Крижана бурулька• 22 марта 2024
сепарація в дорослої жінки
життя так склалось, що я сама виховую дитину.
важке розлучення. після війни жила з батьками. в фізичному плані було легше, бо батько закривав питання (покупки, поломки, вода і т.п.), мама по дитині. коли я хворіла було легше. мені навіть операцію робили і тоді батьки були з дитиною. коли я з дитиною була в лікарні - батько привозив їжу + що потрібно.
зараз батьки вже поїхали додому, але приїжджають раз на місяць відвідати внучку (на 3-6 днів).
от коли вони є мені знову стає легше, я можу не готувати (мама любить то діло), але морально жах, ми сваримось.
коли батьки їдуть - якийсь час відчуваю пустоту, самотність, безпомічність. страх, що я сама з дитиною в чужій країні і не справлюсь.
отакі постійно качелі.
дівчинці (мені) 35+
важке розлучення. після війни жила з батьками. в фізичному плані було легше, бо батько закривав питання (покупки, поломки, вода і т.п.), мама по дитині. коли я хворіла було легше. мені навіть операцію робили і тоді батьки були з дитиною. коли я з дитиною була в лікарні - батько привозив їжу + що потрібно.
зараз батьки вже поїхали додому, але приїжджають раз на місяць відвідати внучку (на 3-6 днів).
от коли вони є мені знову стає легше, я можу не готувати (мама любить то діло), але морально жах, ми сваримось.
коли батьки їдуть - якийсь час відчуваю пустоту, самотність, безпомічність. страх, що я сама з дитиною в чужій країні і не справлюсь.
отакі постійно качелі.
дівчинці (мені) 35+
5
4
49
0
це через невіру в себе?
а взагалі як рухатись потрібно? іти в страх, бути самій (ну бо виходу іншого нема) ?
а взагалі як рухатись потрібно? іти в страх, бути самій (ну бо виходу іншого нема) ?
я ж не буду повертатись додому тільки тому що мені важко з дитиною тут і там батьки (=допомога).
тобто я можу повернутись, коли буде вагома причина, але ж не така
тобто я можу повернутись, коли буде вагома причина, але ж не така
Это свойство вашей психики. Обычно через процесс сепарации в подростковом возрасте, человек начинает чувствовать себя взрослым и ответственным за свои поступки. Если этого не произошло, он обычно в своих бедах всю жизнь винит родителей, или как вариант, ему сложно жить самостоятельно.
Да, вам нужно поверить в себя. Любая взрослая здоровая женщина в состоянии жить самостоятельно и воспитывать своего ребенка. Просто перестаньте надеяться на родителей, а ведь они уже не молоденькие к вам мотаться, уже скоро им самим потребуется помощь, что вы сможете им предложить? Устраивайте свою жизнь без оглядки на родителей. Учите язык, ищите работу, друзей, может и новую семью создадите. Тем более, что вместе вы ругаетесь и другого варианта нет.
Да, вам нужно поверить в себя. Любая взрослая здоровая женщина в состоянии жить самостоятельно и воспитывать своего ребенка. Просто перестаньте надеяться на родителей, а ведь они уже не молоденькие к вам мотаться, уже скоро им самим потребуется помощь, что вы сможете им предложить? Устраивайте свою жизнь без оглядки на родителей. Учите язык, ищите работу, друзей, может и новую семью создадите. Тем более, что вместе вы ругаетесь и другого варианта нет.
7
вам нужно взять ответственность за свою жизнь, я вас прекрасно понимаю. но вс в ваших руках, вы все сможете, просто вам важно проработать ваши страхи, вашему ребенку вы нужны здоровая ну а самое главное это вы нужны сами себе
Я такая же. Один ребёнок в семье, меня все опекали и бабушки и дедушки, и мне так было хорошо. А потом и муж и родители. Все понимаю, но сама не хочу брать ответственность и ничего решать. Мне идеально жить с мужем и детьми не далеко от родителей.
Мне кажеться, что если у вас есть такая возможность наслаждаться помощью родителей, то почему бы ей не воспользоваться, особенно если для родителей это тоже нормально. Зачем отказываться, ведь рано или поздно их не станет и вынужденно наживетесь ещё без поддержки.
А ссоритесь вы чего когда они приезжают?
Мне кажеться, что если у вас есть такая возможность наслаждаться помощью родителей, то почему бы ей не воспользоваться, особенно если для родителей это тоже нормально. Зачем отказываться, ведь рано или поздно их не станет и вынужденно наживетесь ещё без поддержки.
А ссоритесь вы чего когда они приезжают?
2
2
Правильно, автор после гиперопеки такая. Когда родители слишком опекают и всегда на подхвате. Говорят как и что делать, контролируют. Тоесть быть заложницей подобного воспитания был не ее выбор, а все пошло из семьи. Почему они так поступали? Хотели дать, что им родители не додали или из тревожности, это уже другой вопрос. И теперь над этим нужно работать, чтобы опираться на себя. Свою взрослую часть личности.
в них глобально ставлення до мене як до якоїсь нижчої істоти, і часто то виражається при дитині, в різних прособах - і мене то дуже злить
але це ж складно.. самій працювати, забезпечувати дитину, купувати все, прибирати, займатись розвитком дитини, гуляти з нею, слідкувати за їжею, за її здоров´ям, а коли хворіє - приділяти час, лікувати (див вище - робота і складність відпроситись). плюс життя не в своїй країні, і людина одна-однісінька. хіба це реально норма для дорослих?
3
Ну , вы же понимали , когда рожали ребенка , что его нужно обеспечивать , покупать все , заниматься развитием , следить за едой и здоровьем , лечить ? Или думали , что все это будет по взмаху волшебной палочки делаться ? Конечно , это норма для взрослых людей - заботиться о ребенке . И работать - тоже норма . Потому что деньги , еда и одежда с неба не падают .
1
А почему вы решили , что прям у всех все легко и гладко ? У всех свои трудности . Просто большинство людей трудности разруливают , а не трубят о них на всех перекрестках .
3
И по крайней мере автору есть в этой жизни на кого опереться. Не ко всем в другую страну могут примчаться родители. Много родителей таких, что выпровадили своих детей как 18 исполнилось и адьес. И пофиг, что там в жизни у взрослых детей.
думаєте цим ділям гірше? вони навчились жити самостійно і їм легко.
а не починати вчитись в середні роки
а не починати вчитись в середні роки
так, і справа в сприйнятті.
мені дзвонить подруга, яка виїхала в Європу з чоловіком, він її забезпечує, а їй погано, бо менталітет їй не подобається. і глибоко в душі хтось з мешими проблемами може бути нещасніший ніж з більшими...
мені дзвонить подруга, яка виїхала в Європу з чоловіком, він її забезпечує, а їй погано, бо менталітет їй не подобається. і глибоко в душі хтось з мешими проблемами може бути нещасніший ніж з більшими...
Ответ дляУси Пуси
Таня номер два. Але та хоч писати гарно і складно вміє і читачів тримати.
а так негарно пишу?
Ну ви ж самі вибрали з´їзджати на жертву (от ваша відповідь прямо ілюстрація) У попередніх темах вам радили купу всього. Але нафіг, краще нити і заздрити тим, кого батьки вигнали в 18 з дому без допомоги.
1
Ну вы же сейчас на форуме. Не на посевной, не поднимая головы, пашите. Муж дал 5000, маловато конечно. Но вы этого мужчину сами привлекли в свою жизнь. И мало того, связались с ним, захотели родить от него. Родители вам и приготовят и подадут. Не теряйте время зря пока вам помогают. Ищите психолога или самостоятельно найдите литературу и подкасты по вашему запросу. Это процесс очень долгий.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу