Так от з мого досвіду - треба їхати додому на кілька тижнів і все стане зрозуміло. Бо от у мене все виявилося зовсім не так як я собі уявляла. Була впевнена, що буду ридати коли кордон переїдемо, що буду землю цілувати, що серце буде рватися на кожному кроці в місті, де більше двадцяти років прожила. Боялася що з чоловіком буде холодок, відвикли і все таке (ну ще й тут же завжди на цю тему понаписують). Все виявилося не так в реальності. З чоловіком наче і не було цих двох років розлуки, от взагалі ніякого відчуження. А з містом як раз холодок. Ні, добре вдома, зразу відчуваєш як спадає груз отого мовного бар´єру , ти свій серед своїх, наче риба у воді. Але є інший груз, постійної тривоги і напруження. І купа дрібних нюансів і там і тут. А ностальгії, спогадів, щему в серці і т.д. немає чогось. Я в моменті зараз. Сама в шоці чому так. За кордоном був і зем, і ностальгія, і спогади. Зрозуміла що це сум за життям і Києвом, яким від був до війни. Зараз це трохи інше місто і трохи інше життя
Так що приймаючи рішення не розуму, а серця (бо розум навряд комусь зараз скаже повертатися), слухайте своє серце і нікого більше
Так що приймаючи рішення не розуму, а серця (бо розум навряд комусь зараз скаже повертатися), слухайте своє серце і нікого більше
показать весь текст
2
8
28
52
172
0
Стыд и ужас для меня,брать где то мыло,макарон по монастырям в чужой стране,при наличии жилья дома
1
1
11
3
Я вчилася в університеті Шевченка в червоному корпусі, потім пам´ять років працювала поруч і кожен день ходила через парк. Зараз я кожен день ходжу з дитиною туди на дитячий майданчик. Людей поменшало сильно. Але ви ж не по це, так?)
3
1
17
Так, а чого ви зі своїми болячками сюди ідете/їдете? Лікуйтесь за кордоном, там не підсвічує?
3
2
16
Бо у нас вільна країна, де за спробу розказати комусь що йому робити просто шлють в пішу еротичну подорож)
4
4
5
І? Поменшало -побільшало... На майданчик не ходжу, статистичний облік не веду. Не шукаю виправдання або обгрунтування своїм вчинкам і діям. Я про те, що життя є і воно йде, в тому числі в Києві. І нормально йде. Місто таке яке було. І розганяти жах-жах, не потрібно.
1
2
11
А своїми думками поділитися можна? Чи ви не можете перенести той факт що мої думки від ваших відрізняються?
5
7
Причина конечно в войне
Я думаю если приехать в Киев (в гости , что б не кричали что зитрожрпые как война закончилась так и вернулись ) после окончания войны то конечно ощущения были бы другими
А так это осознания войны постоянно давит и угнетает
Хотя тут конечно напишут что можно жить полноценной жизнью и война мало на что влияет и … я не верю
Я думаю если приехать в Киев (в гости , что б не кричали что зитрожрпые как война закончилась так и вернулись ) после окончания войны то конечно ощущения были бы другими
А так это осознания войны постоянно давит и угнетает
Хотя тут конечно напишут что можно жить полноценной жизнью и война мало на что влияет и … я не верю
4
8
Я 3 тижні навпаки в ейфорії була в Україні, не хотіла виїжджати назад. Але таки поїхала. Серце тягне в Україну, але розумію що як поживу пару місяців то рожеві окуляри спадуть і почну знову думати куди виїхати. Люблю Україну, але з тим що відбувається зараз в мене ще однієї молодості не буде щоб сидіти і чекати на покращення. Хочеться відчувати грунт під ногами, бо роки йдуть.
1
Одно дело потерявшие жилье и совсем другое-сдала три квартиры киевские (налоги не плотим)и умостилась в германии на пособия .я бы проверяла таких.место занимают.кому то нужнее.лучше бы ес эти деньги на всу ,на зарплаты.или всех на работу.и на свои хлеба с оплатой аренды,если дома экономику не поддерживаешь.
2
14
Мої думки стосуються моїх рішень і на форумі я їх не обговорюю, а приймаю сама. Коли я вирішила повернутися, я просто повернулася і все. До речі, мала роботу на хорошій посаді в вузі ЄС, контракт на 5 років, житло, машину, все ок. Але в якийсь момент зрозуміла, що Київ стоїть, в дитини має бути батько, а в мене чоловік, не в зумі, що дитині краще мати український атестат і т.д. Спакувала машину і повернулася. Ось чим моє від вашого різниться
4
1
14
Ви виїхали всією сім´ює, і вам норм. Читати таке від автора, яка вперше за 2.5 роки чоловіка побачила .. ну дивно, чесно
14
вы хоть на пособия не умостились ,а снимаете в польше,при этом сдали киевские квартиры переселенцам.и вот бабки с аренды вам совсем не жмут и не влияют на войну)
1
11
А чого ви не ділитесь своїми думками, там де вам добре? Чого тут г@вном поливаєте Київ? Ви не знайшли досі подружок закордоном, щоб нити, як тут погано?
Чи вони там вас сприймають, як бомжика?
Чи вони там вас сприймають, як бомжика?
5
19
2
Грошей при переїзді не було, працюю в офісі зараз. Не робота мрії, але і не завод. Нормально.
Головне що тут можна відкладати гроші на різні депозити, пенсію і все захищено законом. Це основна причина яка мене тримає. Хочу захищену старість, хоч до неї ще й далеко.
Головне що тут можна відкладати гроші на різні депозити, пенсію і все захищено законом. Це основна причина яка мене тримає. Хочу захищену старість, хоч до неї ще й далеко.
3
Бо мені так хочеться. Там вище мені розказували що я не на тому фокусуюсь, от мені здається вам варто перечитали ті повідомлення, бо я нікого і нічого гівном тут не поливала. Зеленського і зелебобіків хіба, але то вже вибачайте, як є
3
10
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу