Кожного дня теми про поганих батьків. Особливо багато образ на маму. Це дійсно таке масове явище? А я можу пригадати тільки одну однокласницю, яка ображалася на мачуху. Інші, мабуть, гарно приховували?) Але ж у дитинстві ми бували у друзів вдома, спостерігали.
Якось я нічого такого не спостерігала.
Якось я нічого такого не спостерігала.
показать весь текст
9
12
367
0
Ну років у 30 мабуть вже час , ні? Чи про що мова? Тут же з половини почитаєш , то сидять жаліються що живуть з довбнями , чи мільон не заробили тільки тому що батьки якісь не такі , я пишу саме про це , що доросла людина має брати відповідал ність за своє життя , а не виправдовувати своі лінощі , Я от товста , можу сидіть і розказувать що я товста в 40 років бо батьки в дитинстві мене відгодували ))) Ні ! Я товста бо я лінива і все 🤣
3
1
5
моя тоже. родила в 19 и всё моё детство и юность пропадала по подружкам. я всегда была с бабушкой.
мать - вечная обиженка, травит жизнь всем родным.
мать - вечная обиженка, травит жизнь всем родным.
мама дала жизнь. а счастливую жизнь дала бабушка. от мамы всегда были только слёзы. за что её благодарить?
3
1
Призначить що в и виросли, перевнушились і живете далі. А не шукаєте причини свого налаштованого дорослого лиття в тому, що вас в дитинстві на море не возили чи з сусідкою порівнювали. Доросла людина сама своє життя будує - Все. Якісь травми всі приносять щ дитинства. Але дорослий на то і дорослий, щоб якось рушити тим в потрібному напрямку. А не розказувати про ’жахливих батьків’. Якщо в родині не було фізичного насилля і злиднів на грані ’їсти нічого’. - все інше переживне.
3
1
4
У меня лучшие родители на свете.
Это мое самое большое счастье, самая большая боль и самый большой страх.
Мама умерла полгода назад в окупации, я даже не смогла увидеть ее в последний раз. До сих пор не могу осознать и принять; первая мысль в любой ситуации- нужно позвонить маме, а следующая- жгучая боль, что больше никогда.
И теперь больше всего в этой жизни я боюсь больше никогда не увидеть отца.
Но я счастливый человек, потому что 40 лет моей жизни у меня была лучшая мама на свете.
Это мое самое большое счастье, самая большая боль и самый большой страх.
Мама умерла полгода назад в окупации, я даже не смогла увидеть ее в последний раз. До сих пор не могу осознать и принять; первая мысль в любой ситуации- нужно позвонить маме, а следующая- жгучая боль, что больше никогда.
И теперь больше всего в этой жизни я боюсь больше никогда не увидеть отца.
Но я счастливый человек, потому что 40 лет моей жизни у меня была лучшая мама на свете.
2
4
Ответ дляКудлата хмаринка
Забыла у вас спросить что мне делать 
Напоминалку в телефоне включите раз с памятью проблемы.
2
2
1
Мені не треба були. Мені треба було нормальну освіту і квартиру))) І знати, що за мене прибють і закопають і скажуть, що так воно і було, завжди тут лежало)
4
1
Тю, а так розписали))) Ніби прям перебудовуватись довелось. А всього лиш відокремитись. Мені, можливо і не зрозуміти, що в цьому складного і нащо тут психолог
1
3
1
я вообще росла, спала и ела в чужих приемных семьях. моя мать бьет себя в грудь что ОНА МНЕ ДАЛА ВСЁ!
Як можна помітити, наприклад, коли мати відмовляється купувати прокладки але сварить коли з дівчинки капає коли вона приходить додому, це все відбувається без сторонніх очей
3
1
Я, наприклад, так, якби мала вибір, вибрала б не народжуватися, що хорошого в цьому житті, купу проблем весь час вирішуєш, змушуєш себе то те то це робити, а в результаті все одно старієш, спостерігаєш як відмовляє твій організм і врешті- решт все одно помираєш, добре якщо раптово а не роками паралізованим до смерті.
5
2
Я описала лишь три ситуации из своей жизни,вы мою жизнь не знаете ж?) Я сюда не пожаловаться пришла, а написала свой опыт и что мне помогло
И да ,мне пришлось перестроится
И да ,мне пришлось перестроится
2
Звісно не зрозуміє. Бо часто претензії дійсно дивні для дорослої людини. Всі ми можемо знайти до чого придовбатись. Не всі це робимо
3
Ні, якщо ці образи заважають йому жити, то то його проблеми і їх треба вирішувати. Це не проблеми батьків. І не їх вина. Травмувати дитину моле абсолютно що завгодно. І це будуть проблеми майбутнього дорослого. Це якось треба прийняти і зробити. А не жувати цю жуйку до кінця життя і ще трохи довше
4
1
3
Ну нічого. Вам згадають) бо ваша дитина то не ви. Їй можуть бути вагомими зовсім інші речі. І все, чого ви ’не робите’, вибачте, не рахується
1
1
У меня замечательные родители. Да, со своими недостатками, как все живые люди. Но, что могли, для нас с братом сделали. Посмотрим, что запоют мои малыши, когда вырастут, но я, честно, стараюсь)))
2
2
А зачем что то налаживать с неадекватом?потому,что неадекват вас родил,и испортил клок жизни?просто потому,что это мамичка?так мамичке пофиг,она издевалась в детстве,а в старости кому она нужна?чувству вины ?
2
Ну хорошо,вы мне что пытаетесь доказать?)Что мой ребенок вырастет и скажет что я плохая мать или что?Скажет и хорошо,я решу с ним эту проблему и отрицать этого не буду ,как делала МОЯ мама
4
1
1
2
Можу сказати з погляду психолога: батьки дійсно часто вносять свою лєпту в проблему клієнта. Але дуже і дуже рідко вони робили це зі злими намірами, скоріше просто не знали і не вміли інакше.
Це по-перше, по-друге відповідальнітсь за те, як ви почуваєтесь в дорослому житті - це ваша відповідальність, а не батьків.
Пр-третє - мати травми розвитку, це нормально. І в цьому ’винні’ батьки.
Що нівелює ці всі ’косяки’ - це якість стосунків.
Це по-перше, по-друге відповідальнітсь за те, як ви почуваєтесь в дорослому житті - це ваша відповідальність, а не батьків.
Пр-третє - мати травми розвитку, це нормально. І в цьому ’винні’ батьки.
Що нівелює ці всі ’косяки’ - це якість стосунків.
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу