Дуже заважає , от прям фізично. Хочу позбутися цього відчуття і жити спокійно без всього цього
3
4
68
0
Мені здається у вас навпаки з цим проблеми. Життя у вас не цукор і я вас в цьому розумію. Але ви шукаєте корінь пробеми не там.
9
Підвищений рівень тривоги у всіх українців , які живуть в Україні, це нормально , в мене не більше ніж у інших
1
2
3
Я вас розумію. З власного досвіду скажу, стало легше після того, як я пішла у психотерапію. Зрозуміла, що себе мені важче підтримати і пожаліти ніж інших
1
2
От чому так? Я звісно розумію звідки ноги ростуть. Але цікаво, що з цього приводу каже психолог. Чому легше інших ніж себе?
То есть есть надежда,что может с возрастом появиться. А то у моей дочери напрочь эмпатия отсутствует. У меня же ее с излишком и это правда не то, что мешает, а убивает меня
3
В мене нема комплексу Чіп і Дейла, але чуже горе, біль фізично відчуваю і це мені заважає
Я не з плакальщиць-жалійок
Я не з плакальщиць-жалійок
1
3
Какого такого? Я написала, что у меня её больше чем надо. Дочери хочу хоть немного эмпатии, потому что ненормально быть абсолютно равнодушной даже к самым близким людям и даже к животным, это тоже не норм
2
Які ваші гіпотези? Я тоді відштовхуючись прокоментую. Це дуже широке питання, ще і у кожного індивідуально. В загальному: ми себе не усвдомлюємо і не знаємо. Немає чутливості до себе і весь час проектуємо назовні, як в дзеркало
1
Люди змінюються. А ч б хотіла, щоб моя дочка була така як ваша. Хай жаліє в житті тільки себе. Бо батьки теж бувають різні.
2
В дитинстві мене не любили і знецінювали. Мати знецінює і зараз. Тобто мої потреби неважливі. А от її - святе. Тобто чогось я дійсно стала переключатися на потреби інших з часом.
Не жаліти до ашніх тварин, взагалі нікого? Ні, це не норма, це дуже погано. І так,це теж їй буде шкодити, бо вона живе серед людей, і при такому ставленні до оточуючих в неї не буде ні любові справжньої, ні справжніх друзів. А в житті не завжди все залежить лише від тебе
2
Щоб вижити з матірʼю. Ви все правильно робили і робите. А тепер подумайте, ви вже доросла і можете сама себе обирати. Я недавно відчула, що моя гармонія і кайф, моє внутрішнє життя залежить лише від мене. Я доросла і я вирішую що у мене всередині відбувається
Так. Не жаліти нікого. Я жалію всіх. І в мене нема справжніх друзів. Мене використовувують знайомі, на роботі, близькі.
1
Це ви говорите так через те, що самі страждаєте через надмірну емпатію. Ви просто не розумієте,як воно з їх повною відсутністю, це не може бути нормою, і від її відсутності людина теж страждає
2
Я це розумію. Але не можу втілити в життя. Хоча з мамою майже не спілкуюся. Відносини погані бо я більше не хочу ставити її на перше місце. Звісно я стала поганою. Хоча, я такою була для неї завжди. Нічого не змінилося в її відношенні до мене.
Я не рятую нікого хто про це не просить, не нав´язую допомогу, але коли іншій людині погано , то в мене як викид адреналіну, щ середини все зжимає, я не можу говорити, це все декілька секунд , а потім наступає таке пригнічення, наче це моє особисте горе , при цьому я не можу видавити з себе і слова
Ось десь так
Ось десь так
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу