Крижана бурулька• 22 марта 2024
сепарація в дорослої жінки
життя так склалось, що я сама виховую дитину.
важке розлучення. після війни жила з батьками. в фізичному плані було легше, бо батько закривав питання (покупки, поломки, вода і т.п.), мама по дитині. коли я хворіла було легше. мені навіть операцію робили і тоді батьки були з дитиною. коли я з дитиною була в лікарні - батько привозив їжу + що потрібно.
зараз батьки вже поїхали додому, але приїжджають раз на місяць відвідати внучку (на 3-6 днів).
от коли вони є мені знову стає легше, я можу не готувати (мама любить то діло), але морально жах, ми сваримось.
коли батьки їдуть - якийсь час відчуваю пустоту, самотність, безпомічність. страх, що я сама з дитиною в чужій країні і не справлюсь.
отакі постійно качелі.
дівчинці (мені) 35+
важке розлучення. після війни жила з батьками. в фізичному плані було легше, бо батько закривав питання (покупки, поломки, вода і т.п.), мама по дитині. коли я хворіла було легше. мені навіть операцію робили і тоді батьки були з дитиною. коли я з дитиною була в лікарні - батько привозив їжу + що потрібно.
зараз батьки вже поїхали додому, але приїжджають раз на місяць відвідати внучку (на 3-6 днів).
от коли вони є мені знову стає легше, я можу не готувати (мама любить то діло), але морально жах, ми сваримось.
коли батьки їдуть - якийсь час відчуваю пустоту, самотність, безпомічність. страх, що я сама з дитиною в чужій країні і не справлюсь.
отакі постійно качелі.
дівчинці (мені) 35+
показать весь текст
5
4
49
0
а може таке бути, що я заслабка, що я не справлюсь жити самостійно і виховати дитину?
цілком сама маю на увазі.
цілком сама маю на увазі.
2
просто насправді всі говорять про таких як я - як про одиниць.
проте, скільки жінок не вирішують всі побутові і взагалі всі питання, а вона на чоловіках чи інших людях
проте, скільки жінок не вирішують всі побутові і взагалі всі питання, а вона на чоловіках чи інших людях
2
Ну то знайдіть чоловіка. Просто смішно вже вас читати. У мене батько вже давно помер, мама вся в дачі. Батько дитини помер до її народження, тому ні аліментів, ні пенсії по втраті , ні допомоги одинокий матері (бо я працюю). Ну то, якщо ви сидите скиглите, то мені, за вашою логікою, вішатись треба? І то я не активна, не пробивна, не комунікабельна
1
Ответ дляЛюбительница
так усі живуть 
та як всі
в мене половина подруг не працює (і не хоче), а половина працює в своє задоволення
в мене половина подруг не працює (і не хоче), а половина працює в своє задоволення
2
Так тут всего два варианта - либо Вы принимаете помощь родителей со всеми вытекающими(советы, критика, давление), либо справляетесь сами во всем и спокойно пресекаете родительские претензии. Все. Третьего не дано. Вы или взрослая во всем или психологогически ребенок тоже во всем.
И сепарация - старайтесь плавно. Все же Вам помогали, если резко оборвать связи, можете сильно обидеть родителей.
И сепарация - старайтесь плавно. Все же Вам помогали, если резко оборвать связи, можете сильно обидеть родителей.
2
8 років. Так у тому і справа, що я не бачу у своєму житті нічого, через що мені треба співчувати. Вам теж треба вирости. Ну або знайти шию, якщо у вашому оточенні це норма і ідеал для досягнень
1
Я с 14 по сути сама по себе. И с ребенком почти не было помощи от моих родителей. Знаете не особо легче честно говоря. Я много умею сама, в разных ситуациях выкручусь. Но без поддержки иногда выть хочется. И самостоятельность и фактическая сепарация не спасает вовсе
дякую. я вже з мамою не розмовляю якийсь час після сварки.
а раніше я терпіла, просто тепер не змогла.
мама сказала, що якщо батько захворіє - це через мене і малу. мене то страшенно розізлило. ще й було сказано при дитині. тригернуло як вона в дитинстві любила казати ’от як я помру - знай, що винна в цьому ти’.
а раніше я терпіла, просто тепер не змогла.
мама сказала, що якщо батько захворіє - це через мене і малу. мене то страшенно розізлило. ще й було сказано при дитині. тригернуло як вона в дитинстві любила казати ’от як я помру - знай, що винна в цьому ти’.
3
От взагалі ні. Всі це можуть. Абсолютно всі. Навіть, якщо не знають чи не впевнені. Просто беруть і роблять
1
1
Колись Ваші батьки з цим справились. І тисячі жінок самі теж справляються і не з однією дитиною. Це питання логістики більше, терпіння та звички
1
Якщо Вам не ставили медичних діагнозів то ні. Інфантильність не діагноз, з часом можете подолати
1
А які в них претензії до Вас? Що вони Вам говорять що в Вас не так на їх думку? Зрозумійте, помагати без кінця не може ніхто, навіть батьки. Кожен має право на своє життя, відпочити зайвий раз, а не завжди біля дорослої доньки і внучки ходити
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу