Хто орендував житло з оплатою через Джоб. Як Вам це вдалось?

Ви написали ще зокрема про шок через правила, і цей шмон речей та колюче-ріжуче, про умови та вимоги як в тюрмі, і мені захотілось трохи оффтопом, поділитись своїм , поки що дуже невдалим, як я оцінюю, досвідом в пошуках прихистку. Так от, місце на зараз яке мене вразило максимально неприємно в цьому сенсі - це Люксембург. Я там була 2 тижні тому. І на свою голову я взяла той папірець, що дозволяє там знаходитись до 25го року (пластик там ніби то не дають, чи рівна ця бумажка йому я не знаю). Але я сподіваюсь, що мені ніколи не знадобиться туди повернутись, і в першу чергу через те, як приймали. Табір, де я мала перший час жити, мені до візита в міністерство побачити не дали- сказали спочатку оформитись, а потім вже туди. Хоча мені всі сказали, що якщо я показую запрошення в ел.пошті - то мене зобов´язані туди (в табір ) пустити. Я вважаю, відмовили щоб я не відмовилась від ідеї прохати прихисток після того як побачу умови. Поїхала я в міністерство. Там на вході, речі просять покласти на рентген (включаючи парасолю, бо був дощ і я тримала її в руках), і пройти через рамки, все як на кордоні. Побачили на тому рентгені оце щось колюче-ріжуче , спитали чи нема в мене пилочки для нігтів. Вона була, металева пилочка звичайна- її сказали залишити охороні на вході. Мабуть , мені вже тоді треба було поїхати нафіг звідти і забути як страшний сон той люкс-рг. Але ні, я ж вже приїхала, дивлюсь що буде далі. Далі вони просять почекати і дають листочок з написом ’для українців все в одному місці’ і там перелік кімнат, які треба пройти по черзі- в одній з них дивляться загран і на невизначений час забирають його собі з незрозумілою метою ,- просто взяли паспорт і сказали що через кілька годин віддадуть в поліції. Потім поки чекаєш в коридорі, фотографують , просять зняти все з шиї та голови(шапку, шарф, окуляри), заповнюють анкетки . В кімнаті поліції також фотографують (незрозуміло, навіщо вдруге, після фото в коридорі), і беруть відбитки пальців- і це песець як вони їх беруть. До цього я сдавала відбитки в Україні на загран, і в Швеції на прихисток- і це було без проблем, просто прикласти один чи два пальці і все. Тут треба було відбитки всіх пальців рук, і не можна було самій прикласти, мене тупо чоловік в тій кімнаті поліції схопив за руку, притиснув до того сканеру, і давив на пальці по всій довжині хвилин 5, а перекладачка сказала ’ він сам буде все робити’, (Якого біса вони мають щось робити з моїми руками самі, я не зрозуміла)- і таке враження що їм потрібні відбитки всієї долоні , а не кінчиків пальців, і чого так довго, і не можна самій до того апарату прикласти, короче, питань в мене багато. Треба було відмовитись це проходити взагалі (тим паче мене не попереджали як то проходить, якщо б сказали відразу як я зайшла, що ’вони самі там все роблять’ я б можливо швидше збагнула, що ну його нафіг). Мені це все дуже не сподобалось, але я пішла вже по інерції до наступної кімнати, де мені всучили листок про той прихисток. Я підписала, хоча намагалась питати як я можу підписуватися, коли навіть не бачила де буду жити, може я там не зможу залишитись. Вони сказали що в них так і все. Питала чи легко відмовитись від того прихистку- сказали так, дуже, просто на імейл написати. Я написала їм через тиждень. Думаю, що брехня, що його відразу після мого листа відмінять. В кімнату, де оформлюють соціал я тоді пішла, але не стала нічого оформлювати. Запитала тільки як звідти поїхати, бо мені сказали що білети тільки онлайн, а в мене тільки кеш. Поїхала звідти в той же день як приїхала.
Такий от невдалий досвід з цим концлагерним відношенням. Не знаю, куди далі.

Ну потому что кто-то чистым налом ему оплачивает и ему это выгоднее. Вдруг завтра война закончится, лоб платить за вас больше не будет и вы будете сидеть в шоке? Ему это не надо.