Дитина не привітала бабусю з ДН

Як вважаєте це нормально?
Передісторія: бабуся робила все щоб дитина була боса-гола в дитинстві, але завжди сюсі-пусі, така "награна любов" на свята, одне лицемірство. Я сама припинила спілкування з нею, але дитину не налаштовувала проти, давала спілкуватись. Він ходив зрідка у гості, переважно ревнував, злився, що іншу онучку балує, а з нього тільки вимагає, звинувачує, а зараз виріс, вже підліток.
Так сталося що ми виїхали до війни, не знаючи що не повернемось ще довго додому і наш улюбленець опинився у бабусі. Син плакав, ніби відчував, говорив вона її угробить, я заспокоювала, щоб не накручував себе, все буде добре... і таки померла тваринка. Деталей не знаємо, але від інших родичів інформація, що не доглядали за твариною. Син дуже плакав, конструював що не давала води і тд. Кричав щоб вона сама здохла(((
Потім ми поїхали додому, у жовтні, були 2 тижні вдома. Вона знала і навіть не написала, не подзвонила йому. Не бачила онука майже 2 роки і ок. Так ми й поїхали назад.
Тепер у бабусі був ДН, він не захотів вітати. Колишній тепер суне сину тел і говорить з тобою хоче бабуся поговорити, наполягає. А син ні в яку, закривається на ключ від нього і психує. Розумію що будуть докори і таке інше. І знаю що йому це буде неприємно.
Як би вчинили? Що б говорили сину в підтримку?
Він зараз як їжак на всіх, але до мене ще через раз прислуховується.