота (((((.
Вже були прецеденти.
І це є однією з причин, чому ми з дітьми найближчим часом не повернемось в Україну.
До людського ставлення швидко звикаєш....я не хочу, щоб на моїх дітей знову прказували пальцями як на мавпочок в звіринці....

Ні,звичайно,але за ними має бути нагляд,є агресивні.Та й психіатрія вся складна і небезпечна.

Нет, я бы не хотела, чтобы этих людей изолировали от общества.
Но я бы хотела, чтобы государство создавало для них специальные программы поддержки, специальные образовательные заведения, службы патроната, реабилитации. А не лицемерно делало вид, что они ’такие же, как все’ и умывало руки просто проталкивая людей с особыми потребностями в общество людей без таких потребностей.

І що коли вони показали документы з діагнозом поліцаям? Яка була реакція ?

Я серйозно не була готова до таких реакцій. Я саме тому і поставила так питання, щоб все було однозначно - або так або ні.

І чудово, що не торкнулося. Мами особливих дітей злі і зациклені на своїх чадах. Але ніколи вони не стануть нормотипічними.

А кто будет вместо него ходить в магазин, когда родители, уж извините за прямоту, умрут?

Но родители должны понимать, что с такими детками должны работать специалисты. Как пример: дорогая школа английского, учителя не предупредили об особенностях ребенка. Учитель имеет филологическое образование, и нет психологического. а с этими детками должны работать специально обученные люди.

так он умеет сосчитать здачу в магазине, понимает слова окружающих, связно говорит?
и зачем ему в одиночку в тот магазин, не пойму. какая необходимость?

А кто будет вместо него ходить в магазин, когда родители, уж извините за прямоту, умрут?

Естественно. Но можно спокойно своему ребенку объяснить, что этот мальчик особенный и может быть не стоит звать его в игру и т.д. А не демонстрировать свой недоинтелект воплями на всю площадку.

Естественно. Но можно спокойно своему ребенку объяснить, что этот мальчик особенный и может быть не стоит звать его в игру и т.д. А не демонстрировать свой недоинтелект воплями на всю площадку.

Да не особенный, а больной. Почему не называть вещи своими именами

Да не особенный, а больной. Почему не называть вещи своими именами

Не голосовала. Мало данных.Какие товары трогал? Как трогал? Если стекло/посуда, то я могу понять хозяина магазина. Никто за разбитый или испорченный товар не заплатит.
По теме. Рас бывает разный. Есть спокойные люди, может слегка странные, а есть ’тяжёлые’.
Вот тут многие про Европу пишут. В таких темах писали родители детей с особенностями, которые выехали. В Европе детям выписывают лекарства, чтобы они были спокойными. Они не кричат, ничего не ломают, никому не мешают. Вот и вся толерантность.

Я не вважаю, що таких дітей потрібно ізолювати, але да пробачать мене батьки, в класі чи в садочку в групі таких діток з нормальними дітками я би бачити не хотіла. Велика причина - це поведінка...