Начиталась тем про тих, хто виїхав та не планує вертатися. Ті, хто лишається, за що тримаєтесь? Бо знов нагрібає.
показать весь текст
5
5
12
22
235
0
Витрати майже однакові вже
Нерви бережуть , є сили і настрій працювати
У кожного по різному
В кого склалось - в того склалось
Не кожен на то здатен
Не всі директори і в Україні були
Нерви бережуть , є сили і настрій працювати
У кожного по різному
В кого склалось - в того склалось
Не кожен на то здатен
Не всі директори і в Україні були
2
Так я про це і не казала
Але маючи своє житло, це вже мінус величезна стаття витрат
А за кордоном ви його не матимете і великої зп не матимете і в підсумку ще гірше можете жити, ніж вдома
Але маючи своє житло, це вже мінус величезна стаття витрат
А за кордоном ви його не матимете і великої зп не матимете і в підсумку ще гірше можете жити, ніж вдома
1
9
1
Так всі мови вивчити не можливо.
Ну ок, я знаю англійську
Чим вона мені наприклад в Франції допоможе?
Ну ок, я знаю англійську
Чим вона мені наприклад в Франції допоможе?
1
люди і до війни виїздили/переїздили, а тоді набагато було складніше і дорожче. Ні одного не знаю, хто би повернувся, хіба в гості приїздять
1
1
А то ж у нас всі виїжджають в Європу з ідеальним знанням англійської/німецької/чи якої там мови і зразу на суперкваліфіковані роботи.
1
2
Тут у нас великий дім, комфортна дача. У дітей класні гуртки, муз школа, футбол. У мене є розкіш прокидатись вранці з коханим чоловіком. Виїжджала в період паніки в березні минулого року, але повернулась вже в червні і нікуди більше не хочу. Для мене важлива цінність сімʼї, я кохаю чоловіка, він прекрасний батько, носиться з дітьми, жити роками без нього ми не згодні
13
1
поздравляю ее,но не все умеют ногти пилить,и без знания немецкого никакая квалификация не найдется
4
Змінили свої погляди на життя, першочергово -приділяємо час дітям. Наважились на деякі кроки, які до війни все відкладали, бо не наважувались. Можемо виїхати, але в Європу я краще туристом, ніж біженцем. Тут мій дім. Батьки виїхали, тож будь якого часу можемо махнути до них.
7
1
100%!!!
Я тоже из Николаева)
Люблю свой город! Люблю свою страну!
Не выезжали и не собирались!
Все будет ХОРОШО!!!
Я тоже из Николаева)
Люблю свой город! Люблю свою страну!
Не выезжали и не собирались!
Все будет ХОРОШО!!!
2
11
Если честно, то сейчас просто живу, стараюсь сильно не думать обо всем. Скидываю с зп на разные сборы, раньше ходили сетки плести, сейчас нет, зашиваюсь с работой. Не представляю как мужчины на фронте держаться(
7
Выехавших тоже накрывает, все сначало нужно начинать... Ещё язык учить... Но и в Украине той жизни нет уже,что была ...
Всем в общем трудно...
Всем в общем трудно...
9
3
1
Я рік прожила в Польщі з мамою і дочкою 2 клас. Житло було безкоштовне (в селі) і годували. Працюю дистанційно. Друзі там з´явилися і яке не яке життя. Спокійно спали. Але додому хотілося настільки сильно, що я просто плакала вечорами. Мама тут була ФОПом (свій невеличкий бізнес, який закрила після вторгнення). Там мама пішла на яблука....що вам сказати.... уграла здоров´я. Все-таки ми повернулися додому. Через моральний стан абсолютно всіх. Тут у нас своє житло, у мене робота, мама знову потихеньку відкрила магазин, дочка в школу пішла, їздимо на наші улюблені танці, я в спортзал. Я 15 років пропрацювала на нормальній роботі і не змогла змиритися у Польщі з тим, що там я ніхто. Мама так само. Кому є що втрачати в Україні, а кому немає.
Зараз також накриває, шукаю мотивацію. Поки що її не бачу...
Зараз також накриває, шукаю мотивацію. Поки що її не бачу...
2
12
а осінь яка цього року у нас красива, скажіть! Вийду у центр і дихати хочеться на повні груди, бо ми вдома 
11
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу