Отже, ситуація така. Разом 17 років, зі школи. Шаленого кохання не було. Але я була дуже зкомплексована і думала що нікому не потрібна, тому трималася за нього. Є дитина. Зараз чітко розумію що не моє. Він не тиран, абьюзер, і т.д. але я його все життя стимулюю до кращого. І я вже просто втомлена жахливо від цього. Мені здається, що я дуже виросла, а він десь загальмував. А хочеться рівноцінного партнера. Також зовнішність його не подобається, хоча це не головне, але я досі соромлюсь його🙈 секс ніякий. Дуже багато образ є на нього за ці роки. Хоча і позитивних спогадів не мало. Пробували жити окремо. І я ще більше впевнилася, що не потрібен він мені. А він навпаки, що я потрібна, і навіть що любить, а за всі роки разом я ці слова чула лише декілька разів. Зараз в силу обставин живемо разом. Він просить почати все спочатку, а я нічого не відчуваю до нього, мені просто байдуже. Я розумію, що витратила роки не на ту людину, і поки ще старість не постукала, треба міняти щось. АЛЕ, дитина. Як блок в голові стоїть, що дитині треба батько. Навіть думки в голові, пожити з ним поки дитина виросте а тоді розлучитися. Але це ще років 10 як мінімум. Фінансово я справлюсь і без нього. Може хтось був в подібних ситуаціях? Розлучились, чи спробувати почати спочатку? Хочеться почути чийсь досвід. Я знаю, що я дурепа, і це помилка молодості, але ситуація вже склалася, і час назад не повернути. Що маємо те маємо....
1
1
7
8
71
0
Где среди всего этого благополучие? Два человека, которых не связывает ничего, кроме страха женщины быть никому не нужной.
1
27
А что ребенок? Ваш муж хороший отец? Если да, то он им и останется. Ваш ребенок вас о ваших жертвах не просит.
17
Зараз страх у нього. Він не хоче росходитись. Я маю на увазі, що зовні виглядає як благополучна сім´я.
1
оце ’дитині треба батько’ звичайне виправдовування небажання брати на себе відповідальність за власне життя.
15
Никто не примет решение за вас. Но помните, что жизнь быстро пролетит, и вы когда то поймёте, что всю жизнь прожили с человеком, который вас во всем или почти во всем не устраивал.
4
Для начала понять нужно,что вы не мамочка,и не нужно взрослого человека подталкивать никуда.занимайтесь собой и себя на 1 место,остальные подтянутся
4
Зачем жить и спать с тем, кого не хочешь?
Ужас какой то. Тем более сама можешь финансово обеспечить.
Не понимаю.
Ужас какой то. Тем более сама можешь финансово обеспечить.
Не понимаю.
7
Обожаю это ’стимуляция’, словно это не мужчина, а клитор.
Автор, а Вы, чего достигли за 17 лет?
Автор, а Вы, чего достигли за 17 лет?
7
Вы же будете несчастны,если не разведетесь? И будете прекрасно осознавать, что ребенок - причина вашего несчастья, пусть косвенная. И это обязательно отразится на нем, как бы вы не старались ни словом ни делом, того не выказать. Более того, он и сам однажды поймет это - и это оставит след на всей его дальнейшей жизни. Это я говорю на личном опыте, да и психологи со мной солидарны. Вот это ’вместе ради детей’ - это провальная стратегия жизни. У несчастных матерей не бывает счастливых детей.
7
Стосунки які були в мене закінчилися, з моєї ініціативи, але не через те що той чоловік був поганим, а через деякі бюрократичні обставини, які потягли за собою багато проблем. І я просто не захотіла мучити людину цим. Він все ще сподівається на відновлення стосунків.
2
5
2
Взрослая тётя, научитесь не начинать новые отношения, не поставив точку в предыдущих. Чтобы быть честной, в первую очередь, перед собой.
6
Ага, #радидетей. Потом те дети насмотрятся отношений между родителями, выпорхнут из гнезда и общаться с ними не хотят. Только мамка будет устраивать драму: как же ж так, да я всё ради вас .
7
От в тому і справа, що коли прчала займатися собою, і дечого досягла на цьому поприщі, то чітко зрозуміла, що він не потрібен мені
6
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу