Як не тримати образу на маму?

Мені 47 років,за всі роки мама ні разу не сказала мені що я гарна,або щось з того,але то таке,я на це не звертаю уваги.Але ситуація на тому тижні мене дуже зачепила.Заїхали з нашою спільною знайомою до мами,знайома каже,дивись яке гарне плаття ,як їй пасує,це про мене.А мама так зі злом,добре що для мене в неї нема часу ,мені щось купити.Мені так обидно стало,бо я це плаття взимку через інет заказала,а в реальному магазині я сама більше півроку не була,бо багато працюю,діти.Раніше я не звертала на це уваги,а зараз так дістало,от не хочу знаю спілкуватись і все,і так завжди у неї все не так, з батьком живуть як кіт із собакою,я їй пару днів не дзвонила, так вона позавчора дзвонить,і з претензією,чого ти мені вже чотири дні не дзвонила,я кажу,а чого ти не подзвониш...Дівчата, як з нею спілкуватись ?У мене два хлопці і я їм завжди кажу як їх люблю, і колись пару років тому сказала сину що моя мама ніколи не казала мені що любить мене,то малий не повірив,каже ні так не буває.Я мабуть просто виговоритись ,бо накипіло.