Наездница• 13 февраля 2024
Мені так шкода рибину яку я зʼїла… А ви думаєте про таке?
Вона ж жила десь плавала, мала якісь стосунки і мабуть дітей .. своє життя, про шось думала, адже у них також є мозок. І не знала що врешті опиниться у мене в холодильнику посмажена… це так жахливо! Адже риба навіть не може осягнути наш світ людський своїм мозком! І для неї холодильник то пекельна машина … створена монстрами. Якщо приміряти цю ситуацію на людей, що от хтось там прийде, зловить пару тисяч людей і віднесе кудись у інший світ який ми навіть не можем осягнути, і щось із ними там зробить … це жах. Але і вегітаріанкою стати не можу! Бо я з голоду помру…гарне мяско лише втамовує добре голод. З іншого боку… таким цей світ створила природа… що одні живі організми їдять інші - як одні риби їдять інших риб, і це нормально. І знаєте що.. зараз десь далеко в океані плаває риба яку я зʼїм через місяць … якщо сама жива ще буду, і я про це знаю, а вона поки і не підозрює.
показать весь текст
3
6
7
1
33
0
У меня похожие мысли бывают время от времени. Режу мясо и чувствую вину за смерть этого животного, что я его съем т.к. мясо вкусное.
Грустно, что жизнь на Земле вот такая - все едят друг друга
Грустно, что жизнь на Земле вот такая - все едят друг друга
2
Есть такое, теперь я не ем конину и осьминогов.
Стараюсь не развивать эту тему в голове, тк чувствую что мне уже и коров жалко((
Стараюсь не развивать эту тему в голове, тк чувствую что мне уже и коров жалко((
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу