Тільки не про гроші• 27 декабря 2023
Пост ниття. Позитивним не заходити. Вам буде не цікаво
Рефлексія останніх днів. Ну бо коли ти в опі, то починаєш думати, що робити, як ти тут опинився і як вилізти. Тож рефлексії багато.
Цей рік дуже гарно почистив оточення. Якщо раніше думала, що маю багато друзів, рідні. То зараз залишилася тільки сестра.
Бо виявилося, що коли кума не може накрити поляну і подарувати пару тисяч - вона не цікава. Коли не хочу бути знову жилеткою - не цікаво. Коли виявляється у мене також є почуття і емоції - я також не цікава. Коли не дозволяю рідні самоствердитися - також " якась ти не така стала". Коли тьотя не може дарувати дорогі подарунки - також тьотя не потрібна ні племінницям, ні їх мамі.
Отак і є, коли ти добрий, щедрий і дурний. Чомусь думаєш, що раз ти так, то й до тебе. А виявляється що ні.
Але з іншого боку то добре. Бо простір очистився від паразитів .
Цей рік дуже гарно почистив оточення. Якщо раніше думала, що маю багато друзів, рідні. То зараз залишилася тільки сестра.
Бо виявилося, що коли кума не може накрити поляну і подарувати пару тисяч - вона не цікава. Коли не хочу бути знову жилеткою - не цікаво. Коли виявляється у мене також є почуття і емоції - я також не цікава. Коли не дозволяю рідні самоствердитися - також " якась ти не така стала". Коли тьотя не може дарувати дорогі подарунки - також тьотя не потрібна ні племінницям, ні їх мамі.
Отак і є, коли ти добрий, щедрий і дурний. Чомусь думаєш, що раз ти так, то й до тебе. А виявляється що ні.
Але з іншого боку то добре. Бо простір очистився від паразитів .
показать весь текст
1
6
6
30
72
0
А я завжди тут пишу, що все це кумовство та родичі використовуються заради подарунків та інших ніштяків.
1
так, я вважаю, що у вас багато вільного часу і ви читаєте якихось психологів і запудрюєте голову дурнею, займіть себе чимось
К сожалению, это энергетические вампиры, которым нужны ваши силы
Но если их нет, то своими они не поделятся, так как у них нет их.
Нужно не обращать внимание и искать способы восстановить силы, без людей.
Выше вам правильно писали. Для себя жить, чтоб было настроение.
А добром делится, когда это просто от души и есть натхнення
Но если их нет, то своими они не поделятся, так как у них нет их.
Нужно не обращать внимание и искать способы восстановить силы, без людей.
Выше вам правильно писали. Для себя жить, чтоб было настроение.
А добром делится, когда это просто от души и есть натхнення
1
Навіщо ви зайшли в тему? Я ж прямо в заголовку написала що це не для вас. Чи їжаки кололися але їли кактус?
Ну от тепер вчуся жити так. Тому виявилося і не цікаво багатьом. Ну нічого) головне щоб мені було добре
Думала, я одна така. А нас, тут багато))).Спочатку, був шок від ’відкриттів’, особливо про близьких. Не можу сказати, що забула їх, і не болить, але, так краще і для них, мабуть. Кожен живе життям, яке вибрав собі. Головне, з собою бути чесною і мати душевний спокій, на скільки це можливо.
1
Як то кажуть, війна і труднощі показують хто справжній, а хто коли все добре.
Так, головне бути чесним з собою. А це дає душевний спокій
Так, головне бути чесним з собою. А це дає душевний спокій
1
Дело не в этом.
А в том, что пропало желание общаться, пропала былая веселость.
Живу и радуюсь своей маленькой ячейкой, что все живы и здоровы.
Для того, чтобы собирать гостей и праздновать в первую очередь надо душевное желание, а его нет. Я всегда с радостью накрывала столы, звала гостей, дарила подарки.... не потому что я ’дурна’, а потому, что мне это доставляло удовольствие, Мне хотелось этой суеты, людей в доме, праздника.
А сейчас не хочется. Даже позвонить стало банально сложно, т.к. не знаю о чем говорить. Радостно о чем-то рассказывать подруге, у которой муж на войне, это кощунственно. У меня нет желания рассказывать, а у нее слушать. Еще стала бояться сглазить свое маленькое локальное счастье. Это раньше хотелось делиться им со всеми, теперь предпочитаю сберечь для себя.
А в том, что пропало желание общаться, пропала былая веселость.
Живу и радуюсь своей маленькой ячейкой, что все живы и здоровы.
Для того, чтобы собирать гостей и праздновать в первую очередь надо душевное желание, а его нет. Я всегда с радостью накрывала столы, звала гостей, дарила подарки.... не потому что я ’дурна’, а потому, что мне это доставляло удовольствие, Мне хотелось этой суеты, людей в доме, праздника.
А сейчас не хочется. Даже позвонить стало банально сложно, т.к. не знаю о чем говорить. Радостно о чем-то рассказывать подруге, у которой муж на войне, это кощунственно. У меня нет желания рассказывать, а у нее слушать. Еще стала бояться сглазить свое маленькое локальное счастье. Это раньше хотелось делиться им со всеми, теперь предпочитаю сберечь для себя.
1
Я тоже. Не скажу, что люди отвернулись, но отдалились. Кто-то уехал, а кто остался - то же настроение, что и у меня.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу