Девушки, кто планирует вернуться в Киев? Давайте поддерживать друг друга.

Приїдьте додому на тиждень, поживіть, діти хай в школу сходять.
4 години у підвалі в укритті вдень і школа уже стає не тою, що була.
Ви скучаєте за життям ’до 24.02.22’ але його більше не існує.
А існують обстріли Херсона роками і загиблі на зупинці, коли снаряд долетів швидше ніж оголосили тривогу.
Є західна частина України (Закарпатська, Чернівецька області) де немає прильотів але є космічні ціни на житло і дефіцит роботи.

Да ничего...) Вы тоже тролите?)

Именно это я сейчас и ощущаю. Блин, так хочу домой, девочки 😢😢😢

Аргумент.

Методичку уже смените с прошлого года. Какое без электричества?

давайте будемо обєктивними. Ніякий в Києві не мрак. Тут навпаки., місцями неначе й віний немає. А ціни ростуть і в Європі.

Мы в Киев(область) вернулись в начале апреля 2022. Я не смогла без мужа выехать. Таким был выбор нашей семьи, держаться вместе. Может быть, эгоистично по отношению к детям, не знаю. Наши дети тоже подростки, но у нас дочки, старшая 10 класс заканчивала в 2022, сейчас студентка. Тогда так же стоял вопрос о ее обучении. Не представляю как учиться в университете, не зная язык. Выбрали оставаться в Украине. Но мы у себя дома, здесь родственники, друзья, нам легче в этом плане. Среди знакомых выехало очень мало, все как-то живут. Стало хуже чем до войны. Все дороже, нет стабильности, страх за жизнь детей во время ракетных ударов. Психологически мне очень тяжело, кажется, что эта война и все ограничения с нами навсегда. Полноценной жизни как раньше у нас нет. Но мы дома, мы вместе, мне хватило месяца у чужих людей, чтобы понять как же дома хорошо.
Знакомые кто выехал с детьми или вернулись домой или мужья уже с ними. Несколько семей в Германии на пособии сидит, жомой в отпуск приезжают.

Ну для нас, например - да...

смешно)) человек из мира фантазий пишет про методички.

Только похороны каждый день, а так вообще все хорошо

у вас нема електороенергії зараз?

Ну да... то ли дело заграницей выбор. Уборки, тяжёлая работа на заводах... супер

Автор, скільки років сину ? Ви впевнені , що його потрібно повертати ?

Надо слушать своё сердце, а не панику и страх ч у ж и х незнакомых вам людей.
Тут масса уже отписалась, что вернулись и рады. Не говоря уже о тех, кто и не выезжал

У них в Сибіру в дєрєвнях і газ не проведений

ну то повертайтеся. Тим більше у вас є до кого

Бажання автора, її спільне життя з чоловіком - то не рахується? Вони повинні тільки приносити себе в жертву, заради якихось перспектив, вигаданих на Порадниці?
Крім усього, діти не хотять жити за кордоном.

Думаю не проблема) Много наших украинок там.

Він ненавидить ту срану рашу за те що вже рік не бачить як дорослішають його діти. Він нас дуже чекає, квартиру орендує таку щоб всім було місто там, сам би вже переїхал бы кудись де дешевше. Але також как і я не може зрозуміти де для них буде краще. Діти категорично настроєні додому.

Ага и все с детьми. Такая себе перспектива для мужика

Я б так не сказала. На днях було прохання порадити місце для оренди на Троєщині з бюджетом 8000-10000. Оскільки я орієнтуюсь по Троєщині, вирішила автору порадити, так от, на Троєщині можна за 9000 зняти двушку на початку з нормальним ремонтом, хороше місце, вглиб масиву навіть трикімнатні пропонували за 10 000, так, не євро ремонт, але жити нормально можна.

похорони по всій Україні. Війна, чи шо. чи десь далеко можна відгородитися від смертей друзів?(
А в тому ж Києві то не так часто їх побачиш. Хіба живеш десь поблизу моргів чи цвинтарів або церков.

я на Мальте живу))) здрасьте)

Мои соболезнования..

Автор попросила поддержать.
Вы выехали - ок, имеете право.
Зачем так рьяно переубеждать других, когда человек уже попробовал и понял, что ей и детям не подходит?
Думаете, именно вы знаете, как будет лучше для автора?
Такие навязчивые переубедители всегда наводят на мысль, что переубеждают в первую очередь себя

Нет. Не все, полно девушек без детей

ну то до чого тут оця вся тема? Ви чоловіка любите? у вас є сім´я. Чи ви чекаєте що за вас рішення приймуть?) це тільки ви можете

Я масажист. Но все мои сертификаты остались в Херсоне. Не до них было. Да и практики уже долго нет. Наверное, нужно куда-то идти вспоминать навыки, обучаться ещё чему-то.
Я не знаю пока.

Печально. Сочувствую.